Україна виходить з-під культурного впливу Росії. Це констатують дослідники-культурологи, це як факт відзначають фахівці в різних галузях. Україна стає самостійною не тільки в політичному й державному сенсі, а й у культурному, наголошують експерти.
Втрата впливу Росії на культуру України розпочалася з проголошенням незалежності України, хоча впродовж 1990-х років російська масова культура заполонила український книжковий, естрадний та кіноринок. Але падіння проросійського режиму президента Віктора Януковича, анексія Криму і збройна агресія на Донбасі розгорнули цей процес. Директор Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук Віктор Мироненко зазначає, що зменшення ролі Росії відбувалося на всіх рівнях: політичному, економічному й культурному. Він пояснює це тим, що виросло нове покоління українців, які живуть у іншій реальності, що не є ані радянською, ані російською.
Політичний вплив поступово скорочувався. Звичайно, скорочувався і культурний вплив. Виросло нове поколінняВіктор Мироненко
«Політичний вплив поступово скорочувався, тому що ставка весь час робилася на якісь особистості, на людей, які приїжджали сюди в Москву і переконували російське керівництво в тому, що вони виражають домінуючі тенденції в Україні, інтереси громадян України. Звичайно, скорочувався і культурний вплив. Виросло нове покоління», – зауважує Мироненко.
Мовний простір
Ставка на російську мову як на провідника російського впливу спрацювала не всюди. Російська, як і раніше, залишається в культурному просторі України, але це вже інша ситуація. Російськомовні автори й читачі, виконавці та слухачі мають в Україні свободу вибору.
На думку історика Віктора Мироненка, серйозний дрейф у бік більшого використання української мови почався після подій 2014 року.
Російський вплив, у тому числі культурний, за ці роки послідовно скорочувався. Я не думаю, що він повністю зник, він залишається, оскільки живі носії російської мови, носії культури в Україні. Але це вплив, що зменшуєтьсяВіктор Мироненко
«Незрівнянно зменшився в середній школі й обсяг вивчення російської мови. З’явилася своя естрада, своє кіно й так далі. Я думаю, що російський вплив, у тому числі культурний, звичайно, за ці роки послідовно скорочувався. Я не думаю, що він повністю зник, він залишається, оскільки живі носії російської мови, носії культури в Україні. Там все ж таки російська мова і російська культура представлені дуже серйозно серед громадян. Але це вплив, що зменшується. А з тим, що сталося з 2014 року, по-моєму, і цей залишковий вплив поставлений під дуже сильну загрозу», – каже історик.
Новий вектор
Літературний критик і письменниця Марія Галіна звернула увагу на те, що в Україні навіть поети, які писали раніше виключно російською, сьогодні обирають українську мову. Зокрема, Галіна називає імена Бориса Херсонського і Олександра Кабанова. Ті ж автори, які на рівних використовували дві мови, все більше прагнуть писати українською.
Поле української мови стало набагато глибше і ширше. Мабуть, у ньому зараз набагато цікавіше працюватиМарія Галіна
«На моїх очах сталася відмова моїх близьких друзів, російськомовних поетів, які не повістю відмовились, але зробили спроби перейти на українську мову. Це відмова абсолютно добровільна. Вона, скоріше, має ідеологічний характер, ніж якийсь вимушений. Просто поле української мови стало набагато глибше і ширше. Мабуть, у ньому зараз набагато цікавіше працювати. Наскільки залишився вплив російських авторів на українську культуру? Так, залишився. Тому що в нас є інтернет, у нас є міжособистісні зв’язки. Російські автори, автори, що пишуть російською мовою, приїжджають на українські літературні фестивалі, де їх зустрічають дуже дружньо. В принципі, у цьому сенсі вплив російської культури на українську зберігся», – відзначає Галіна.
Без «трешу»
Зникла з книжкових полиць українських книгарень російська масова література, але, на думку Марії Галіної, українському ринкові це, радше, пішло на користь.
