«Газове» рішення Стокгольмського арбітражу є стратегічною перемогою України – влада і експерти

«Перемогою» і «звільненням з енергетичної залежності від Росії» називають рішення Стокгольмського арбітражу українська влада та більшість експертів. Водночас у російському «Газпромі» кажуть, що прокоментують це рішення, вивчивши понад 700 сторінок його тексту. Правники ж наголошують, що хоч це і проміжне рішення щодо позову України до «Газпрому», але воно вже остаточно скасувало принцип «бери плати» і заборону реекспорту.

Рішення Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма є проміжним, однак воно частково або повністю задовольняє основні вимоги України, і при цьому відкидає основні претензії російської сторони. Таку думку висловив комерційний директор «НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

«Це був складний процес. Я особисто намагаюсь стримувати емоції. Попереду ще багато роботи. Деталі будемо публікувати після остаточного затвердження всіх розрахунків арбітражним трибуналом. Зараз можемо сказати, що трибунал повністю задовольнив найбільш важливу нашу вимогу (таким чином не задовольнивши основну вимогу «Газпрому»), а також повністю або частково (так, на жаль, але всьому є пояснення) задовольнив інші принципові вимоги з нашої сторони», – написав Вітренко у соцмережах.

​Раніше прес-служба «Нафтогазу» повідомила, що Стокгольмський арбітраж своїм рішенням визнав вимогу України перерахувати вартість газу, купленого за контрактом 2009 року, відповідно до ринкових цін на цей ресурс, а також скасував принцип «бери або плати» та заборону на реекспорт газу, які містяться у контракті.

​У російському «Газпромі», зі свого боку, заявили, що отримали рішення арбітражу, яке складає 790 сторінок, і коментуватимуть його лише після того, як ретельно проаналізують.

Прем’єр Володимир Гройсман вже заявив з цього приводу, що без цього судового рішення боргові претензії Росії за газ склали би 45 мільярдів доларів.

​Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав стокгольмське рішення перемогою європейських правил над «договорняками».

​Президент Петро Порошенко, зі свого боку, вважає, що Стокгольмський арбітраж таким чином надає право «Нафтогазу України» вимагати зниження ціни на газ за контрактом із «Газпромом».

«Таким чином, вартість газу буде визначатися не Кремлем, а виключно прозорим та вільним ринком. Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу», – додав Порошенко.

За його словами, для України це «надзвичайно важливе рішення», оскільки суперечності між «Нафтогазом» і «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб.

Україна позбудеться «боргового шантажу», але українські й російські фінансові претензії «вийдуть в нуль» – експерти

Судовий спір між «Нафтогазом» і «Газпромом» має принциповий характер, і точиться понад два роки, і нинішнє проміжне рішення на користь України відкриває нові перспективи для нафтогазового сектору України, наголосив у коментарі Радіо Свобода президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.

«Це проміжне рішення дає змогу підвести певну риску, і виробити стратегію щодо можливого продовження купівлі газу в «Газпрому». «Нафтогаз» можна вітати. Я би не поспішав з оцінками – треба чекати публікації частин тексту рішення. Бо наразі воно є тільки у суду та сторін спору. А також тепер сторони мають погодити свої фінансові розрахунки, інакше зробить арбітраж. Головна перемога – це скасування принципу «бери або плати», який експерти розкритикували одразу ж після укладення контракту», – стверджує Нарбут.

Експерт припускає, що суд запропонує переглянути ціну проданого газу на основі тодішньої ціни у газових хабах Європи плюс вартість доставки. Оскільки арбітраж уже ухвалював аналогічні рішення у спорах європейських газових операторів з «Газпромом», то найімовірніше в українському випадку суд не зобов’яже робити додаткові виплати жодну зі сторін, не виключає Нарбут.

Про те, що фінансовий результат судового розгляду може «вийти в нуль» для сторін, говорить і провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Але, за його словами, це буде стратегічною перемогою, оскільки відтепер до українсько-російських газових угод будуть застосовуватися лише європейські норми.

«Скоріше за все, не будуть задоволені фінансові претензії до жодної зі сторін. Але для України дуже важливо, і це на її користь, що спір вирішується у європейському форматі. Подібні позови 5-6 років тому робила більшість європейських контрагентів, які мали ті ж вимоги: скасування вимоги «бери або плати» у контракті, й прив’язка формули розрахунку ціни», – нагадує аналітик.

Але він додає, що наразі невідомо, за який період і яким саме чином переглядатимуться газові ціни контракту.

Сергій Дяченко вважає, що передумовою такого рішення стала відмова України від купівлі газу в Росії з кінця 2015 року. За його словами, для України є найкращою нинішня ситуація з купівлею газу в ЄС, який юридично не є російським, а фізично – змішаним газом з різних джерел. Відтак поновлювати закупівлі в Росії, навіть за умови, якщо умови будуть вигідними – найближчим часом не варто.

Судове рішення на користь «Нафтогазу» є одним із серії українських «ударів», які пропустила Росія, наголошує політолог та блогер Кирило Сазонов.

Зі свого боку президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар оцінює контракт із «Газпромом» як елемент гібридної війни та «механізм знесилення» України, який діяв тривалий час, і який нинішнє судове рішення ставить під сумнів.

​Стокгольмські рішення є остаточними, їх не вдасться оскаржити – юристи

Понад 90% фінансових вимог російської сторони до «Нафтогазу» спирається саме на формулу «бери або плати», тому скасування цієї формули є однозначною перемогою України, стверджує юрист компанії «Ільяшев та Партнери», яка неодноразово захищала інтереси «Нафтогазу», Андрій Бичков. Він уточнює: рішення Стокгольмського арбітражу у цій справі будуть остаточними, і сторони не зможуть їх оскаржити, оскільки у контракті було погоджено, що цей арбітраж є останньою інстанцією розв’язання спорів.

Рішення Стокгольмського арбітражу дало підстави частині провладних політиків вкотре висунути звинувачення екс-прем’єру Юлії Тимошенко, за участі якої укладалася газова угода 2009 року.

​Натомість члени фракції «Батьківщина» у Верховній Раді та частина експертів нагадує, що сама ж Тимошенко визнавала, що контракт був підписаний під тиском, для уникнення енергетичної катастрофи, і що його треба було переглядати через суд якнайраніше.

​У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду в Стокгольмі.

У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.

Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.