З моменту анексії Криму стали регулярними перехоплення російськими винищувачами американських розвідників над Чорним морем, а також демонстративні обльоти кораблів флоту США. Упродовж лише одного тижня в повітрі відбулися два інциденти – 9 і 12 травня.
Навіщо США надсилають свої літаки в небо над Кримом? Чого більше в російській реакції – розрахунку чи піару? Що буде, якщо літаки обох країн все ж таки зіткнуться?
Про це говоримо з генерал-лейтенантом, екс-заступник начальника Генштабу Збройних сил України Ігорем Романенком, українським військовим експертом Олегом Ждановим і російським військовим оглядачем, а також заступником головного редактора «Щоденного журналу» Олександром Гольцем.
9 травня російський винищувач СУ-27 пролетів за 6 метрів від американського патрульного літака «Посейдон». Зіткнення вдалося уникнути завдяки майстерності американського пілота. 12 травня сценарій повторився. Після анексії півострова, боячись міжнародного покарання за свої дії, Росія розмістила в Чорноморському регіоні штурмову авіацію, додаткові військові кораблі та нові ракетні системи. У відповідь США збільшили кількість американських військових на Чорноморському узбережжі Румунії. У вересні 2016 року російський винищувач здійснив небезпечний маневр-перехоплення американського патрульного літака над Чорним морем. Тоді російський винищувач наблизився до американського літака на 3 метри. Такі інциденти відбувалися і на морі. У 2015 році НАТО збільшила свою присутність в Чорному морі, і Росія до цього ставиться вкрай насторожено. Єдине, що об'єднує всі випадки перехоплень – відсутність наслідків, беручи до уваги заяви Кремля і Білого дому.
– З нами на зв'язку генерал-лейтенант, екс-заступник начальника Генштабу Збройних сил України Ігор Романенко. Ігоре, бувало, що США надсилали свої літаки-розвідники в небо над Кримом і біля нього тоді, коли Україна повністю контролювала півострів?
Романенко: Такі дії мають свою передісторію ще з радянських часів. Розвинені військово країни здійснюють розвідку, а найкраща розвідка – максимально наближена до об'єкта. Зіткнення – один із її ризиків. Ще за радянських часів здійснювалися такі польоти. Росія – спадкоємиця СРСР, і все це не дивно. Справа в тому, що відстань між повітряними і морськими об'єктами постійно зменшувалася до небезпечної. Це метри. І тут результат залежить від стану апарату і льотчика, його майстерності.
Тут результат залежить від стану апарату і льотчика, його майстерності
Є стратегічне військове питання: для чого це робиться? Є питання нижчого, технічно-розвідувального рівня, і чисто технічні, пов'язані з безпекою. За радянських часів з метою безпеки були укладені відповідні договори, і Росія як спадкоємиця СРСР, і Америка підтвердили їх, щоб такі конфлікти не переростали в більші. Але останнім часом ми бачимо розвідку біля берегів США російськими розвідувальними кораблями, польоти на території країн НАТО. Росія відчуває систему і показує, що триматиме в тонусі будь-кого. Росія запевняє, що все це – дружні помахи. Просто ідилія. Насправді це потрібно їм для розвідки і військово-стратегічного впливу.
– Чи треба українській стороні робити які-небудь дії, якщо такі інциденти будуть продовжуватися?
Романенко: Мені імпонує активна позиція. Україна вчиться цьому. Потрібно застосування як дипломатичні, так і військові засоби. Вони мають виконувати свою функцію в загальній розвідувальній системі і системі ППО: піднімати винищувачі, приводити до належного стану зенітно-ракетні системи, якщо є загроза порушення кордонів. В умовах війни реакція має бути неодмінно.
– З нами на зв'язку український військовий експерт Олег Жданов. Олеже, як ви думаєте, американці стали частіше посилати свої розвідувальні сили в Чорноморський регіон? Чи ж просто ЗМІ стали більше приділяти цьому увагу?