Те, що там відсутній «трешовий» сегмент – це, по-моєму, чудово. Конфлікт, який Росія розв’язала з Україною, фактично переформатував український ринокМарія Галіна
«У принципі, виявилося, що сегмент російської літератури, у тому числі літератури, яку ми б умовно назвали «трешовою», зараз в Україну практично не надходить. Наскільки це добре чи погано? Звичайно, не надходять і книжки з літературознавства, книжки наукові, книжки спеціальні. Це, звичайно, не дуже добре. Те, що там відсутній «трешовий» сегмент – це, по-моєму, чудово. Тому конфлікт, який Росія розв’язала з Україною, фактично переформатував український ринок», – констатує літературний критик.
Свої зірки
За словами Марії Галіної, в Україні зараз формується нова плеяда молодих авторів, авторів-зірок. У порівнянні з Росією ці автори набагато молодші, їм не більше ніж 50 років. Як каже Галіна, ці автори в Україні мають величезний вплив. І цей процес уже не повернути назад.
Якийсь вплив буде, особисті контакти будуть, якісь книжки надходитимуть, але такого потужного розвороту в бік Росії, який був до російської інтервенції, уже не будеМарія Галіна
«Я так вважаю, що поступово, звичайно, російська культура означатиме для України приблизно стільки ж, скільки значить, умовно кажучи, польська культура. Якийсь вплив буде, особисті контакти будуть, якісь книжки надходитимуть, але такого потужного розвороту в бік Росії, який був до російської інтервенції, вже не буде», – вважає вона.
Розрив на користь
Письменниця і літературний критик Марія Галіна з жалем зазначає, що розрив культурних зв’язків між Україною і Росією означає не лише зменшення культурного впливу Росії на Україну, але й зворотного впливу – України на Росію, а це значна втрата для російського культурного розвитку.
У Росії немає поета і письменника такого рівня впливу, як Жадан. І його тексти мали величезний вплив і на молоде покоління російських літераторів. Тому те, що ось ці контакти зараз перериваються, із моєї точки зору, для Росії це досить поганоМарія Галіна
«Будь-яка культура схильна до впливу дуже плідних суміжних культур. Скажімо, в Росії немає поета і письменника такого рівня впливу, не тільки медійного, а й інтелектуального, як Жадан. І, звичайно, його тексти мали величезний вплив і на молоде покоління російських літераторів. Тому те, що ось ці контакти зараз перериваються, з моєї точки зору, для Росії це досить погано. Чи погано це для України? Я не впевнена. Тому що там іде націєбудівництво. Там іде заново відкриття, будівництво, становлення молодої української літератури. І в цьому сенсі, звичайно, те, що вони, знаючи російську літературу, використовують, розробляють свою – це, з моєї точки зору, дуже добре й плідно», – наголошує письменниця.
Культурний обмін
Скорочення культурних зв’язків з Україною, на думку керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора Мироненка, матиме і зворотну дію – політичну та культурну ізоляцію.
Якщо культурне співробітництво, культурний обмін з будь-яких причин починає скорочуватися, рано чи пізно це все позначиться і на економічному розвитку, і на модернізації. Це зараз уже позначаєтьсяВіктор Мироненко
«Вільний обмін людьми, вільне пересування товарів, ідей, культури і так далі – це обов’язкова умова швидкого розвитку, модернізації. Тому якщо культурне співробітництво, культурний обмін з будь-яких причин (політичних, правових чи якихось інших ) починає скорочуватися, рано чи пізно це все позначиться і на економічному розвитку, і на модернізації. Це зараз уже позначається», – вважає Віктор Мироненко.
І якщо в Україні культурний обмін у західному напрямку тепер полегшився і можливістю подорожей і процесами європейської інтеграції, то Росія після анексії Криму залишається в дедалі більшій політичній, економічній та культурній ізоляції.
