Спеціально для Крим.Реалії
Історія вчить, що колонізатори ніколи не запитують у аборигенів, що робити з їхньою землею, віджатим майном, та й із самими місцевими жителями. Севастополь не став винятком: призначена Кремлем російська влада склала такий проект Генерального плану, що севастопольці зрозуміли – їм у місті не місце.
В кінці минулого тижня в усіх районах Севастополя, в селах і селищах відбулися громадські слухання щодо проекту Генерального плану. Севастопольці були шоковані: проектувальники з Москви і Санкт-Петербурга прокладали через їхні городи автотраси, вносили приватизовані земельні ділянки до складу земель Міністерства оборони Росії або робили їх особливо охоронюваними природними територіями, на яких заборонене будівництво, або парковими зонами. Масовий ажіотаж підігрівали чутки про те, що в місті-герої за прикладом Москви готуються зносити «хрущовки», а також що «ніхто ні з ким рахуватися не буде».
Севастопольці зрозуміли – їм у місті не місце
В день проведення громадських слухань розробники Генерального плану Севастополя – представники ТОВ АБ «Остоженка», «НІиПІ Генплану Москви» і директор Департаменту містобудування та архітектури – дали прес-конференцію. Основний озвучений меседж – Генплан змінить життя четвертої частини жителів Севастополя. Зокрема, на питання про те, якої кількості міщан торкнуться перетворення, передбачені генпланом, відповів головний архітектор проекту москвич Андрій Гнєзділов (ТОВ АБ «Остоженка»).
«Спеціально ми таких підрахунків не вели, на око можу сказати, що приблизно 40% функціональних зон – близько 25% населення», – сказав він, підкресливши, що йдеться тільки про урбанізовану частину міста.
Обговорення тривали бурхливо і жорстко
У Гагарінському районі актовий зал Культурно-інформаційного центру, розрахований на 1200 посадочних місць, був заповнений повністю, багатьом довелося стояти в проходах. Місцеві жителі не захотіли дивитися фільм-презентацію – гучними криками і тупотом вони зажадали відразу перейти до обговорення.
Основні претензії «гагарінців» – що приватизовані земельні ділянки опинилися у володінні Міноборони Росії, а через ділянки садових товариств «Рибак-3» і «Рибак-5» пройде шестисмугова рокада. Городяни вимагали врахувати їхні інтереси, щоб уникнути народного бунту, а представники місцевого уряду запевнили, що без урахування думки місцевих жителів жодне рішення не буде ухвалене.
Картина обговорення генплану повторилася і в Ленінському районі. В зал, що вміщає 400 осіб, намагалися потрапити понад 1000 місцевих жителів. Слухання тривали чотири години. «Ленінці» вказали на ті ж проблемні точки генерального плану, що і в Гагарінському районі.
Присутній на слуханнях депутат Держдуми від Севастополя Дмитро Бєлік покритикував розробників, що вони не залучили місцевих містобудівників і архітекторів, створивши «соціальний вибух і несприятливу ситуацію», і запропонував продовжити роботу над генпланом, після чого знову винести його на суд громадськості.
У Нахімовському районі генплан обговорювали всього півтори години, але і тут все крутилося навколо майнових питань. Люди скаржилися на те, що їх погано інформували про майбутні слухання і дорікали розробникам, що вони не севастопольці, вимагали розірвати контракт зі створення генплану і укласти новий. Звучала стурбованість, що після ухвалення документа у людей почнуть забирати землю і власність.
На слуханнях в Балаклаві голови кооперативів і садових товариств вимагали змінити зональність, найбільше власники були проти потрапляння їхніх земель до природоохоронної зони. Були протести проти доріг через селища, виноградники і СТ, проти переведення цілого села Фруктове із зони індивідуального житлового будівництва в садове товариство. Багато питань викликало віднесення так званої «старої Балаклави» до адміністративно-ділового центру без вирішення транспортної проблеми.
