Німецьке періодичне видання Hannoversche Allgemeine пише про гостру критику, яку викликали в Україні заяви німецького правоцентристського політика із закликами до послаблення санкцій проти Росії. Чиказький часопис Chicago Tribune повідомляє про початок роботи пересувної української виставки в американському штаті Іллінойс. Віденська газета Kurier розповідає про встановлення в Україні банкоматів з новим видом валюти «біткойн».
Німецький часопис Hannoversche Allgemeine, що видається у місті Ганновер, друкує статтю «Україна: гостра критика провідника Вільної демократичної партії Німеччини Лінднера». Видання пише, що у своєму інтерв’ю для популярної у широких масах німецької газети Bild міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив доволі дошкульну критику лідера правоцентристської Вільної демократичної партії Німеччини (FDP) Крістіана Лінднера, зазначивши, що Україна глибоко занепокоєна тим, що деякі німецькі політики, на зразок Лінднера, завжди намагаються ігнорувати, або навіть виправдати явні порушення міжнародного законодавства.
«Ці політики заохочують агресора чинити подальші злочини, і у такий спосіб ці люди втягують себе у злочини Путіна, тоді як всі політичні та дипломатичні засоби необхідно використати для звільнення Криму», – заявив Павло Клімкін.
Німецька газета пише, що ці критичні зауваження українського урядовця викликали попередні заяви провідника FDP, у яких Крістіан Лінднер закликав до пом’якшення санкцій проти Росії, а також до глибшого діалогу з президентом Росії Путіним. На думку німецького політика, у цьому діалозі варто було б запропонувати Кремлю щось взамін, аби Росія змінила свою політику. Щодо Криму Лінднер додав, що вважає нинішній статус анексованого Росією українського півострова «постійно тимчасовим» або ж просто «замороженим».
Hannoversche Allgemeine пише, що подібні розмірковування, які пролунали від німецького правоцентриста, викликали обурення в Україні, яка вважає послаблення санкцій проти Росії однозначно контрпродуктивним кроком. Міністр Клімкін у розмові з німецькими засобами інформації наголосив саме на цьому.
«Ми глибоко переконані, що санкції проти Росії необхідно не лише зберегти, а й посилити», – переконаний Клімкін. Це, на його думку, єдиний мирний інструмент, який допоможе поставити Росію у рамки міжнародного законодавства і відновити мир у Криму та на Донбасі.
Часопис завершує тим, що німецько-російські відносини зазнали серйозного випробування від самого початку кризи в Україні три роки тому. Видання додає, що Європейський союз не визнає приєднання Кримського півострова до Росії, через що, власне, і були накладені санкції проти Росії.
«Україна: гостра критика з боку лідера Вільної демократичної партії Лінднера»
Американський часопис Chicago Tribune публікує статтю «Українська пересувна експозиція приїжджає до Українського національного музею у штаті Іллінойс». Газета пише, що Україна знов фігурує в новинах. І тут не йдеться лише про те, що Конгрес США нещодавно посилив санкції проти Росії за протизаконне захоплення українського Кримського півострова. Видання зазначає, що коли хтось волів би побачити ширшу картину всього з цим пов’язаного, а також дізнатися більше про останні спроби України позбутися занадто тісних обійм Росії, тоді варто відвідати нову виставку «Сміливі: наші герої», яка відкривається в Українському національному музеї штату Іллінойс.
Чиказька газета додає, що ця експозиція є пересувною виставкою, присвяченою Дню Незалежності України. Ця безпрецедентна виставка, як пише видання, також постає першим результатом співпраці київського Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – музею Революції гідності та Генерального консульства України у Чикаґо. Американський часопис зазначає, що нині, коли Україна намагається докласти неабияких зусиль, щоб захистити свою незалежність, надзвичайно важливо знову повернутися до тих доленосних подій, які стали символом української боротьби за свободу і гідність. Майдан, як вказує чиказька газета, вже втратив значення адреси у столиці України, почавши символізувати собою поняття боротьби за громадянські свободи. Саме тому, зазначає видання, Революція гідності може розглядатися не лише як продовження виступів протесту 2004 року, а також Революції на граніті 1991 року, але й, у цілому, як продовження української революції 1917-1920 років, так само як і українськихвизвольних змагань Першої та Другої світових війн разом із повоєнною боротьбою за незалежність.
Chicago Tribune додає, що експонати виставки, яка працюватиме до 30 вересня поточного року, свідчать про буремність революційних подій в Україні, заохочуючи подальші незалежні дослідження та трактування українських рухів за свободу минулого і сучасності. На завершення газета звертає увагу на те, що тоді, коли експозиція проливає світло на героїзм українців в їхній боротьбі за незалежність, ця виставка водночас стимулює до діалогу з питання самої суті свободи, використовуючи точки зору, поширені у минулому і в сьогоденні. Українська виставка, на думку чиказького часопису, також змушує замислитись над різноманітними кампаніями громадянської непокори, а також демократичними рухами, які стосуються боротьби інших країн за права людини та громадянські свободи.
«Українська пересувна експозиція приїжджає до Українського національного музею у штаті Іллінойс»
Австрійський часопис Kurier публікує матеріал «Україна оминає банківську систему, встановлюючи банкомати з «біткойн». Віденське видання пише, що впродовж наступних кількох місяців у населених пунктах України буде встановлено 150 спеціальних банкоматів, які матимуть у собі щось більше, аніж просто звичайні українські гривневі банкноти. Перші 30 готівкових терміналів, у яких клієнти зможуть купувати і продавати так звану «криптовалюту», або ж віртуальну валюту, грошовою одиницею якої є монета – «біткойн», можуть бути встановлені в серпні. Видання пояснює, що ця монета захищена від підробки, бо ж є зашифрованою інформацією, яку неможливо скопіювати. Насамперед, як додає віденський часопис, подібні термінали буде встановлено у Києві, а згодом, на решті території України банкомати цього типу з’являться не пізніше ніж у січні 2018 року.
Kurier пише, що окрім віртуальної валюти «біткойн», у цих банкоматах можна буде також знімати готівкою українські гривні. Віденський часопис зазначає, що українські представники бізнесу бажають якомога швидшого встановлення подібних банкоматів нового типу, тому що вони вже не мають достатньо довіри до банківської системи України. Як вказує австрійський часопис, «криптовалюта» на зразок «біткойн» може допомогти українським бізнесменам обійти традиційну усталену банківську систему. Наразі, втім, достеменно не відомо, хто саме фінансуватиме встановлення в Україні банкоматів «криптовалюти». Віденське видання нагадує, що перший банкомат «криптовалюти» встановили в Україні у квітні поточного року у місті Одеса. Цей банкомат дозволяє користувачам знімати суми від 500 гривень готівкою, що є еквівалентом 0,1 «біткойн». Ба більше, як пише газета, деякі крамниці в Україні вже приймали «біткойн» як платіжний засіб, починаючи ще з 2014 року. Наразі, як пише віденська газета, в Україні можна придбати «біткойни» у чотирьох тисячах звичайних банкоматів.
«Україна оминає банківську систему, встановлюючи банкомати з «біткойн»
