Спеціально для Крим.Реалії
Кримчани не встигають вчасно приватизувати свої дачні ділянки. Призначені Кремлем місцеві правителі «працюють над продовженням дачної амністії», а звиклий до українських реалій народ дивується, чому термін приватизації кінцевий.
Українська ідилія
У Криму кількість дачних ділянок на 1000 чоловік населення завжди набагато перевищувала середній показник в Україні. Воно й зрозуміло: гріх не мати свій клаптик у краю з дивовижною природою й кліматом, де земля не тільки дає щедрі плоди й місце для відпочинку, але й володіє інвестиційною привабливістю, тобто її легко монетизувати.
Садові та дачні будинки стали джерелом додаткового, а іноді й основного прибутку, перетворюючись на міні-готелі та будинки відпочинку
Дачний бум в Криму та Севастополі припав на горбачовську епоху й 90-ті. Отримати дачну ділянку було порівняно нескладно. Витрат практично ніяких, тільки клопоти з папірцями ‒ і громадяни ставали щасливими володарями від 4 до 6 соток землі. Особливо цінувалися наділи ближчі до моря або з видом на гори та інші красоти Криму. Згодом садові та дачні будинки й будиночки стали джерелом додаткового, а в деяких випадках і основного прибутку, перетворюючись на законні й незаконні міні-готелі та будинки відпочинку на кримському узбережжі.
Досить ліберальне й соціально-орієнтоване законодавство України дозволяло кожному громадянинові безкоштовно отримати у власність до 10 соток землі під будівництво індивідуального житлового будинку в містах (25 соток у селах, 15 соток в селищах), до 12 соток для садівництва, для індивідуального дачного будівництва ‒ до 10 соток, 1 сотку під гараж і навіть до 2 гектарів землі для ведення особистого сільського господарства. Окрім того, колишні члени колгоспів і радгоспів могли отримати ділянку для ведення фермерського господарства (в розмірі земельної частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство). І все це безкоштовно (повторюся ‒ безкоштовно!). Це право гарантували громадянам Конституція України (ст. 14) та Земельний Кодекс України (ст. 121).
Шматочок півострова в особистому володінні ‒ це вам не земелька де-небудь у Жмеринці або в Нижньому Тагілі, хай вибачать мене жителі цих міст
І кримчани отримували ділянки ‒ для будівництва та городництва, для реального використання або на продаж, а також «на потім» ‒ на майбутнє. Земля дуже швидко стала найбільш ходовим товаром на півострові, що незабаром привело до практично повної відсутності вільних наділів у приморських містах і селищах. Її купували жителі материкової України, росіяни та інші іноземці: шматочок півострова в особистому володінні ‒ це вам не земелька де-небудь у Жмеринці або в Нижньому Тагілі, хай вибачать мене жителі цих міст.
Хтось приватизував свою землю, хтось ні ‒ термін приватизації в Україні не мав обмежень. Що давало можливість і наступним поколінням українців безкоштовно отримати у власність землю, при її наявності, зрозуміло.
Амністія та інші російські реалії
Після анексії Криму ситуація в земельному питанні кардинально змінилася. Перед так званим референдумом громадянам обіцяли, що всі їхні права будуть збережені, але насправді все виявилося зовсім інакше. У Росії земельне питання від початку вирішували за іншою схемою. У країні з практично безмежними земельними ресурсами право громадян на володіння ними штучно обмежили.
Ті, хто вже мав у користуванні земельну ділянку, мають право її приватизувати безкоштовно. Безкоштовність досить умовна. Наприклад, в Севастополі за землевпорядні, кадастрові та інші роботи доведеться заплатити близько 22 тисяч рублів (10 тисяч гривень ‒ КР) ‒ якщо займатися цим самому. Процес забере досить багато часу й нервів, а юридичні фірми пропонують вирішити питання за 10-15 тисяч (4,5-6,8 тис. грн ‒ КР).
Для безземельних громадян процес отримання землі у власність один ‒ через аукціон. Якщо ви не багатодітна мати, герой Росії, ветеран війни або праці, УБД, інвалід, або військовослужбовець контрактної служби
Для безземельних громадян процес отримання землі у власність один ‒ через аукціон. Якщо ви, звичайно, не багатодітна мати, герой Росії, ветеран війни або праці, учасник бойових дій, інвалід, або, в найгіршому випадку, військовослужбовець контрактної служби. Країна свято дотримується інтересів тих, хто складає її опору й основний кістяк тих, хто голосує на виборах.
