Американський щотижневик Newsweek пише про те, що російські служби безпеки звинувачують «українських шпигунів» у спробах «зруйнувати» туристичний сезон в окупованому Росією українському Криму та в «масовому вербуванні» кримчан. Незалежний австралійський аналітичний центр The Conversation відкриває завісу над тим, як президент Росії Володимир Путін налаштовував росіян проти українців ще задовго до окупації Криму. А американський аналітичний центр Atlantic Council аналізує, які фактори свідчать про економічне відродження України.
Американський щотижневик Newsweek пише про те, що російські спецслужби звинувачують «українських шпигунів» у спробах зруйнувати туристичний сезон на окупованому Росією українському Кримському півострові та у «вербуванні» кримчан. Автор нагадує, що Москва анексувала Крим у 2014 році і з тих пір постійно сподівалася, що півострів буде розглядатися як «популярний туристичний напрямок», а не як «спірна територія».
Та не все пішло, пише автор, за планом Кремля, адже незважаючи на те, що вже майже кінець липня, туристів на півострові набагато менше, ніж очікувалось. «Російські туристичні оператори цього місяця повідомили, що трохи більше ніж мільйон росіян відвідали Крим у першій половині 2017 року – приблизно п’ята частина державних річних прогнозів – порівняно із минулим роком, попит зменшився на 30 відсотків», – ідеться у статті.
Видання зазначає, що Віктор Палагін – начальник управління ФСБ Росії в окупованому Криму – заявив в інтерв’ю російському «Інтерфакс» про те, що в усьому винна Україна, яка не зацікавлена в тому, щоб у Криму був успішний туристичний сезон, а тому вона усіляко намагається створити перешкоди для цього. Він додав, що Служба безпеки України разом із Міністерством оборони організували «пункти вербування» людей на кордоні, щоб змусити кримчан до співробітництва. «Будь-який «керівник» малої чи середньої ланки підлягає вербуванню», – зазначив Палагін.
Де саме розташовані такі «пункти вербування» Палагін не повідомив, у той час як самі водії, які перетинають кордон із Кримом, нічого схожого на такі «пункти СБУ» не побачили, повідомляє видання.
Незалежний австралійський аналітичний центр The Conversation пише про те, як президент Росії Володимир Путін налаштував росіян проти українців ще задовго до анексії Криму.
Автор статті Тарас Кузьо зазначає, що незважаючи на те, що після розпаду Радянського Союзу відносини між Україною та Росією часто змінювались, українці завжди досить позитивно ставилися до росіян. Кузьо вважає, що, на відміну від росіян, українці добре бачать різницю між російськими лідерами, державними інституціями та самими росіянами.
Та думка росіян про українців часто змінювалась – згідно із опитуваннями громадської думки, відсоток людей, які позитивно ставилися до українців при президентстві Віктора Ющенка, впав з 55% до 34%, зазначає Кузьо. Та коли президентом України став проросійський президент Віктор Янукович, ставлення росіян до українців значно поліпшилося – приблизно 70% тоді заявили про своє позитивне ставлення, зазначає автор.
Ставлення українців до росіян значно «похитнулося» лише навесні 2014 року після агресії Росії проти України – позитивне бачення росіян знизилося до 52%.
«Анексію Криму підтримали 87% росіян, у той час як 69% українців виступили проти неї. У Росії анексію підтримали як прихильники Путіна, так і опозиціонери, такі як Олексій Навальний та Михайло Ходорковський. 79% росіян пов’язували анексію з відродженням Росії як великої держави та поверненням до законного панування Росії над державами колишнього Радянського Союзу», – ідеться у статті.
Сьогодні росіяни вірять офіційній пропаганді про те, що «в Криму відбувся «демократичний референдум», вони також переконані, що це саме українці збили малайзійський літак на сході України та що в Україні триває «громадянська війна», у якій російські війська не задіяні», – зауважує Кузьо.
Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, які фактори свідчать про економічне відродження України. Автор статті Віталій Рибак зазначає, що «економіка України починає відновлюватися після глибокої кризи, спричиненої війною та закриттям російського ринку, її промисловість має потенціал для справжнього відродження в найближчі кілька років».
Важливим є також те, що «останні кілька років спостерігається поява нової хвилі промислового бізнесу в Україні», – ідеться у статті.
Автор повідомляє, що «останнім часом було відкрито й розпочато виробництво у 53 нових підприємствах, ще 39 перебувають на стадії будівництва й планують відкритися до 2020 року». Більше того, «багато нових підприємств відкрили саме за рахунок іноземних інвестицій, а це свідчить про те, що інвестиційний клімат України значно покращився за останні роки, хоча він і досі є далеким від ідеалу».
Рибак зазначає, що іншою важливою тенденцією є й те, що економічні регіони України повільно «змінюють свої спеціалізації»: все більше нових заводів відкривають саме в центральній та західній Україні – у регіонах, які до цього часу були переважно сільськогосподарськими. Автор звертає увагу на те, що індустріальний центр країни потроху віддаляється від східних та південних регіонів.
«Війна на Донбасі, безперечно, має масштабні гуманітарні й політичні наслідки, та вона також змінює економіку України», – зазначає видання.
