«Стратегічний союз проти Росії»: чого чекати від зустрічі Порошенка і Трампа

Зустріч президента України Петра Порошенка з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні вже погоджена, проте інтригою залишаються точна дата і теми обговорення. Експерти прогнозують, що лідери держав торкнуться заяви держсекретаря США Рекса Тіллерсона про те, що Україна і Росія можуть шукати шляхи вирішення питання Донбасу в обхід Мінська. А також майже одностайне голосування Сенату США за розширення санкцій щодо Москви. Яке значення матиме зустріч Порошенка і Трампа?

Джерела Радіо Свобода у дипломатичних колах повідомили, що зустріч президентів може відбутися вже наступного тижня. Якщо Адміністрація президента України підтвердить це офіційно – вийде, що розмова президента Росії Володимира Путіна з Дональдом Трампом, яка запланована під час саміту G20 у Німеччині, відбудеться вже після переговорів американського президента з українським.

За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, Україна «чудово розуміє основні питання».

«Це те, що ми можемо зробити з усіма нашими друзями, з американськими друзями, і з Європейським союзом, і з «Великою сімкою», щоб тиснути на Росію для того, аби виконати Мінські домовленості, яким чином ми будемо тримати наш фронт щодо окупованого Криму», – сказав Клімкін.

Чи має значення, хто перший зустрінеться з Трампом?

Низка експертів переконані, що розставивши так пріоритети, Трамп прагне протистояти закидам, що має проросійський вектор.

Зокрема, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук у своєму блозі на «Українській правді» зазначає: «Президент США вимушений якщо не враховувати, то принаймні створювати переконливу видимість врахування інтересів України. Зустріч з Порошенком – прекрасна візуалізація такого напіввимушеного під тиском внутрішньої американської кон’юнктури врахування інтересів Києва».

У підготовленому аудиті відносин України зі США Гетьманчук також пише, що Сполучені Штати сприймають Україну не як самостійного гравця, а в більш широкому європейському контексті. А російська агресія проти України, в свою чергу, сприймається Вашингтоном як «загроза для європейської безпекової архітектури», а не пряма загроза для США.

Із цими тезами не згоден екс-посол України в США, один із засновників та член Ради із зовнішньої та безпекової політики Юрій Щербак. На його думку, зараз Трамп активно збирає всю інформацію, яка потрібна, аби розібратись у російсько-українському питанні, адже сприймає Київ за союзника.

За словами Щербака, зустріч американського та українського лідерів може мати історичне значення, незалежно від того, чи залишиться надалі Трамп президентом (демократи Палати представників США заявляють, що готують процедуру імпічменту). Порошенко мав би використати час, що залишився до візиту, аби надіслати Трампові чіткі меседжі, каже екс-посол.

«Україна є стратегічним союзником США, починаючи з 1996 року, коли ми укладали спеціальну угоду з урядом Клінтона. Україна відіграє неймовірно важливе значення як така, що може єдина протистояти Росії, згідно з формулою Бжезінського. Трамп, очевидно, не знає цю формулу, але Порошенко, звісно, знає. Росія з упокореною і поневоленою Україною стає автоматично імперією. Росія без України імперією ніколи не стане», – каже Щербак.

Також важливо під час зустрічі донести Дональду Трампу, що жодна країна в Європі після Другої світової війни не повинна бути домінуючою силою на материку, адже це загрожує безпеці США, каже екс-посол.

Альтернативи Мінську?

Обговорення президентами російсько-українського конфлікту може пожвавитись нещодавньою заявою державного секретаря США Рекса Тіллерсона. Він припустив, що Україні і Росії варто шукати шляхи урегулювання на Донбасі й поза Мінськом – шляхом укладання іншої угоди. Але такий новий формат слугуватиме «для реалізації цілей мінських угод», додав Тіллерсон.

В українському МЗС, у відповідь на це, заявили, що можливості мінських угод дійсно обмежені.

«Це, до речі, дає нам можливість подивитися ширше. Ми теж бачимо, як і всі, що мінський формат є потрібним механізмом, але насправді його можливості обмежені, і всі це усвідомлюють», – сказав перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко.

