Спеціально для Крим.Реалії
Російський президент Володимир Путін відвідав анексований Крим. Формально візит був робочим, але загальний зміст заходів і поведінка російського лідера вказували на те, що поїздку організували заради «голого» піару. Якщо раніше Путін хоча б удавав, що цікавиться побутовими проблемами кримчан, то тепер такі «дрібниці» перестали його займати.
У Росії де-факто стартувала кампанія з наступного «переобрання» Володимира Путіна на посаду глави держави. Співробітники президентської канцелярії, численні радники й політичні стратеги безуспішно намагаються вигадати Путіну «образ майбутнього». Йдеться про концептуально нову політичну платформу, що передбачає реформування економіки й соціальної сфери. Простіше кажучи, президентські помічники перебувають у пошуку найбільш ефектних гасел і тез для виступів. Виходить погано. «Нові ідеї» зводяться до чергових заборон та казенного мракобісся, сумним символом якого стала колишній кримський «прокурор» Наталя Поклонська.
У цей час Путін їздить регіонами й зустрічається з пересічними росіянами. Заходи мають відверто постановочний характер.
Крим ‒ специфічна територія. У Кремлі переконали себе в тому, що захоплення українського регіону ‒ найголовніше політичне досягнення путінського правління
У цьому плані Крим ‒ специфічна територія. У Кремлі переконали себе в тому, що захоплення українського регіону ‒ найголовніше політичне досягнення путінського правління. Наскільки такі думки обґрунтовані ‒ окрема розмова. Об'єктивно анексія Криму й ОРДЛО не впоралися зі стратегічним завданням ‒ не зупинили просування України в НАТО. При цьому нинішній візит Путіна на півострів відрізнявся від попередніх поїздок у гірший бік. Для російського президента кримчани перестали існувати як суб'єкти політичної реальності. На це вказують кілька моментів, характерних для путінського вояжу.
Перше, відсутність виразного економічного та адміністративного порядку. Місцеві прихильники анексії очікували, що російський президент торкнеться питання забезпечення території, вирішення енергетичних та водних проблем, зростання цін, поганої роботи чиновників і падіння рівня життя. Нічого цього не було. Путін навіть не згадав горезвісний Керченський міст, який нібито вирішить логістичні проблеми республіки. Минулого року він відвідав півострів напередодні чергової річниці «приєднання» Криму. Тоді президент вирушив на будівельний майданчик мосту, де в черговий раз розповів про важливість проекту для Криму й для сусідньої Росії. Він не зупинився на питаннях розвитку інфраструктури півострова, тому що це невигідно для його іміджу. Путін раніше обіцяв кримчанам «енергетичну незалежність». Історія з «Енергомостом» продемонструвала, що Москва не може повноцінно забезпечувати Крим без участі України.
Для російського президента кримчани перестали існувати як суб'єкти політичної реальності
Друге, невдала спроба оновити імідж «руского міра». Заяви про те, що в Севастополі потрібно створити «російську Мекку», зустріли іронічними жартами. За останні три роки вигляд «руского міра» помітно пошарпався. Крим і окуповані райони Донбасу аж ніяк не тягнуть на «вітрину» російського політичного й економічного розвитку. Проект «російської Мекки» не буде реалізований, тому що він не має конкретного змісту. Та й звучить безглуздо. До чого тут Мекка? Росія ‒ не ісламська країна. Швидше за все, Путін забуде про це через тиждень. Або вже забув.
Наступна ознака байдужості Путіна до реальних проблем кримчан ‒ шаблонність і театральщина. Президент «несподівано» з'явився на джазовому фестивалі в Коктебелі. Сказав кілька пафосних слів про музику й кримський фестиваль. Кремлівські піарники в черговий раз провернули старий трюк. Путін раніше намагався грати на роялі в резиденції голови КНР Сі Цзіньпіна. Сім років тому, ще у статусі прем'єра, він на благодійній вечірці «несподівано» вийшов на сцену, де зіграв на роялі й спробував заспівати англійською. Чистої води калькування західних методів піару, коли політиків намагаються «олюднити» музикою, поезією й іншим високим мистецтвом.
Кримчани виконали роль статистів під час фейкового «референдуму». Тепер російська влада й особисто президент можуть про них забути
І останній аспект ‒ захоплення російського лідера сальними жартами. Путін відвідав у Криму молодіжний табір «Таврида», де його чекали цілий день. За підсумком у новинні повідомлення потрапило «історичне відкриття», зроблене російським президентом. За словами Путіна, відомий австрійський композитор Франц Шуберт, невдало поспілкувавшись із повіями, помер від венеричного захворювання. Музикант, відповідно до загальноприйнятої версії, помер від черевного тифу, а не від сифілісу. Путін не розуміє, як поводитись із молодим поколінням. Візит до «Тавриди» ‒ вимушений захід у межах загальної кремлівської кампанії щодо «вдосконалення» молодіжної політики. Влада країни зацікавилася цим питанням саме після антикорупційних мітингів, на які вийшли школярі та студенти. Тепер Кремль посилено намагається зобразити пропагандистську картинку «російська молодь за Путіна».
Уважні спостерігачі вкотре переконалися, що кремлівському ватажкові потрібна територія, а не люди. Кримчани виконали роль статистів під час фейкового «референдуму». Тепер російська влада й особисто президент можуть про них забути. Анексований півострів перетворюють на віртуальний об'єкт, красиву картинку на передвиборному плакаті Володимира Путіна. Чи є в Криму вода, електрика, скільки продуктів жителі півострова можуть купити на середню зарплату та інша «битовуха» Кремль більше не цікавить.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
