Блокадо, прощавай: чи повернуться українські продукти до Криму

З кінця 2015 року українські продукти харчування не надходять на територію анексованого Криму з Херсонської області. Все почалося з акції «Громадянська блокада Криму», коли активісти заблокували дорогу на півострів для великовантажних автомобілів, що везуть продукти. Потім була ухвалена постанова Кабінету міністрів України №1035, яка заборонила ввезення на територію Криму будь-яких товарів, за винятком соціально значущих продуктів у дуже обмеженій кількості ‒ для фізичних осіб, а не бізнесу. 14 червня 2017 року Адміністративний апеляційний суд Києва визнав пункт 1 постанови №1035 незаконним і недійсним, і теоретично українські продукти знову можуть з'явитися на анексованому півострові.

Чи чекають у Криму українських продуктів і чи з'являться вони там? Чи потрібно це українським виробникам і кримчанам?

Про це говоримо з експертом Кримської правозахисної групи Олександром Сєдовим, координатором акції громадянської блокади Криму Ленуром Іслямовим та експертом ринку продовольчих товарів Андрієм Александровим.

Ще не відомо, чи зможуть кримчани внаслідок скасування пункту 1 постанови №1035 ввозити і вивозити з півострова особисті речі. При цьому в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій кажуть, що постанова продовжує діяти ‒ для того, щоб рішення суду було реалізоване, потрібна постанова Кабінету міністрів, яка скасовує постанову №1035. Однак, як вважає кримський адвокат Юлія Лісова, яка виграла суд щодо скасування постанови, відповідно до судової ухвали, оскаржений документ вже втратив чинність. Він визнаний незаконним і недійсним, і ніяких додаткових рішень Кабміну для цього не не потрібно. Однак, за словами Лісової, зараз митники на адмінкордоні з Кримом так і не пропускають серед іншого й особисті речі, заборонені до провезення скандальною постановою №1035. Співробітники фіскальної служби обґрунтовують ці дії тим, що їм ще не приходили інструкції зверху, проте, за словами адвоката, це порушення закону.

‒ З нами на зв'язку експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. Олександре, чи набуло вже чинності рішення суду про визнання незаконним і недійсним пункту 1 постанови №1035 Кабміну України?

​Сєдов: Невиконання рішення суду ‒ порушення закону України. Так що в цьому випадку митники порушують закон. А заяви чиновників Міністерства з питань окупованих територій наводять на думку, що, можливо, вони недостатньо компетентні.

‒ Що робити людині, яку не пропускають з особистими речами на адмінкордоні з Кримом, посилаючись на постанову №1035?

Сєдов: Вимагати картку відмови. Співробітник митниці зобов'язаний скласти протокол із посиланням на цю постанову, зазначити дату. Людині в протоколі варто вказати, що вона повідомила про скасування постанови. Непогано мати з собою копію ухвали Апеляційного суду Києва від 14 червня про визнання постанови недійсною.

‒ Скасування пункту 1 лібералізує ввезення товарів тільки для фізичних осіб ‒ чи ж і для юридичних осіб, які раніше вели бізнес у Криму?

​Сєдов: Постанова №1035 в принципі не регулює торгівлю з Кримом. Її регламентує закон «Про вільну економічну зону Крим», який також порушує права людини, про що неодноразово говорили правозахисники. Він продовжує діяти, хоча його потрібно кардинально змінити ‒ він має регулювати торгівлю, не порушуючи права людини. У постанові був пункт, який передбачає, що Кабмін створить умови для реалізації обмеження торгівлі з окупованими територіями. Але пішли найбільш простим шляхом. Громадянам заборонили перевозити майже всі особисті речі, але при цьому в пункті 2 постанови, про який наші «патріоти» мовчать, дозволено вести торгівлю з Кримом. Прямо передбачені можливості постачання електрики, переміщення товарів через кордон з окупованою територією.

‒ З нами на зв'язку координатор акції громадянської блокади Криму Ленур Іслямов. Ленуре, як ви ставитеся до скасування пункту 1 постанови №1035?

Іслямов: Це не просто перший пункт, в ньому весь сенс постанови. Ми, як і правозахисники Української Гельсінської групи, теж насправді спочатку були незадоволені постановою, тому що вона не захищала громадян, які хотіли вивести свій бізнес, вивезти майно з окупованих територій. Постанова була ухвалена похапцем. Думаю, через те, наскільки неквапливо працює наш уряд, за два роки з моменту блокади чиновники так і не спромоглися внести зміни до постанови. Думаю, завдяки правозахисникам тепер процес прискориться. Але, звичайно, торгівлі з Кримом ми допустити не можемо.

‒ Що ви збираєтеся робити, щоб не допустити відновлення торгівлі з анексованим Кримом?

Іслямов: У Держприкордонслужби та Митної служби є свої інструкції. Тому виходить, що Судові рішення вони не виконуватимуть. Думаю, зараз Кабмін створить нову постанову або оновить наявну. Можливо, подасть апеляцію. Але, думаю, рішення буде знайдене ‒ для того й існують бюрократи.

‒ З нами на зв'язку експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров. Андрію, як ви думаєте, чи скористаються бізнесмени можливостями, якщо українським товарам знову буде відкритий доступ до Криму?

​Александров: Навколо цієї теми дуже багато домислів. Хто переважно займався ввезенням української продукції до Криму, навіть коли ще не було скандальної постанови? Це були невеликі фірми, через які йшов транзит, приватники. Тому що навіть без постанови і блокади, фактично поховали торгівлю, було багато непереборних перешкод. Це неможливість банківських розрахунків ‒ гроші за товар мали повертатися в Україну в готівковій формі, у вигляді сумок з купюрами, мабуть. Тому що Україна не визнавала документи, випущені в Криму. Юрособи, що завозили товари, були зареєстровані і в Україні, і в Криму за російськими законами. З Херсонської області, припустимо, товар вивозили за українськими документами, до Криму завозили вже за російськими. Потрібна була фірма, яка вже була в Криму на момент анексії та перереєструвалася за російськими законами. Ризики були величезні. Довго так не попрацюєш, адже доплати за ризик, грубо кажучи, немає. Плюс полягав у тому, що ринок був абсолютно порожній, і все йшло, як вода в пісок. А різниця в курсах і цінах дозволяла мати наднацінки. Сьогодні не факт, що гривня, яка зміцнюється, і досить сильно девальвований рубль дозволять працювати за такою схемою. Серйозного економічного інтересу, отже, немає. Та й ринок зараз не порожній.

‒ Припустімо, немає обмежень на ввезення товарів з Херсонської області до Криму. Чи знайдуть українські товари покупця на півострові?

Александров: Знайдуть. Є унікальні товари, які й зараз завозяться на кримський ринок. Везуть через Харківську область, плече доставки величезне ‒ і все одно везуть, бо є стійкий попит. Наприклад, це вода «Моршинська». Унікальний продукт, і люди, які полюбили її свого часу або п'ють за медичними показаннями, купують її і зараз, навіть коли вона стала втричі дорожчою. Але я думаю, що відновлення торгівлі з Кримом не відбудеться.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)