Американський часопис The Washington Post пише про доволі різкий тон, який обрав щодо Москви державний секретар США Рекс Тіллерсон. Французьке видання Liberation – про ставлення українців до Леніна та його спадщини. Британська газета The Times повідомляє про гостру критику високопосадовцями США планів президента Трампа співпрацювати з Росією з питань кібернетичної безпеки.
Періодичне видання Сполучених Штатів The Washington Post публікує статтю «Тіллерсон заспокоює Україну, різко висловлюючись про Росію». У цьому матеріалі вашингтонський часопис повідомляє, що держсекретар США Рекс Тіллерсон закликав Росію здійснити перші кроки, аби зменшити напруженість у Східній Україні, наголосивши, що американські та європейські санкції залишатимуться доти, доки Москва не змінить своєї поведінки в регіоні. Газета зазначає, що після того, як президент США Трамп зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Німеччині, Тіллерсон заявив, що Росія мусить використати свій вплив на бойовиків Донбасу, аби повністю відновити перемир’я, покласти край цькуванню й нападам на міжнародних спостерігачів, а також відвести важке озброєння від лінії розмежування, як обумовлено Мінськими угодами.
Тіллерсон додав, що основною метою США є відновлення суверенітету й територіальної цілісності України, й саме цей момент є необхідним для покращення відносин між США й Росією.
«Росії необхідно здійснити перші кроки в напрямку деескалації ситуації у східній частині України. Це постає необхідним для того, аби ми могли йти далі. Росія мусить дотримуватися своїх зобов’язань, згідно з Мінськими мирними угодами, й використати свій вплив на сепаратистів, над якими Москва має цілковитий контроль», – сказав держсекретар США Рекс Тіллерсон під час спільної прес-конференції з президентом України у Києві.
Газета пише, що ці слова Тіллерсона явно втішили президента України Петра Порошенка, який нарікав на втручання Росії ще до конфлікту на сході України, і доволі нервово спостерігав за бажанням адміністрації Трампа поліпшити відносини з Москвою. Американське видання додає, що Порошенкові надзвичайно сподобалось рішення Тіллерсона призначити спеціальним посланцем на переговорах щодо вирішення кризи в Україні екс-посла США в НАТО Курта Волкера, якого розглядають як своєрідного «яструба» в питаннях, пов’язаних із Росією. Президент Порошенко також заявив, що для вирішення конфлікту на сході України потрібна лише політична воля Москви.
«Київ не планував і не розпочинав цієї війни. Її спланували й розпочали в Москві. Тому й ключ до мирного врегулювання знаходиться саме у Москві», – заявив президент України Петро Порошенко.
«Тіллерсон заспокоює Україну на диво різкими заявами щодо Росії»
Лівоцентристський французький часопис Liberation розміщує інтерв’ю з відомим швейцарським фотокореспондентом Нільсом Акерманом під назвою «Кожен українець має що сказати про Леніна». Акерман подорожував Україною, фотографуючи уламки пам’ятників Леніну, повалених у процесі повстання проти промосковського режиму Януковича, а вже згодом у рамках десовєтизації України. На думку Акермана, ці рештки постаментів і скульптур постають символом колишнього СРСР, а також нинішнього втручання Росії в українські справи. Акерман також спробував довідатись, яким є образ Леніна в уяві українців. Газета пише, що відповідь тут постає доволі розмитою.
«Що нас вразило, це те, що кожен українець мав щось сказати про Леніна. Власне, кожен житель колишнього СРСР має свою точку зору. Думки всіх людей, із якими ми спілкувались, а це були політики, бабці, охоронці – всі мали свою думку з цього питання. Вони не обов’язково говорили про самого Леніна, проте торкались важких часів, дій комуністичного режиму, і самої доцільності мати пам’ятник Леніну в їхнього регіоні», – зазначає швейцарський фотокореспондент Нільс Акерман.
Liberation ставить запитання: «Що значило саме повалення пам’ятників Леніну в Україні?». Часопис пише, що цей процес розпочався задовго до 2014 року. Навіть перед розвалом СРСР, пам’ятники Леніну почали валити в Західній Україні. Потім пішла перша хвиля масового «ленінопаду» впродовж наступних чотирьох-п'яти років після Незалежності. А потім усе це зупинилось в Україні. Аж доки цей процес не відновився з новою нечуваною силою 8 грудня 2013 року, коли у центрі Києва був повалений пам’ятник Леніну, що позначило активний початок революції. Люди били уламки монумента з особливою затятістю й люттю. Все це виглядало – пише французьке видання – як уламки берлінського муру. І це не спрямовувалось особисто проти Леніна, це була реакція на те, що він собою репрезентував. А саме – радянське минуле, сучасну політику Путіна.
Газета наводить слова молодого чоловіка з Харкова, який сказав, що подорослішав тоді, коли був повалений пам’ятник Леніну в його місті. За його словами, тут не йшлося ані про самого Леніна, ані про комунізм. Справа в тому, що навколо пам’ятника почали збиратися проросійські сепаратисти, отож повалити той пам’ятник для харків’ян стало питанням війни й миру. Ленін чітко репрезентував російське вторгнення та втручання. Пам’ятники Леніну в Україні стали майже пам’ятниками Путіну.
«Кожен українець має що сказати про Леніна»
Одне з найстаріших і найповажніших видань Великої Британії – часопис The Times друкує статтю «Напад на кремлівський кібернетичний план Трампа». У матеріалі йдеться, що президент США Трамп оголосив про плани співпраці з Кремлем щодо спільної кібернетичної безпеки, аби захистити виборчий процес від хакерських нападів. Ця пропозиція негайно зазнала гострої критики від американських політиків з обох партій, які застерегли, що Москві не можна довіряти.
«Якщо у цьому полягає наш найкращий захист виборчого процесу, ми так само можемо перенести наші урни для голосування просто до Москви. Це небезпечна й наївна ідея», – заявив чільний конгресмен-демократ, член розвідувального комітету США Адам Шифф.
The Times далі подає слова колишнього кандидата у президенти, республіканця Марка Рубіо, який сказав, що співпрацювати з кібернетичної безпеки з Москвою, це все одно що співпрацювати з хімічної зброї з режимом Асада в Сирії. Видання нагадує, що докази російського втручання затьмарили кроки адміністрації Трампа вже з перших днів її перебування в Білому Домі. Крім того, олії у вогонь додала інформація про те, що старший син Трампа Дональд-молодший провів зустріч із російським правником, пов’язаним із Кремлем. У цій зустрічі брали участь зять президента Трампа Джаред Кушнер і Пол Манафорт – голова виборчого штабу кампанії Трампа, який згодом подав у відставку через зв’язки з проросійськими політиками в Україні.
Британське видання пише, що Трамп відкидав будь-яку змову з росіянами, проте американські розвідувальні джерела зробили висновок, що президент Росії Путін особисто наказав провести кампанію, яка б перехилила шальки виборчих терезів на користь Трампа. Перед тим, як зустрітися з російським президентом на саміті у Німеччині, президент Трамп таки визнав, що Москва, можливо, втручалась у хід американських виборів.
«Трамп-молодший визнав, що зустрічався з російським правником»
