​Як Україна та Молдова дратують Росію

Співпраця України та Молдови дратує Росію. Спільні україно-молдовські митниці на в’їзді до Придністровського регіону Держдума Росії, як і лідери сепаратистського регіону, називають «блокадою». Київ та Кишинів заявляють про безглуздість таких звинувачень, бо економічно регіон не зазнає утисків. За твердженням експертів як з української, так і з молдовської сторони, спільний проект щодо митниць сприяє інтеграції сепаратистського регіону Молдови Придністров’я, що викликає негативні реакції в країни-агресора, Росії.

Понад місяць працює спільний контрольно-пропускний пункт «Кучурган – Первомайськ» на молдовсько-українському кордоні на Одещині, що межує з сепаратистським регіоном Придністров’я. На українській території спільно працюють прикордонники і митники України, а також Молдови, які не мають доступу на фактично непідконтрольну Кишиневу територію сепаратистського регіону. Проект реалізовується за сприяння Місії Європейського союзу з прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM).

У результаті цього кроку має спроститися пересування товарів, машин, громадян, скоротитися час на митний контроль та транспортні витрати, пояснює посол з особливих доручень та європейської інтеграції Молдови Іону Стевіле, а головною задачею залишається боротьба із контрабандою.

Придністров’я від цього виграє, зазначає посол, бо має змогу відновити імпорт та експорт за кордон на законних підставах, для цього їм лише доведеться пройти законні процедури на митних пунктах Молдови.

«Не дивлячись на те, що представники Придністров’я намагаються вселити страх, переконати всіх, що ситуація ускладниться, що переговорний процес із придністровського врегулюванню погіршиться, що з’явиться осередок регіональної нестабільності… Все це спекуляції. Те, що буде відбуватись насправді, дуже швидко спростує всі ці спекуляції і позитивно позначиться на регіоні», – зазначив молдовський посол раніше.

Обмінялись заявами

Держдума Росії ухвалила заяву, у якій висловлює «глибоку стурбованість» діями України та Молдови, які, за словами російських депутатів, становлять загрозу стабільності регіону, добробуту й безпеці мешканців Придністров’я.

Звернули в Держдумі увагу й на те, що слідом за Україною, яка заблокувала забезпечення через свою територію російських миротворців у Придністров’ї, державні структури Молдови перешкоджають співпраці спільних миротворчих сил із російськими військами в регіоні.

Лідер сепаратистського регіону Молдови Придністров’я Вадим Красносельський висловив вдячність російським депутатам і зазначив: «Це свідчить, що парламент Росії разом із братерським народом однаково оцінюють виклики та загрози і висловлюють свою підтримку Придністров’ю як невід’ємній частині «русского мира».

Росію дратує те, що спільні українсько-молдовські кроки прискорять інтеграцію сепаратистського регіону і Росія може втратити фактор впливу, зазначає колишній посол України в Молдові Сергій Пирожков.

«Це наближає придністровських виробників й усіх, хто виходить за межі Республіки Молдова із продукцією чи імпортом, через оформлення на митних органах Молдови... Але безумовно, це викликає обурення у місцевих працівників Придністров’я, бо вони звикли не підпорядковуватись офіційним структурам у Кишиневі й напряму вирішувати ці питання. Це суперечить нормам міжнародного права, бо вони не мають самостійного статусу, оскільки не визнані ніким», – наголосив колишній посол.

У Міністерстві закордонних справ України висловили подив з приводу російської заяви й навели цифри щодо економічних зв’язків із регіоном.

«Експорт виробленої в Придністров’ї продукції в Україну збільшився з 51 мільйонів доларів США 2015 року до 61 мільйона доларів США 2016 року й продовжує зростати в поточному році», – ідеться в заяві МЗС України.

А щодо занепокоєння Росії з приводу митної співпраці, то українське МЗС висловило цілковите несприйняття.

«Це рішення підтверджує дію правового поля Республіки Молдова на всій території країни. При цьому Росія постійно заявляє про свою повагу до суверенітету й територіальної цілісності Республіки Молдова в міжнародно визнаних кордонах», – ідеться в заяві.

Переговори заради вето?

Україна закликала Росію припинити деструктивні дії та повернутися до переговорного процесу у форматі (Придністров’я, Молдова, ОБСЄ, Росія, Україна, США і ЄС) та виконати взяті на себе зобов’язання за підсумками Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року щодо виведення своїх військ із Придністровського регіону Республіки Молдова.

Саме тираспольська сторона відкидає всі спроби виходу на переговорний процес, який не відбувається вже кілька років, наголошують як у молдовському парламенті, так і в українському МЗС.

Втім, останнім часом саме Росія та Тирасполь наполягають на переговорах, зауважує політолог, старший науковий співробітник Джеймстаунського університету (США) Володимир Сокор. Саме спільні українсько-молдовські митні пости можуть бути винесені на порядок денний, вважає він, і Росія може спробувати отримати право вето.

«Насправді, питання щодо запровадження спільного молдовсько-українського контролю на державному кордоні є суверенним правом Республіки Молдова та України. Росії не варто втручатися в цю дискусію. Росія не має жодного суверенного права в цій зоні, тому питання слід розглядати поза рамками формату «5+2», – зазначає Сокор.

На думку політолога, саме на цьому етапі не варто скликати зустріч у форматі «5+2», адже головне не формат, а зміст переговорів, наголошує він.

Придністровське питання планують обговорити зокрема на саміті Україна-ЄС, який приймає Київ 12-13 липня, зазначив у програмі Радіо Свобода Костянтин Єлісєєв, заступник голови Адміністрації президента України.

Придністров’я після короткої війни проти Кишинева за підтримки базованих у регіоні російських військ вийшло з-під контролю влади Молдови і в односторонньому порядку проголосило 1992 року «незалежність», якої не визнав ніхто у світі. Регіон має широку підтримку Росії і з 2013 року користується російським законодавством.