Насамперед – літаки
Жителів «авіаційного» селища Кача, в якому базуються окремий протичовновий вертолітний полк ВПС Чорноморського флоту Росії (військова частина 53021), навчальний центр льотного складу ВПС Чорноморського флоту Росії, а також авіаційно-технічна база з підрозділами і службами забезпечення, перш за все хвилювало питання: як майже всі їхні будинки опинилися на землях Міноборони. Представник розробника на це відповів, що спочатку план був зовсім іншим, але уряд міста під тиском федералів його змінив.
Як повідомив голова Качинського муніципалітету Микола Герасим, військовим відійшло близько 100 гектарів. А представник розробника Захар Шуклін, розповів, що цю територію позначили як «індивідуальне житлове будівництво».
Ми намагалися довести військовим, що цього робити не можна. Вони кажуть: «Нас це не цікавить, ця земля – наша власність»Захар Шуклін
«Ми віддали цей проект замовнику, в департамент архітектури і містобудування. Потім проект відіслали на узгодження у всі департаменти уряду і в федеральні міністерства: Мінприроди, Мінкульт і Міноборони. Чорноморський флот повідомив, що їх такий проект не влаштовує. Ми намагалися довести військовим, що цього робити не можна. Вони кажуть: «Нас це не цікавить, ця земля – наша власність». Документів вони ніяких не показують. Ми взагалі не можемо з ними сперечатися, не маємо права голосу. Вони передають як факт нашому замовнику – департаменту архітектури і містобудування. А він транслює нам. І ми зобов'язані це враховувати в Генплані», – повідомив Шуклин.
Представників російського Міноборони на слуханнях в Качі не було.
Чекайте на колонізаторів із Сибіру і Далекого Сходу
Головні питання жителів села Орлине – що їхні особисті ділянки потрапили в зону особливо охоронюваних природних територій, а також плани місцевої влади переселити сюди жителів Сибіру і Далекого Сходу.
Про те, що цей райський куточок планують заселити колонізаторами, випадково проговорився голова Орлинівського муніципального округу Олександр Богуш. Він розповів, що в селі Широке планується «малоповерхова забудова». Це означає, що там дозволили будувати 4-поверхові будинки з мансардою, в яких поселяться 800-900 осіб.
Всі вони дуже потрібні Байдарській долині та її околицям, говорить голова муніципального округу. Тут дійсно не вистачає лікарів, вчителів, фахівців різних професій. Складно тільки уявити, де вони працюватимуть, в які дитячі сади і школи ходитимуть їхні діти, в яких лікарнях вони лікуватимуться – нічого цього в Байдарській долині немає.
На питання, звідки ж у Широкому з'явиться стільки фахівців у найближчому майбутньому, головний спеціаліст ГУП «НІіПІ Генплану Москви» Антон Щукін відповів: з Далекого Сходу і Сибіру. За його словами, таке переселення вже ухвалене в уряді Севастополя.
Влада Севастополя збирається відкрити в районі Орлиного величезний цвинтар, могили якого опиняться в небезпечній близькості до основного джерела водопостачання регіону
До речі, буквально напередодні стало відомо, що влада Севастополя збирається відкрити в районі Орлиного величезний цвинтар, могили якого опиняться в небезпечній близькості до основного джерела водопостачання регіону. Розробники генплану формально визнали свою помилку, проте проект все одно надісланий на громадські слухання. Втім, це питання на обговоренні не пролунало – питання власності і можливого сусідства з переселенцями з Росії здалися жителям Байдарської долини більш важливими.
Генеральний крах замість генерального плану
Громадські слухання закінчилися, громадяни розійшлися по домівках. Але виявлені системні проблеми продовжують розбурхувати Севастополь. У соціальних мережах розгорнулися дискусії про можливі наслідки ухвалення документа як в найближчій, так і довготривалій перспективі. Тут і там звучать вигуки типу «ми не цього чекали від приєднання до Росії», «чому ніхто не зважає на нашу думку щодо нашого міста» і навіть пропозиції «виходити з шинами на вулиці».
Для севастопольців генеральний план міста обертається генеральним крахом їхніх надій. Спадають покриви – і вони бачать справжню Росію, безжальну і нещадну до своїх громадян.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
