Довкола плато Ай-Петрі знову розгораються пристрасті. Перші особи Криму повідомляють, що домовилися з підприємцями про добровільне знесення будівель, які розташовані там. 22 травня власники трьох павільйонів показово демонтували там свої споруди в присутності чиновників. Однак самовільно знищити свою власність згодні не всі.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов вперше оголосив про намір зачистити плато Ай-Петрі минулої осені. 27 вересня 2016 року на засіданні уряду Криму він доручив демонтувати всі будівлі, розташовані там, а вивільнену землю передати до складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Аксьонов обґрунтував своє рішення тим, що об'єкти торгівлі та громадського харчування, які розташовані на плато, не мають дозвільних документів, псують вигляд пам'ятки і забруднюють довкілля. Він доручив передбачити нові торгові місця для підприємців з плато і пообіцяв, що зона біля верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» стане винятково прогулянковою.
Аксьонов обґрунтував своє рішення тим, що об'єкти торгівлі та громадського харчування на плато не мають дозвільних документів, псують вигляд пам'ятки і забруднюють довкілля
За інформацією влади, на плато Ай-Петрі розташовані понад 100 будівель, 46 з яких – це кафе. Перші торгові точки з'явилися тут ще в 1990-і роки. Їх кількість поступово зростала, що не дивно: це місце є одним з найпопулярніших туристичних об'єктів. Щорічно тисячі відпочивальників відвідують мальовничу гірську вершину, добираючись сюди канатною дорогою або на автобусах.
Переважно власниками кафе і торгових точок на Ай-Петрі є сім'ї репатрійованих кримських татар. Ідея Аксьонова зачистити плато – не нова.
Переважно власниками кафе і торгових точок на Ай-Петрі є сім'ї репатрійованих кримських татар
Ще в листопаді 2007 року кримська влада вирішила знести кілька будівель, які були зведені на плато на підвідомчій Лівадійській селищній раді території. При знесенні присутні були бійці спецпідрозділу «Беркут». Між силовиками і підприємцями тоді відбулися серйозні зіткнення, які викликали великий суспільний і політичний резонанс. У зв'язку з тим, що серед бізнесменів, будівлі яких знесли, були кримські татари, конфлікт набув і етнічного забарвлення. За підприємців заступився Меджліс і влаштував протести проти дій силовиків. Згодом конфлікт затих, на будівлі бізнесменів більше ніхто не зазіхав.
45 днів на роздуми
Сергій Аксьонов, схоже, вирішив продовжити і довести до кінця справу, розпочату попередниками. Раніше він говорив, що плато звільнять від «самобудів» до кінця 2017 року. Однак це зустріло спротив з боку підприємців. Вони наголосили, що мають всі правовстановлювальні документи на свій бізнес, справно платять податки і дотримуються всіх санітарних норм. У підсумку, плани кримського керівництва зі швидкої зачистки плато не справдилися. 30 грудня 2016 року Аксьонов знову оголосив про намір знести будівлі на Ай-Петрі й сказав, що на це виділені кошти в бюджеті. До того ж, комерсантам з гірської вершини чи то спеціально, чи то випадково були створені перешкоди для ведення бізнесу.
3 грудня 2016 року зі схилу Ай-Петрі зійшла лавина, представники російської ДІБДР перекрили автошляхи, що ведуть на гірську вершину. Через пости ДПС пропускали тільки машини тих, хто прописаний в гірському селі Мисливське. Туристи могли дістатися до Ай-Петрі тільки «канаткою», але її теж закрили – 23 грудня 2017 року, посилаючись на профілактичні роботи. «Блокада» тривала до 1 квітня. Майже на півроку кафе і торговельні точки на плато залишилися без клієнтів. Нещодавно фактична влада Криму повідомила про те, що з підприємцями на Ай-Петрі досягнуто компромісу, і вони готові добровільно знести свої будівлі.
22 травня відбувся показовий демонтаж трьох павільйонів. Захід відбувся у присутності російського голови Криму Сергія Аксьонова, депутата Держдуми Росії Руслана Бальбека, голови призначеного Кремлем Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Криму Заура Смирнова, а також камер російських і місцевих телеканалів.
