Американський політичний журнал International Policy Digest пише про те, що Росія постійно «зрушує» кордони Грузії, при цьому не привертаючи уваги міжнародної спільноти. Американський новинний портал US News розмірковує над чотирма потенційними кроками російського президента Володимира Путіна для посилення впливу Москви на сусідні країни. А британська газета The Guardian пише, як домогтися справедливості в покаранні винних у катастрофі малайзійського літака MH17, збитого на сході України влітку 2014 року.
Американський політичний журнал International Policy Digest пише про те, що Росія постійно «рухає» кордони Грузії, при цьому залишаючись поза увагою міжнародної спільноти. «Щоб зрозуміти всі махінації колишнього шпигуна, який наразі очолює клептократію – Росію, та щоб побачити, наскільки жорстоким і брутальним є російський президент Володимир Путін, потрібно лише подивитись на відносини між Росією та Грузією», – йдеться у статті.
Після анексії Росією Криму міжнародна спільнота здебільшого ігнорує дії цієї країни у Грузії, у той час як «крихкий мир у Грузії постійно перебуває під загрозою», – зазначає автор. Видання звертає увагу на те, що Москва не дозволяє присутність міжнародних спостерігачів в Південній Осетії, відмовляючись відвести війська на довоєнні позиції, як це зробила Грузія.
Але найнебезпечнішим, на думку автора, є те, що Росія постійно «розширює» кордони Південної Осетії, «рухаючи» їх далі на територію Грузії. При цьому Кремль порушує міжнародне право, адже він є підписантом багатьох міжнародних договорів, які забороняють подібні дії. Повідомляється, що «переміщенням» кордонів Росія «вже наближається до основної магістралі Грузії, що сполучає схід і захід».
Постійне переміщення кордону вже призвело до того, що жителі одного й того самого селища опинилися по його різні сторони. Крім того, «росіяни захопили десятки додаткових селищ шляхом простого переміщення паркану», – зазначає автор. «Нещодавно з’ясувалося, що осетинські сепаратисти та росіяни використовують карти радянської епохи, щоб визначити, де саме повинен бути кордон».
Та проблема є значно серйознішою, ніж здається. Автор завершує статтю ставлячи запитання: «Якщо ми не зупинимо Путіна зараз, чи зможемо ми зупинити його у майбутньому?».
Американський новинний портал US News розмірковує над чотирма потенційними кроками Володимира Путіна для посилення впливу на сусідні країни.
По-перше, зазначається, що «Путін ніколи не погодиться на те, щоб Україна була демократичним, справді незалежним, процвітаючим та проєвропейським сусідом». Автор вважає, що його план щодо України досить простий – це повинна бути або ж «держава контрольована Росією, або ж неспроможна держава». Це може призвести до спроб встановлення проросійського уряду у Києві.
По-друге, автор зауважує, що маріонетковий режим у Мінську надає Путіну прямий доступ до кордонів Польщі, яка є членом НАТО. А тому автор попереджає, що у вересні спільні військові навчання Росії й Білорусі під назвою «Захід» можуть закінчитися тим, що російські війська залишаться в Білорусі.
По-третє, в разі смерті президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, якому зараз 77 років, Росія може скористатися нестабільністю в державі, щоб анексувати північні регіони Казахстану.
Та найбільшим «досягненням» Путіна буде «зробити те, чого не зміг зробити навіть Радянський Союз – виставити НАТО «паперовим тигром», дестабілізуючи Естонію й Латвію – країни НАТО зі значною кількістю етнічних росіян». Автор зауважує, що НАТО навряд чи захоче починати ядерну війну з Росією через ці країни, а тому їх може очікувати «кримський сценарій» із «зеленими чоловічками».
У висновках автор зауважує, що «в історії Росії зміна режиму досить часто починалася саме з військової поразки або ж розчарування у зовнішній політиці: Кримська війна 1853-1856 років, Російсько-Японська війна 1904-1905 років, Перша світова й Революція більшовиків» тощо. Та, вочевидь, Путін готовий ризикувати, повідомляється у статті.
Британська газета The Guardian розмірковує над тим, як досягти справедливості у покаранні винних у катастрофі малайзійського літака MH17, який було збито на сході України влітку 2014 року, що призвело до загибелі 298 людей.
Автор зазначає, що є одна проблема, на яку треба звернути особливу увагу – це вплив російських еліт у західних країнах. Лондон перетворився на «столицю з відмивання російських грошей», зазначається у статті.
«Кремлівські еліти володіють місцевими особняками, їхні діти відвідують найкращі школи Британії, заможні росіяни купують наші мистецькі й футбольні клуби. Вони платять нашим адвокатам. Вплив Росії на Велику Британію наразі більший, ніж у будь-який момент під час Холодної війни», – зауважує автор. Маючи такий великий вплив на капітал та інституції в Британії, мовиться в публікації, Росія унеможливлює будь-які рішучі кроки щодо неї, мовляв, «сваріться з нами на власний ризик».
А тому, на думку автора, Лондону потрібно змінити ситуацію, й «ще раз підтвердити її прихильність до єдності Європи», адже тільки об’єднана Європа може витримати тиск Кремля. Також, він зауважує про необхідність переглянути політику фінансового регулювання в самій Британії й заборонити вести бізнес або ж мати нерухомість анонімним компаніям.
«Так само, як ми свого часу допомогли стримувати радянську військову силу, сьогодні ми повинні стримувати російську фінансову силу. До тих пір не буде ніякої справедливості для 298 жертв, які померли у той трагічний день три роки тому», – зазначається у статті.