На думку експерта з міжнародних відносин Олесі Яхно, Україна має робити висновки про позицію США саме на основі її конкретних рішень, а не заяв. Не лише Тіллерсон як представник Сполучених Штатів висловлюється про те, що потрібно залишати поле для дипломатичних маневрів та співпраці з Росією – це регулярно робить і Європейський союз, говорить вона. Проте США послідовно дотримуються політики економічного тиску на Москву.

«Я сприймаю цю заяву як таку: є «мінський формат», є «нормандський формат», є міжнародні суди, є міжнародні санкції, які ніхто не скасовує, тому можна говорити про консолідовану позицію. Але у той же час є заяви про те, що це не виключає інші формати, якщо буде ініціюватись «женевський формат», який стосується Криму, чи необхідність пошуку нового переговорного майданчику. Це не виключає одне інше», – зауважує Яхно.

Вустами Тіллерсона Сполучені Штати прагнуть дещо розсунути рамки переговорів між Україною та Росією, вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Одним із альтернативних форматів досі залишається Будапештський меморандум 1994 року щодо нерозповсюдження ядерної зброї, каже він. Проте, яку форму переговорів би не вибрали сторони, перепоною для вирішення конфлікту є те, що Росія відмовляється визнавати себе агресором.

«Вона є режисером цього конфлікту, але намагається виступати у ролі миротворця. Поки Росія не визнає (себе агресором – ред.) – ситуація навряд чи зміниться», – каже Сунгуровський.

Експерт припускає, що зустріч Трампа з Порошенком може перетворитись на «промацування» того, на які поступки готова іти Україна у вирішенні російського питання.

Сенат США розширив санкції щодо Росії

Тим часом, Сенат США 14 червня майже одноголосно проголосував за нові санкції проти Росії. Угода, яку оформлено у вигляді поправки до законопроекту про санкції проти Ірану, має на меті покарати Москву за втручання в президентські вибори в США в 2016 році, анексію українського Криму і підтримку уряду Сирії в шестирічній громадянській війні. Таким чином, якщо Білий дім вирішить пом’якшити, призупинити чи скасувати чинні санкції проти Росії, він повинен буде узгоджувати це з Конгресом. Президент Дональд Трамп ще може накласти вето на цю поправку, але у Сенаті переконані, що мають достатню кількість голосів, аби подолати це вето.

«Цей документ дає можливість адміністрації запроваджувати санкції на основні сектори російської економіки: гірничовидобувну промисловість, металургію, морський та залізничний транспорт, а також нові інвестиції у російські трубопроводи», – прокоментував один із ініціаторів запровадження санкцій сенатор Шеррод Браун.

Натомість, державний секретар США Тіллерсон закликав сенаторів не обмежувати Білий дім у можливості налагодити діалог із Кремлем. Він наголосив, що Росія має понести відповідальність за ймовірне втручання в американські вибори у 2016 році.

«Водночас я закликаю дозволити президенту гнучко регулювати санкції з огляду на поточну дипломатичну ситуацію», – додав держсекретар.

А от Україна привітала таке рішення Конгресу США. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій, який був присутнім у залі Сенату під час голосування за розширення санкцій, сказав: «Дякую усім сенаторам, які підтримали цей важливий для України і всього вільного світу закон. Раніше введені президентом США санкції тепер затверджені Сенатом як закон. А також цим законом передбачено і виділення 250 мільйонів доларів на протидію російському деструктивному впливу».

Такий сигнал від Сенату США свідчить, що навіть якщо Дональд Трамп і не хоче конфронтації з Росією – американська система його підштовхує до цього, переконаний екс-посол Юрій Щербак. Зараз у Вашингтоні немає конкретного гравця, який би тримав у руках всі геополітичні важелі, проте США уже наблизились до розуміння, що Москва є стратегічним ворогом.

«Головне, що зараз американські генерали знають набагато більше, і розвідники, ніж адміністрація Трампа. І перетікання важливої інформації з Пентагону, з Агентства національної безпеки США і співтовариства розвідувального до Овального комітету – цей процес триває», – резюмує екс-посол України в США.

Зустріч Петра Порошенка та Дональда Трампа вже анонсувалась раніше, проте її було відтерміновано.