«Це питання з бородою, яке було сформоване під час анексії Криму Україною. Ми розуміємо, що в цьому випадку це питання розігрувалося як політична карта. Тут зокрема й люди, і органи влади грали на міжнаціональних відносинах. Я хочу ще раз звернутися і подякувати тим, хто тут торгував безпосередньо. Люди, розуміючи свою відповідальність зокрема, пішли нам на зустріч», – сказав Сергій Аксьонов журналістам.
За словами Заура Смирнова, підприємцям на Ай-Петрі запропоновано перенести свій бізнес в курортне селище Сімеїз. Там, як стверджує чиновник, будуть створені два торговельні комплекси в кримськотатарському стилі.
Підприємцям на Ай-Петрі запропоновано перенести свій бізнес в курортне селище Сімеїз
Під час приїзду Аксьонова на Ай-Петрі від імені місцевих підприємців там виступив Наріман Куртбедінов. Він є директором ТОВ «Шарм» – фірми, яка орендує значну частину плато.
«Владою Криму було ухвалене рішення спільно з нами прийти до спільного діалогу про те, щоб ми добровільно демонтували ці будови, бо це заповідна зона, яка є візитною карткою і перлиною Криму», – сказав він.
Чиновники дали підприємцям 45 днів на демонтаж будівель.
Сергій Аксьонов пригрозив примусовим знесенням тим, хто відмовиться від запропонованих владою умов.
Погодитися чи боротися
Підприємці, з якими вдалося поспілкуватися кореспондентам Крим.Реалії, розповіли, що насправді все не так райдужно, як кажуть чиновники. За їхніми словами, 22 травня дійсно були добровільно знесені три будівлі, але вони не є капітальними, і вже кілька років не використовувалися власниками. Більше того, за словами співрозмовників Крим.Реалії, щоб створити видимість демонтажу на вулицю винесли меблі з експлуатованих приміщень, а коли чиновники поїхали, їх занесли назад.
Щоб створити видимість демонтажу на вулицю винесли меблі з експлуатованих приміщень, а коли чиновники поїхали, їх занесли назад
Власники об'єктів громадського харчування і торгівлі на Ай-Петрі як і раніше незадоволені планами влади, адже бояться втратити джерела заробітку. «Добровільно ніхто не хоче зносити. Тут 46 закладів, якщо зараз будуть примушувати і все розберуть, люди просто без роботи залишаться. Не просто 46 власників, які тут, а люди з усього Криму! Тут в одному закладі 20-30 чоловік працює! Це горе! Багато хто говорить: що, нам ходити красти?! Чим ми будемо займатися?» – сказав кореспонденту Крим.Реалії співробітник одного із закладів.
У підприємців немає одностайності з приводу того, що робити далі. Хтось вирішив погодитися на знесення та отримати компенсацію, а хтось – боротися до кінця.
«По суті, у людей два шляхи: або погодитися, або боротися. Раз процес почався, ви розумієте, що більшість погодилася, хоча є кілька незгодних, які будуть судитися. Компенсація покриває вартість будматеріалів, це втішає людей. Але ж вони втрачають свій бізнес», – сказав власник кафе, який побажав залишитися анонімним.
Підприємці, які не збираються добровільно зносити свої будови, пояснюють свою позицію тим, що офіційно від них ніхто цього не вимагав.
Компенсація, яку пропонують власникам кафе, не покриває витрати на їхнє знесення та будівництво на новому місці
«На всі запити в усі інстанції мені одна відповідь – ваш будинок в об'єктах під знесення не значиться. Я вважаю, що це зачистка території під чиїсь бізнес-інтереси», – сказав власник кафе «Барон Мюнхгаузен» Віктор. За його словами, компенсація, яку пропонують власникам кафе, не покриває витрати на їхнє знесення та будівництво на новому місці.
Тим часом підконтрольна Кремлю адміністрація Ялти вже озвучила свої плани щодо реконструкції зачищеного плато Ай-Петрі. Представник мерії Анрі Канунов повідомив, що там планується створити зону відпочинку з фонтаном, парковками, садом каменів, доріжками для велосипедів, снігокатів та катання на тваринах. Чиновники не приховують, що після реконструкції вони планують розмістити на плато торгові ряди і одне кафе. За яким принципом будуть визначати власників цих об'єктів – поки не розголошується. Чи судилося збутися планам кримських чиновників, стане зрозуміло у липні, коли закінчиться термін для «добровільного» знесення об'єктів на Ай-Петрі.
