У міжнародній пресі є публікації про те, що переговори президента США Дональда Трампа з керівниками Європейського союзу цього тижня у Брюсселі можуть вплинути на мирне врегулювання конфлікту на Донбасі. Глава української дипломатії Павло Клімкін заявляє про систематичне порушення прав кримських татар Росією в анексованому Криму. А британська преса звертає увагу на нові пропагандистські сигнали, що йдуть від головного пропагандиста Кремля, російського телеведучого Дмитра Кисельова і стосуються України.
Як пише Financial Times напередодні візиту Дональда Трампа до Європи під заголовком «Візит Дональда Трампа до ЄС дає шанс вирішити конфлікт в Україні», дбайлива дипломатія США стосовно українського питання може відіграти ключову роль у вирішенні конфлікту. Автор статті – Чарльз Купчан, відомий політолог, професор міжнародних відносин Джорджтаунського університету у Вашингтоні й чільний дослідник Ради з закордонних відносин – американського аналітичного центру.
У статті йдеться про те, що є п’ять ключових елементів для досягнення дипломатичної угоди щодо конфлікту в Україні.
По-перше, США повинні брати активнішу й більш безпосередню участь у переговорах про виконання Мінських домовленостей, призначивши дипломатичного представника для цього.
По-друге, Трамп має підтримувати політику санкцій проти Росії доти, доки вона не виконає свою частину зобов’язань згідно з Мінськими угодами. У статті говориться, що санкції є найефективнішим методом впливу на Росію, тому важливо переконати європейські країни продовжувати їх.
По-третє, Росії треба дати зрозуміти, що вона повинна припинити насильство на Донбасі до того, як Україна, як мовиться у статті, надасть автономію регіонові. Росія тим часом наполягає на першому кроці від української влади, при цьому добре розуміючи, що остання ніколи не піде на таке рішення в той час, коли на сході країни щодня гинуть українські солдати.
По-четверте, зазначає часопис, українська влада теж повинна бути готовою діяти в разі виконання Росією своїх зобов'язань згідно з Мінськими угодами. Якщо конфлікт стихатиме, керівництву країни треба буде підготувати громадськість або парламент для необхідних кроків на виконання своєї частини положень угод.
По-п’яте, незважаючи на те, що Крим може залишитись у руках Росії на невизначений час, західні країни не повинні залишати питання анексії без відповіді. Найкращим рішенням буде продовжувати визнавати півострів частиною України і зберігати пов’язані з окупацією санкції, а водночас рухатись у напрямку нормалізації відносин із Москвою, за умови виконання нею Мінських угод.
Через 73 роки після жорстокої депортації кримських татар радянською владою корінний народ Криму знову страждає від дій Росії, яка анексувала півострів 2014 року, пише міністр закордонних справ України Павло Клімкін у газеті The Wall Street Journal.
У статті з заголовком «Україна твердо підтримує кримських татар» міністр зауважує, що події 1944 року є одними з найбрутальніших в історії людства: більш ніж 240 тисяч кримських татар були депортовані до східних регіонів СРСР. При цьому, зазначає Клімкін, умови перевезення були настільки жорстокими, що в результаті майже половина людей померла, а решта була розміщена у спеціальних таборах.
Коли Україна здобула незалежність, закон про заборону повернення кримських татар на батьківщину був скасований. Але після анексії, «у спробі відновити залишки своєї імперії, Росія останнім часом вдається до репресивної політики проти кримських татар, які відкрито підтримують Україну, та виступають проти захоплення півострову Кремлем», пише Клімкін.
Сьогодні, на відміну від старих часів, Росія використовує тактику залякування, насильницького зникнення та психологічного насильства, ув’язнюючи й відправляючи в заслання кримськотатарських лідерів.
Клімкін зазначає: «Ми продовжуємо наші зусилля в Міжнародному суді. У квітні суд постановив, що кримчани постраждали від зловживання владою з боку Росії, й наказав «утриматися від збереження або накладення обмежень на здатність кримськотатарської громади зберігати свої представницькі установи, зокрема Меджліс; забезпечити доступність освіти українською мовою».
Міністр підкреслив свою рішучість щодо продовження підтримки кримчан і закликав людей у всьому світі приєднатися, адже «тільки тоді Росія буде змушена зректися своїх злочинних дій і знущань, і тоді запанують справедливість і гідність».
Британська газета EXPRESS пише, що російський телеведучий Дмитро Кисельов звинуватив президента України Петра Порошенка в «перетворенні українського народу на рабів Європейського союзу».
На думку Кисельова, якого 2013 року Путін призначив головою державного агентства новин, безвізовий режим ЄС для України матиме негативні наслідки для українців.
Кисельов, зокрема, заявив, що «нещодавно (Порошенко – КР) назвав безвізовий туризм із ЄС «національною ідеєю» українців», та згадав слова українського президента про те, що це стане «остаточним розривом» із Росією. Але, на думку Кисельова, «якщо подивитись на ціну цього «безвізу», то буде не до хіхікання», бо «можна просто жахнутися».
Британська газета далі наводить слова Кисельова, що в Росії живе більш ніж чотири мільйони українських громадян і приблизно стільки ж працевлаштовані на Заході, а «безвіз» перетворить їх на рабів для ЄС».
Газета Express також додає, що не обійшлось і без критики «Євробачення», яке коштувало українському бюджетові, за словами Кисельова, 30 мільйонів євро, в той час як в інших країнах проведення пісенного конкурсу, за його словами, «коштувало втричі дешевше».
Кисельов назвав Україну найбільш корумпованою країною Європи, додавши, що «там підкуп є звичайним явищем і повсюдним – беруть усі».
Газета не подає ніяких коментарів до цих заяв кремлівського пропагандиста – хіба що в заголовку статті: «Російський телеведучий вдається до неймовірної демагогії, називаючи громадян України «рабами ЄС». У статті нагадується, що між Україною й Росією триває «конфлікт» і що в лютому 2015 року були підписані Мінські угоди, які мали на меті покласти край насильству на сході України. Раніше цього місяця Анґела Меркель нагадала Володимирові Путіну, що санкції ЄС будуть зняті тільки після того, як Москва в повному обсязі виконає свою частину зобов’язань, нагадує видання.
