Російська влада Криму вирішила передати «Завод шампанських вин «Новий Світ» у приватні руки. Хто покупець і що дістанеться потенційному інвестору?
Націоналізоване російською владою анексованого Криму українське державне підприємство «Завод шампанських вин «Новий Світ» зазиває інвесторів. Підконтрольний Москві уряд Криму ухвалив рішення про приватизацію підприємства, тут готові продати все – від потужностей до запатентованих назв. Однак чи зможе новий власник урятувати підприємство та як живе «Новий світ» зі старими проблемами в сучасному Криму, намагалися з’ясувати журналісти телепроекту «Крим.Реалії».
Шлях однієї пляшки ігристого від винограднику до прилавка звивистий. «Новий Світ» виробляє вино за класичною технологією: воно витримується і проходить вторинне бродіння, а не штучно насичується вуглекислим газом. Кожну з пляшок ігристого витримують принаймні рік.
«У кожній пляшці шампанського на нижній бічній стінці ви побачите, що там є осад. І щоб цей осад не прилипав до стінок пляшок, руками працівників регулярно проводяться перекладки зі збовтуванням кожної пляшки шампанського. Кожен працівник за день перекладає по 3500 таких пляшок», – розповідає екскурсантам на підприємстві винороб Данило.
Завод «Новий Світ» створив князь Лев Голіцин, він – перший і поки останній приватний власник підприємства. Після нього заводом володіли Російська імперія, Радянський Союз і Україна. Однак три роки тому керована Кремлем кримська влада націоналізувала завод, а тепер шукає для «Нового світу» і нового господаря. При цьому сам завод залишився зі старим обладнанням і досі не має власних виноградників.
Як можна описати аромат, який нам необхідний, як можна описати смак, який нам необхідний, як можна описати тіло вина?Олексій Пугачов
До 2014 року для створення ігристого купували найкращий кримський виноград, така була позиція Мінагрополітики України. Тепер якість виробництва знизилася через російський закон про держзакупівлі, який вимагає проведення торгів. Але така технологія закупівлі сировини не властива виноробству – кажуть на заводі.
«Дуже важко описати досвід дегустатора органолептичний та інший, перенести на папір і викласти це у вигляді технічного завдання. Але як можна описати аромат, який нам необхідний, як можна описати смак, який нам необхідний, як можна описати тіло вина?» – дивується призначений Росією гендиректор заводу «Новий Світ» Олексій Пугачов.
Російська влада Криму поспішила повідомити, що інвестори вишикувались у чергу заради порятунку підприємства.
«За попередньою інформацією, низка інвесторів виявляє бажання вкласти суму приблизно 40 мільйонів доларів на придбання і приблизно 30 мільйонів доларів в інвестування, модернізацію виробництва. Офіційно, я думаю, це все буде влітку», – сказав підконтрольний Москві голова Криму Сергій Аксьонов кримським журналістам.
Знавці російського ринку алкоголю пророкують «Новому Світу» власника з білякремлівських кіл.
Завод має перейти до рук, по-перше, багатої людини, по-друге, якій досить серйозно довіряє керівництво РосіїВадим Дробиз
«За великим рахунком продається бренд. Великий – Російської імперії, Радянського Союзу. Я думаю, що попри те, що якийсь тендер, звичайно, буде проведений, якийсь конкурс, тим не менш, завод має перейти до рук, по-перше, багатої людини, по-друге, якій досить серйозно довіряє керівництво держави (Росії – КР). Чому? Тому що ще раз підкреслю: це великий бренд, перспективний бренд», – вважає директор російського Центру досліджень ринків алкоголю Вадим Дробиз.
Україна зберегла за собою торгову марку «Новий Світ», ігристе вино під цим брендом розливає завод у Харкові. Кримське підприємство працює на російський ринок, а на Захід вино не продають через санкції.
Українські фахівці вважають, що майбутній продаж «Нового Світу» може обернутися не припливом капіталу, а розграбуванням майна.
«Російських інвесторів, які зайшли до Криму, так ніхто й не побачив – ні в туристичному секторі, ні в аграрному секторі, ні у виноробному секторі. Тому ті, нібито інвестори, які зараз гуляють Кримом, російські, – це люди, які хочуть окупити свої інвестиції за два-три роки, тому що розуміють, що довготривалі інвестиції у Крим – це безперспективна історія», – каже екс-міністр туризму Криму Олександр Лієв.
У Москві з такою думкою не згодні – пророкують довгочасні інвестиції й запевняють: незабаром Крим перетворять на виноробний рай, а почнуть саме з «Нового Світу».
«Люди сьогодні будують бізнес не на п'ять років, не на 10. На 50 років, на 70, на 100 років і більше. Проект «Нового Світу» – це столітній проект. За наступні 10 років, я думаю, що площі виноградників Криму досягнуть 45-50 тисяч гектарів. Для мене сумнівів ніяких немає», – говорить Дробиз.
Однак проблема сировини в Криму досі не вирішена і, якщо не буде власних виноградників, під маркою «Новий Світ» почнуть розливати вино сумнівної якості. Цей сценарій не виключає колишній керівник ще одного великого кримського винзаводу.
Без власної сировинної зони нічого доброго не будеМикола Бойко
«Масандра», «Новий Світ», «Абрау-Дюрсо». Зівісно, комусь хочеться їх об'єднати в одне, щоб стати монополістом. Без власної сировинної зони нічого доброго не буде. Виноматеріали вони завозитимуть звідкись: із Південної Африки, з Чилі, з Кубані, а це не те абсолютно, на чому базувався «Новий Світ» усі свої роки існування», – каже екс-директор вин заводу «Масандра» Микола Бойко.
Місцеві жителі, багато з яких пропрацювали на заводі не один рік, фінансових вливань чекають, але віддавати підприємство до приватних рук не хочуть:
«Моя думка, щоб завод залишити в тому вигляді, просто зробити великі інвестиції, якісь місцеві. Щоб завод залишався своїм заводом, будемо говорити, назавжди».
«Я – місцева, я теж працювала на цьому заводі. Звісно, модернізація дуже потрібна. Тому що обладнання все старе, але багато хто проти приватизації заводу. Хоча б якби щось залишили, якийсь відсоток, державний».
Після приватизації заводу «Новий Світ» російська влада півострова може взятись і за «Масандру», принаймні цього не виключає нинішній директор винзаводу Яніна Павленко. Співробітник Інституту виноградарства й виноробства «Магарач» Тагір Рамазанов також вважає, що для виноробних підприємств анексованого Криму приватний власник може виявитися кращим, ніж російське керівництво півострова.