Жданов: Мені здається, справа більше в ЗМІ. Випадки порушення повітряного простору та міжнародних норм в цілому перемістилися з повітряних кордонів європейського континенту до Криму. У 2015-2016 роках було більше 20 перехоплень російських літаків, які порушували повітряний простір і здійснювали небезпечне зближення навіть з пасажирськими літаками. Просто зараз Крим залишився місцем, де Росія здійснює такі польоти. У 2015 році шостий флот США надіслав сюди 9 кораблів, вони знаходяться в акваторії Чорного моря. В основному це кораблі управління і розвідки, на борту яких є розвідувальна авіація. Польоти вони проводять регулярно з початку збройного конфлікту на сході України і анексії Криму. Їхнє головне завдання – раннє виявлення пусків балістичних ракет, а також моніторинг обстановки спільно з сухопутними військами, які беруть участь в конфлікті. Так що розвідувальні польоти регулярні.
– Чого більше в діях Росії – військового розрахунку чи, грубо кажучи, піару?
Жданов: З боку Росії, на щастя, йдеться лише про піар. Російська авіація дуже відстає від американської. Говорити про протистояння не доводиться. Тому Росія і застосовує такі методи, як небезпечне зближення з кораблями і літаками в повітрі. Для льотчиків це можливість показати себе крутими перцями. Але протистояти авіаційні сили Росії і створити реальну загрозу для американських пілотів не можуть.
Російська авіація дуже відстає від американськоїОлег Жданов
– З нами на зв'язку російський військовий оглядач, заступник головного редактора «Щоденного журналу» Олександр Гольц. Олександре, ви прокоментували «Голосу Америки», що у випадках перехоплень з боку Росії йдеться про певне хуліганство. Чому ви так думаєте?
Гольц: Формально це повітряне хуліганство. Благополучно забуті документи з безпеки в повітряному просторі над Світовим океаном, прийняті ще в Холодну війну. Ці документи мають запобігати таким інцидентам. Але російські пілоти отримали команду полякати американців, чим із задоволенням і займаються. А закінчитися це може дуже сумно.
– Чи вважаєте ви, що частота таких інцидентів збільшилася?
Гольц: Так, і такі інциденти відбуваються зокрема над Балтикою. На саміті НАТО в Варшаві було ухвалене рішення про посилення угрупувань, і військово-морська присутність НАТО в Чорному морі все відчутніша. Звичайно, здійснюються польоти насамперед американських сил шостого флоту морської авіації. Росія в характерному стилі відповідає на це посилення військово-морської присутності НАТО в Чорному морі.
Тепер ми вступаємо в нову, незвідану фазу, коли не працюють заходи взаємної військової довіриОлександр Гольц
– Як я розумію, при інцидентах 9 і 12 травня сили НАТО перебували в нейтральному просторі?
Гольц: Так, це так. Перетни вони кордон, все було б набагато гірше.
– Навіщо ж російські літаки виходили на перехоплення?
Гольц: Коли російські літаки наближаються до повітряного простору США, а нещодавно це було в районі Аляски, точно так само піднімаються винищувачі. Тому що, коли літак вже у вашому повітряному просторі, перехоплювати вже пізно. Все це хуліганство відбувається в міжнародному повітряному просторі.
– Що це з боку Росії – демонстрація сили на міжнародній арені чи внутрішній піар?
Гольц: І те, й інше. В першу чергу – бажання продемонструвати «контрпартнерів», що у Росії є можливість відбити можливу атаку і висловити невдоволення тим, що вони взагалі є в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем.
Росія проковтнула американський удар по авіабазі російських військ у СиріїОлександр Гольц
– Припустимо, російський або американський пілот не впорається з керуванням, і станеться зіткнення між двома літаками. Що буде далі?
Гольц: А це головне питання. Сторони потрапили в ситуацію нової Холодної війни. Ми маємо військову конфронтацію, яка не має можливості бути дозволеною ні дипломатичним, ні військовим шляхом. Це триватиме досить довго. Це не Холодна війна 1980-х, коли були зрозумілі процедури, було ясно, що можна, а що не можна. А тепер ми вступаємо в нову, незвідану фазу, коли не працюють заходи взаємної військової довіри. Таке враження, що ми в 1950-х, з Карибською кризою і Корейською війною попереду. Саме для того періоду були характерні інциденти з літаками НАТО. Якщо станеться якийсь інцидент, ми не знаємо, що далі, і можемо лише сподіватися на розумність сторін. Але з будь-якого інциденту може зрости серйозний конфлікт. Я б сказав, ймовірність відкритого конфлікту між Росією і США – менше 50%, тому що Росія проковтнула американський удар по авіабазі російських військ у Сирії. У Кремля ще, мабуть, є розум.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)
