Британське агентство новин Reuters пише про те, чому українські війська «віддали» Крим без бою та у чому полягає тактика Кремля. Американський аналітичний центр Atlantic Council спростовує міфи про зміни в Україні. А новинний портал CNBC пише про те, що у ЄС не всі погоджуються із новим законопроектом США про санкції щодо Росії.
Британське агентство новин Reuters пише про те, чому українські війська «віддали» Крим без бою та як тактика Кремля загрожує іншим країнам. Автори статті зауважують, що багато відповідей можна знайти у кар’єрі проросійського віце-адмірала Сергія Єлісєєва, який обіймав посаду першого заступника командувача Військово-морських сил України під час окупації Росією українського Криму.
Видання зазначає, що «фактично російські військові просто ввійшли у відкриті двері вкінці лютого 2014 року – Єлісєєв став першим, хто дезертирував, і майже всі українські збройні сили не змогли протистояти окупантам».
Сам Єлісєєв родом із Росії, та він служив в Україні «щоб дезертирувати, коли настане час випробування», – мовиться у статті. Автори звертають увагу на те, що коли розглядалася кандидатура Єлісєєва на посаду командувача ВМС України, на відповідь про те, якими були б його дії у разі війни Росії і України, він відповів, що вийшов би на пенсію, та незважаючи на це, він все одно посів посаду в 2006 році.
А 8 років по тому він все ж «дотримався свого слова». Пізніше «за відданість» Єлісєєва призначили виконувачем обов’язків командувача Балтійським флотом Росії, повідомляється у статті.
Під час окупації військовий персонал у Криму, який мав «тісні зв’язки із Росією» легко «змінив сторони», повідомляє видання, а ті, хто хотів чинити супротив, майже не мали надії через те, що окупанти перервали усі лінії зв’язку із Києвом – вони були повністю ізольовані.
Автори статті звертають увагу на те, що тактика Кремля полягає у тому, щоб за допомогою розвідки залучити більше етнічних росіян до високих військових посад в сусідніх країнах. А саме тому «НАТО стурбоване російськими спробами підірвати військову відданість в країнах Східної Європи, які є членами альянсу». Країни Балтії відрізняються від України – наприклад, «головнокомандувачі радянської ери переважно покидали військові сили після того, як країни вступали в НАТО», – зазначається у статті.
Американський політолог Олександр Мотиль на сторінках американського аналітичного центру Atlantic Council розмірковує над дванадцятьма міфами про зміни в Україні. Автор аналізу зазначає, що більшість українців вважають, що в Україні нічого не змінилося від часів Євромайдану. Автор наводить 12 міфів про зміни в Україні, які засновані на «спрощеннях, спотвореннях та непорозуміннях». Ось деякі з них:
«Україна не змінилася з 2014 року»
На думку автора, ця думка є «нісенітницею», адже насправді відбулися величезні і досить помітні зміни. Мотиль погоджується, що на Україну попереду чекає ще багато реформ, так само як будь-яку іншу країну, включно зі США.
«Україні потрібно змінюватися ще швидше»
Ця точка зору передбачає, що швидкі зміни значно ефективніші, ніж поступові. Та автор зауважує, що «насправді дуже швидка зміна – революція – зазвичай не працює, на відміну від змін шляхом еволюції».
«Націоналізм – завжди погано для запровадження реформ»
Мотиль зазначає, що свого часу, наприклад, у Польщі усвідомлення власної ідентичності допомогло протистояти комунізму, а тому, на його думку, націоналізм не обов’язково має шкодити реформам.
«Корупція унеможливлює будь-які зміни»
Автор статті зауважує, що колись всі сучасні демократії були глибоко корумпованими країнами, а такі країни, як Італія, й досі ними залишаються. Мотиль також звертає увагу на те, що навіть у Німеччині чи США періодично з’являються гучні корупційні скандали.
«Україна повинна перейняти досвід Німеччини та Франції»
Автор зазначає, що таким сучасним демократіям, як Франція, знадобилося пережити не одну революцію та не одну війну, та понад 150 добрих років для того, щоб стати демократією.
У висновках автор зазначає, що найголовнішим для України є продовжувати змінюватися: вона повинна «прагнути демократії, верховенства права й розвитку ринку».
Американський новинний портал CNBC пише про те, що у ЄС не всі погоджуються із новим законопроектом США про санкції щодо Росії. Автор статті пояснює, що через те, що політика санкцій стосуватиметься багатьох європейських фірм, швидше за все, деякі країни-члени ЄС чинитимуть опір.
Автор статті зазначає, що новий законопроект, узгоджений Сенатом США, передбачає покарання компаній, які допомагають Росії будувати нові газопроводи, але при цьому декілька європейських фірм вже залучені до проекту «Північний потік-2» (9,5 мільярдів євро), який має на меті постачати російський газ дном Балтійського моря.
Вищезазначені європейські компанії включають німецькі Wintershall та Uniper, англо-датську Royal Dutch Shell, австрійську OMV та французьку Engie, уточнює автор.
Видання зазначає, що деякі політики в ЄС вважають, що «Північний потік-2» не зовсім відповідає цілям ЄС, в тому числі гострій необхідності зменшити залежність Європи від російської енергетики.
Європейська комісія має кілька варіантів: вимагати від США виключити ці європейські компанії зі списку або ж ЄС може використати закони союзу та заблокувати заходи США, або ж накласти прямі заборони на ведення бізнесу з деякими компаніями США, повідомляє автор.
У висновках статті зазначається, що поки що санкції західних країн стосовно Росії не змусили Кремль змінити свій зовнішньополітичний курс.
