Американський часопис The New York Times розповідає про заяву спеціального представника Держдепартаменту США щодо врегулювання ситуації на окупованій частині сходу України Курта Волкера, який називає конфлікт «гарячою війною». Французька газета Liberation пише про зусилля з протидії російському впливу в Україні, зокрема, у мовному плані. Шведський часопис Svenska Dagbladet повідомляє про втрати шведського банку після придбання українського банку, за яким стоїть Сергій Тігіпко.
Одне з найпопулярніших періодичних видань США The New York Time публікує статтю «Росія винна у «гарячій війні» в Україні». У матеріалі повідомляється про відвідини України спеціальним представником Держдепартаменту США у питанні врегулювання ситуації на Донбасі Курта Волкера, який чітко дав зрозуміти, що США вважають Росію винною у розпалюванні насильства у східній Україні.
Волкер також підкреслив, що конфлікт на сході України має розглядатися як «гаряча війна» а не «заморожений конфлікт». Часопис нагадує, що Курта Волкера, колишнього посла США у НАТО, було призначено на його нинішню посаду 7 липня, щоб допомогти розв’язати збройний конфлікт між українським військом та підтримуваними Росією бойовиками.
Видання додає, що під час візиту до міста Краматорськ, за 690 кілометрів на південний схід від Києва, Волкер заявив, що підготує цілу низку рекомендацій щодо того, у який спосіб Вашингтон може долучитися до підтримки мирного процесу на сході України.
«Тут не йдеться про заморожений конфлікт. Це справжня гаряча війна. Це також нагальна криза, із розв’язанням якої ми мусимо дати собі раду якомога швидше», – заявив у Краматорську Волкер.
The New York Times підкреслює, що Курт Волкер також ствердно відповів на запитання, чи він вбачає у цьому конфлікті агресію Росії проти України радше, ніж внутрішні українські проблеми.
«Ми побачили, що тут, власне, сталося. Ми також зрозуміли, як цей конфлікт розпочався, і як він нині триває. Відтак надзвичайно важливою є активніша участь США у його розв’язанні», – заявив Волкер.
Американський часопис додає, що держсекретар США Рекс Тіллерсон попередньо сказав, що Росія мусить здійснити перші кроки, аби принести мир в Україну, і що президент України Петро Порошенко, у свою чергу, визначив як потужний сигнал підтримки Києва з боку Вашингтона.
«Лідери держав мають обговорити у «нормандському форматі» ситуацію в Україні після особливо кривавого тижня, тоді як Київ вітає різкі заяви США»
Французький часопис Liberation надрукував матеріал свого кореспондента у столиці України – Себастьяна Гобера «Київ ніде не хоче бачити російської мови».
У підзаголовку йдеться: «Мова, соціальні мережі, банки… Перебуваючи у конфлікті зі своїм великим сусідом щодо Донбасу та Криму, влада у Києві ухвалює закони, аби зменшити історичний вплив Росії. Проте населення України не завжди виконує те, що каже уряд». Далі видання розповідає, як певний час тому активісти організації «Національний корпус» заблокували вхід до відділку російського «Сбербанку» у Львові.
«Ми мали б втрутитись! Ви уявляєте, що через ці банки надходять гроші Путіну для війни проти України. Все це глибоко проникло в Україну і підриває наші військові зусилля. Я пишаюсь, що ми цьому поклали край!», – наводить слова члена «Національного корпусу» на ім’я Дмитро французька газета.
Liberation пише далі, що санкції проти російського бізнесу в Україні цілком виправдані російською агресією в очах багатьох українців. Попри численні заяви президента України Петра Порошенка повернути Крим і покласти край війні на Донбасі, перспективи мирного врегулювання виглядають доволі непевно.
На додаток, як зазначає французький часопис, розрив зв’язків між двома колись тісно поєднаними країнами посилюється з перериванням авіасполучення, торговельним ембарго, суперечками в енергопостачанні або із забороною російських і російськомовних джерел інформації.
