Влада не хоче оприлюднювати тіньові домовленості з Коломойським – експерт

Повернення коштів, які завинили перед «Приватбанком» компанії його колишніх власників, є малоймовірним, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Вони пояснюють наявністю тіньових домовленостей між екс-власниками банку та урядом, які українська влада не хотіла би оприлюднювати, а також готовністю сторін до тривалого протистояння у судах. Тим часом внутрішні документи «Приватбанку», які можуть свідчити про навмисне доведення його до банкрутства попередніми власниками, стали доступними Генпрокуратурі, таке рішення ухвалив Печерський суд Києва. Зі свого боку, колишні власники «Приватбанку» замість реструктуризації своїх боргів, на яку вони погоджувалися до 1 липня, оскаржують націоналізацію банку в судах. За найоптимістичнішого сценарію Україна зможе повернути частину коштів, вкладених у «Приватбанк», якщо приватизує його в найближчі роки, стверджують експерти.​

Генеральній прокуратурі України надали доступ до документів «Приватбанку», які можуть бути доказами у справі про доведення цієї фінансової установи до банкрутства, ідеться у рішенні Печерського районного суду.

Суд надав слідчим ГПУ та керівникам слідчої групи у справах цього банку доступ до оригіналів документів і електронних носіїв інформації «з можливістю отримання їхніх копій» терміном на один місяць, ідеться в рішенні суду.

Втім, до 1 липня 2017 року колишні власники «Приватбанку» – бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов мали погодити реструктуризацію боргів перед банком пов’язаних з ними компаній. Про готовність до такої співпраці свідчить лист тодішніх власників банку до уряду з проханням націоналізувати «Приватбанк» та з запевненнями у готовності до співпраці, стверджує міністр фінансів Олександр Данилюк. На початку липня він заявив, що, попри це, реструктуризація цих боргів не розпочалася.

Раніше, щоб покрити ці проблемні кредити особам та компаніям, пов’язаним з екс-власниками, Мінфін надав банкові рекордне рефінансування на суму близько 150 мільярдів гривень, більшість із нього – у вигляді облігацій.

Про те, чи є прогрес у переговорах щодо реструктуризації в останні дні, у Мінфіні наразі не повідомляють. Водночас звітують про створення з участю «Приватбанку» електронної системи верифікації бюджетних виплат, яка дасть змогу економити «мільярди гривень на рік», вважають у відомстві.

Влада не хоче оприлюднювати тіньові домовленості з Коломойським, і це не дає змогу виграти в нього у суді – експерт

Українському урядові навряд чи вдасться повернути проблемні кредити, які брали в «Приватбанку» його тодішні власники, тож державі доведеться ще кілька років фінансувати цей банк, прогнозує політолог Віктор Небоженко, який проаналізував відносини українських посадовців з Ігорем Коломойським.

«Жоден суд нічого не зможе вирішити (щодо «Приватбанку» – ред.), оскільки до кінця ніхто не скаже правди про те, якими були переговори. Будь-який суд вимагатиме стенограми переговорів між Гонтаревою і Коломойським. Але ж цієї стенограми ніхто ніколи не дасть, адже вона має секретний характер», – визнає політолог.

На думку Небоженка, Коломойський «чекає, щоб Україна забрала заставне майно за кредитами «Приватбанку», оскільки це, припускає експерт, дасть йому змогу виграти справи у західних судах щодо цього майна або ж домогтися конфіскації державного майна України за кордоном в рахунок покриття його збитків від дій держави. Небоженко припускає, що «за 24 години до рішення суду про заставне майно, не виключено, що воно може бути продане іншому, сумлінному власнику».

Виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, зі свого боку, стверджує, що Україна може повернути частину коштів, вкладених у рефінансування «Приватбанку» за умови грамотного управління цією установою, його подальшої приватизації та домовленостей з екс-власниками про повернення бодай частини коштів.

«Україна намагатиметься зберегти ті кошти, які було авансовано – це майже 5 мільярдів доларів. Це еквівалентно всім річним витратам, які платяться за зовнішніми кредитами, або всім річним витратам на армію та на силовий блок. Єдиний спосіб зменшити цю суму – отримати частину її від екс-власників, як попервах і домовлялися. Друге: не варто довго тримати банк у державній кишені. Його реалістично продати одразу, а упродовж одного-трьох років. Однак всі, авансовані банкові Мінфіном, повернути не вдасться. Це світовий, зокрема і скандинавський, досвід націоналізації банків. Щонайменше 30% коштів платників податків втрачається безповоротно. Тобто 1-2 мільярди доларів втратять українські платники податків, навіть якщо банк вдасться успішно приватизувати, діючи за скандинавською моделлю», – попереджає експерт.

21 грудня 2016 року «Приватбанк» перейшов у державну власність. Ще 19 грудня, після оголошення рішення про його подальшу націоналізацію, українці зняли з рахунків у цьому банку близько двох мільярдів гривень готівки. Однак невдовзі рівні зняття коштів зрівнялися з тими, що були до націоналізації.

Щодо колишніх власників банку відкрили кримінальне провадження зі звинуваченням у навмисному доведенні «Приватбанку» до банкрутства.

У червні бізнесмен, екс-співвласник «Приватбанку» Ігор Коломойський подав позови проти Національного банку, фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету міністрів, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів і «Приватбанку» з вимогою скасувати певні їхні рішення. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що Ігор Коломойський оскаржує у судах саме рішення, пов’язані з націоналізацією «Приватбанку».