Сміттєве свавілля: як кримчанам врятуватися від звалищ

У селищі Чорноморське на західному узбережжі Криму дві доби горіло сміття на полігоні твердих побутових відходів. До публікацій журналістів і заяв чиновників пожежники відмовлялися їхати на місце займання, мотивуючи це тим, що на місці немає відкритого вогню. Люди бояться отруїтися їдким димом. Це вже не перша пожежа на селищному звалищі: місцеві жителі стверджують, що це п'яте займання за два з половиною роки.

Що відбувається в Чорноморському? Чи можна вирішити проблему сміття на півострові і як вона вирішується на материковій частині України? Про це говоримо з жителями селища Чорноморське і головою Всеукраїнської екологічної ліги Тетяною Тимочко.

У квітні жителі Чорноморського зібрали 9 тисяч підписів під скаргою до президента Росії Володимира Путіна та російського глави Криму Сергія Аксьонова. За словами незадоволених громадян, вони уклали договір на вивезення сміття з компанією «Нове покоління». При цьому постійно виникають стихійні звалища ‒ через те, що інше підприємство, «Чорноморбудсервіс», яке обслуговує приватний сектор селища, не вивозить сміття. Скарги на підприємство ігноруються, а звалища продовжують з'являтися. Компанія «Нове покоління», на вимогу місцевої влади, змушена прибирати також великогабаритне сміття і розчищати несанкціоновані звалища, а витрати на розчищення покриваються за рахунок місцевих жителів. За словами російської голови адміністрації Чорноморського району Людмили Глушко, причиною пожежі на полігоні твердих побутових відходів міг бути підпал через комерційні розбіжності.

Проблема з побутовими відходами актуальна і в Сімферополі: планове прибирання сміття здійснюється лише на 20% вулиць. На 80% прибирання сміття відбувається за плаваючим графіком, і утворюються завали відходів. Нещодавно був затверджений новий графік, згідно з яким вивезення сміття навіть з центральних вулиць здійснюватиметься приблизно у другій половині дня, чим залишився незадоволений і російський глава Криму Сергій Аксьонов.

‒ З нами на зв'язку жителька Чорноморського Марина Марківна. Марино, чи продовжується пожежа на звалищі? Чи робить щось місцева влада для її усунення?

Марина: Вчора я була в двох кілометрах від звалища. Над ним чи то пара, чи то дим. Мені сказали, що це гасять пожежу, але я особисто не бачила. Позавчора дуже сильно диміло.

‒ Чи сповіщала місцева влада жителів про загрозу, чи інформували про те, що відбувається?

Марина: Ніхто нічого не говорив. Раз на тиждень, у середу, в селищі базар. Я ходила і нічого не чула. Від влади нічого не чути. Я не можу сказати особисто, що було зроблено. Ходять чутки, нібито «бандерівці» підпалили, чого тільки не говорять.

‒ З нами на зв'язку житель Чорноморського Арам Аронян. Араме, чи дійсно на полігоні відкрите займання чи ЗМІ перебільшують проблему?

​Аронян: Відкритий вогонь був, принаймні, вчора. Я особисто їздив туди і знімав те, що відбувається. Зараз не знаю. Я живу неподалік від цього місця, зараз особливого запаху диму немає. Але все ж залежить від вітру. Вчора активно їздив транспорт, гасили пожежу, літав урядовий вертоліт.

‒ Чи є в Чорноморському проблема зі сміттям? Чи регулярно його прибирають і вивозять?

Аронян: Мені здається, нічого нового не відбувається. Цей смітник горів і в 2012, і в 2013, і тепер. Проблема, думаю, в тому, що у нас перебудови відбуваються набагато повільніше, ніж хотілося б. І на керівних посадах ‒ люди, які були тут і за України. Це системна проблема. А час зрозуміти, що все має працювати в чинному правовому полі.

‒ З нами на зв'язку голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Тетяно, наскільки правильно вирішується проблема сміття в Криму і як можна уникнути ситуацій, подібних тій, що склалася в Чорноморському?

​Тимочко: На жаль, це давня проблема. В усій Україні питання теж актуальне. У Криму традиційно питання було дуже гострим, бо щороку приїжджали 3,7 мільйона людей, продукували побутові відходи ‒ а адекватної системи поводження з побутовими відходами не було. Не з'явилося і зараз ‒ окупаційна влада явно не надто переймається цим питанням. Система поводження з побутовими відходами передбачає, в першу чергу, роздільний збір сміття, щоб відокремити корисну сировину, тобто скло, папір і пластик. Ця сировина не повинна потрапляти на звалища. Власники звалищ, як правило, в роздільному зборі сміття не зацікавлені. І вже на полігонах часто люди без певного місця проживання за копійки розбирають сміття. Власники полігонів за копійки продають сировину, а іншу частину, як правило, складують в порушення всіх правил: не пересипають, не пресують, не виводять зі звалища газ. А часом і підпалюють, щоб зменшити кількість сміття на полігоні, щоб приймати відходи й надалі ‒ й отримувати за це гроші.

‒ Днями в ЗМІ пролунала інформація, що майже 7% території України зайнята під полігони твердих побутових відходів і стихійні звалища. Чи так це?

Тимочко: Ці 7% вже трохи заїздили в пресі. У 2005 і 2008 роках Всеукраїнська екологічна ліга здійснювала громадську інвентаризацію несанкціонованих звалищ. Виявилося, що значна частина звалищ несанкціоновані. До того ж, зазвичай ми враховуємо не тільки побутові відходи. В цілому полігони відходів, побутових і промислових, займають близько 5,6% території. Це зокрема й терикони, звалища небезпечних відходів навколо заводів, шламосховища. Однак все одно число 5,6% вражає, адже воно дорівнює площі заповідних територій в Україні. Ми маємо з цим працювати і змінити ситуацію.

‒ Що можна з цим зробити?

​Тимочко: В першу чергу, треба змінити законодавче поле. Зараз воно не сприяє розвитку галузі переробки відходів, та взагалі такої галузі немає. Щоб її створити, потрібні законодавчі зміни. Відповідні проекти законів уже внесені до Верховної Ради України. Ці закони мають ввести роздільний збір побутових відходів на стадії їх утворення. Громадяни України готові до цього. Звичайно, потрібна робота з інформування населення. До речі, деякі ОСББ вже окремо збирають сміття, продають сировину і мають від цього прибуток. Звичайно, потрібні економічні стимули. Підприємства, що займаються роздільним збором, переробкою відходів, мають хоч на короткий час отримати преференції від держави. Це можуть бути дешеві кредити, звільнення від податків хоча б на три роки. Це потрібно, щоб підприємства змогли закупити обладнання, встановили на майданчиках і почали роздільний збір відходів та переробку корисних речовин. Бізнес не може зайти просто так, без відповідного законодавчого поля, захисту своїх інтересів. І потрібно врахувати, що сьогодні в Україні відходи дешевше поховати, ніж переробити.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)