Загалом, на думку французької газети, саме цей розрив зв’язків між Україною та Росією викликав невдоволення великої частини населення України. Критики указів президента Порошенка, що заборонили діяльність російських соціальних мереж в Україні, висловлювали думку, що все це карає буцімто у першу чергу самих українців, а не російські компанії, які стоять за тими мережами.
«Це рішення постає визнанням власної неспроможності і навіть капітуляції. Інформаційна війна – це боротьба за розуми і серця людей. Її не можна виграти суто заборонами», – каже представник компанії Internet Invest Group Олександр Ольшанський.
Разом з тим французька газета пише, що для української влади вимоги безпеки є ключовими. Бо ж російські компанії, заборонені в Україні, керуються наближеними до Путіна людьми, які співпрацюють з ФСБ. Часопис повідомляє також про подальшу українізацію громадського життя в Україні. Зокрема, йдеться про обов’язкові українські субтитри у кінотеатрах, створення «мовних «патрулів» з повноваженнями запроваджувати штрафи за порушення мовних регуляцій (жодних «мовних «патрулів» в Україні немає, це лише пропозиція в одному із кількох законопроектів – ред.). Водночас видання пише про можливе несприйняття певної частини населення України зусиль щодо українізації.
«Путінська агресія зробила нас ще вільнішими і сильнішими. Українізація виглядає, як руйнування двомовного потенціалу України. Ми маємо шанс бути співцями вільної російської культури в Україні», – каже митець з Одеси Олександр Ройтбурд.
«Київ ніде не хоче бачити російської мови»
Найпопулярніший шведський часопис Svenska Dagbladet друкує статтю «Полтавська битва шведського банку – ціна вдвічі більша». У матеріалі йдеться про закордонну експансію шведського банку Swedbank, яка збіглася у часі з глобальною фінансовою кризою.
Після розширення на країни Балтії цей банк спрямував свої погляди далі на схід. Погляд шведських банкірів зупинився на Україні, яка тоді розглядалась як фаворит у плані швидкого зростання і країна з населенням у 45 мільйонів осіб, яка розташована близько до європейських ринків.
Часопис додає, що факт того, що, згідно з даними організації Transparency International, Україна була корумпованішою, аніж Уганда або Малі, не зупинив Swedbank. Шведська фінансова установа придбала український TAS Commerzbank за 5 мільярдів шведських крон. На додаток до основної ціни також було сплачено ще 1,7 мільярда шведських крон. Часопис зазначає, що поміж тих, хто продавав цей банк, був, як пише газета, український олігарх Сергій Тігіпко, особа, яка займалась бізнесом і політикою. Далі повідомляється, що п’ятою частиною позик банку були кредити самому Сергієві Тигипку, що доволі активно замовчували представники Swedbank.
Svenska Dagbladet веде далі, що фінансова криза 2008 року доволі сильно вразила Україну. 2009 року українська гривня втратила 60% своєї вартості щодо американського долара, що стало, за словами газети, справжнім жахом для Swedbank, тому що три чверті позик в Україні було взято у закордонній валюті, і ці позики стали раптом набагато більшими, аніж те, що могли виплатити банкові ті, хто позичав в нього гроші. Внаслідок цього втрати Swedbank на українському ринку становили 8,5 мільярдів шведських крон.
Часопис пише, що шведський банк і далі вів роботу в Україні до 2013 року. І лише цього року було оголошено, що Swedbank повністю виходить з українського ринку. За загальними підрахунками шведських фахівців, придбання українського банку Сергія Тігіпка призвело до втрат на суму 11 мільярдів шведських крон, що, зрештою, становило суму вдвічі більшу за те, що було сплачено шведським банком за купівлю українського TAS Commerzbank.
«Полтавська битва шведського банку – ціна вдвічі більша»