Цей список може варіюватися в залежності від регіону та місцевого законодавства. Наприклад, у Ленінградській області він коротший, а в Новосибірській ‒ досить багато груп населення, у яких реально є шанс безкоштовно отримати землю.
Росіянам і переселенцям з-за кордону пропонують переїхати на Далекий Схід. Всім охочим влада обіцяє надати 1 гектар землі в незаселених районах
У деяких регіонах і республіках Російської Федерації безкоштовно надається земля лише сім'ям при народженні третьої дитини. Зокрема, така практика існує в Республіці Татарстан, Чуваській Республіці, Оренбурзькій області, Краснодарському краї (але землю дають в погано пристосованих для життя місцях), Омській обл., Ульяновській обл., Іванівській обл., Сахалінській обл. Офіційно на третю дитину дають ділянки й у Московській обл. (не ближче 70 км від столиці).
Також безкоштовно пропонується всім охочим так званий «далекосхідний гектар». Росіянам і переселенцям з-за кордону пропонують переїхати на Далекий Схід. Всім охочим влада обіцяє надати 1 гектар землі в незаселених районах. Отримати «безкоштовний гектар» можна на Чукотці, в Якутії, на Камчатці, в Приморському та Хабаровському краях, в Амурській, Магаданській та Сахалінській областях, а також в Єврейській автономній області.
Охочих відрубати далекосхідної земельки мало, але вони є: на халяву, як відомо, і оцет солодкий.
Ще одним ноу-хау російської влади стала так звана «дачна амністія» ‒ поправка до федерального закону №93, що дозволяє приватизувати земельні ділянки та будівлі на них за спрощеною схемою.
«Дачна амністія» як і її кримінальна тезка має кінцевий термін ‒ вона закінчується в кінці 2017 року. «Хто не встиг ‒ той запізнився» ‒ це один з найбільш вживаних у Росії принципів у відносинах між владою і народом. Аналогічна схема діяла при приватизації квартир ‒ її термін теж уже минув, вона закінчилася 1 березня 2017 року. Для кримчан її продовжили, але теж ненадовго.
«Дачна амністія» як і її кримінальна тезка має кінцевий термін ‒ вона закінчується в кінці 2017 року
«Треба поспішати»
«Треба поспішати» ‒ вже давно основоположний принцип життя для кримчан. Після «референдуму» в 2014 році охочим запропонували місяць на відмову від російського громадянства. Потім так само швидко змінювали гривні на рублі, переконували обмінювати українські водійські права на російські тощо. Після закінчення «перехідного періоду» минув термін вирішення майнових питань.
Кримчани крутилися і крутяться, як в'юн на сковорідці. Стояння в чергах у багатофункціональних центрах, кадастрах та інших органах і організаціях здоров'я не додає. І ні-ні, та й лунають голоси, наскільки краще ці питання вирішувалися при Україні, наскільки більше було прав і можливостей і менше перешкод. Тим часом, підконтрольна Кремлю місцева влада сотнями подає позови до судів на визнання прав власності на земельні ділянки недійсними. Громадяни, за недавно придбаною звичкою, пишуть листи Путіну, виходять на поодинокі пікети, сподіваючись, що, проїжджаючи повз, вождь помітить і прихильно вирішить їхні проблеми.
Громадяни пишуть листи Путіну, виходять на поодинокі пікети, сподіваючись, що, проїжджаючи повз, вождь помітить і вирішить їхні проблеми
Влада Севастополя, стурбована підготовкою до губернаторських виборів, відгукнулася на народний стогін. Уряд Севастополя та «Союз садівників Росії» підписали угоду про співпрацю. Одним з його основних пунктів є робота з продовження «дачної амністії» для севастопольців.
«Стосовно проблем садівників у Севастополі працює спеціальна комісія, але це не єдина міра щодо захисту їхніх прав. Підписання угоди передбачає роботу на законодавчому рівні Російської Федерації з продовження «дачної амністії». Уряд Севастополя прагне до того, щоб у кожного жителя міста була можливість реалізувати своє право зареєструвати майно й землю. Розраховуємо на продовження термінів для Севастополя та Республіки Крим», ‒ сказав Дмитро Овсянников, т.в.о. губернатора міста й кандидат у губернатори.
Як кримінальники чекають амністії, так зараз і кримчани ‒ продовження термінів своєї, «дачної» амністії. До якого ж стану вас довела Росія, співгромадяни...
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
