Американський часопис The Washington Post пише про рішення української влади розповсюдити санкції на російські соціальні мережі. Шведське видання Curie звертає увагу, що внаслідок війни на сході України з’явилися не лише переміщені особи, а й переміщені вищі навчальні заклади. Польське видання Rzeczpospolita повідомляє про заяву депутата Верховної Ради, що українське керівництво заплатило велику суму за зустріч голови МЗС України Павла Клімкіна з президентом США Дональдом Трампом.
Американський часопис The Washington Post друкує статтю «У новому списку санкцій Україна береться за російські соціальні мережі». Видання повідомляє, що Україна запровадила нові санкції проти Росії, цього разу маючи за ціль соціальні мережі сусідньої держави. Київ намагається перешкодити, щоб російські соціальні мережі мали, як зазначається, оперативний простір в Україні. У списку санкцій опинилися російський пошуковик Яндекс, а також соціальні мережі «Одноклассники» і «ВКонтакте», разом із певною кількістю російських державних і приватних телевізійних каналів. Американська газета додає, що речник Кремля визначив ці санкції Києва як недружні й недалекозорі, зазначивши, що Москва помститься за цей крок української влади.
Видання також пояснює, що санкції, спрямовані проти російських компаній, які стоять за тими соціальними мережами й телевізійними каналами, значитимуть, що ці компанії вже не зможуть працювати в Україні. Водночас вашингтонський часопис додає, що й надалі не ясно чи Київ матиме відповідні законодавчі й технологічні потужності, щоб заблокувати діяльність цих російських компаній.
The Washington Post нагадує, що Україна та країни Заходу запровадили санкції проти Росії через анексію українського Криму, а також підтримку Москвою бойовиків на сході України. Газета наводить слова представників Міністерства внутрішніх справ України, які ще раніше закликали до заборони мережі «ВКонтакте», бо, на їхню думку, ця соціальна мережа допомагала розповсюдженню російської пропаганди.
«У новому списку санкцій Україна береться за російські соціальні мережі»
Шведський часопис Curie друкує матеріал «Переміщені університети України». У цій статті автор Йоакім Родстрем пише, що внаслідок російської окупації частини Донбасу постраждали не лише приватні особи, але й підприємствам, організаціям і місцевим органам влади довелося стати переміщеними із зони бойових дій. Поміж цих переміщених опинились і вищі навчальні заклади з окупованих територій. Газета пише, що війна триває в Україні вже четвертий рік, додаючи, що на відміну від анексованого Росією Криму, який швидко окупували російські війська, Донбас і надалі лишається полем бою.
«Війна серйозно вплинула як на життя людей, так і на економіку, охорону здоров’я, школи й інфраструктуру. Університети й інститути також сильно постраждали на сході України», – зазначає автор статті.
Curie наводить статистику, що 18 університетів і 11 інститутів на окупованих бойовиками теренах Донбасу змушені були переїхати до інших регіонів України. Зважаючи на це, 2015 року в Україні було створено Координаційний центр переміщених вишів, зазначається у статті. Цей центр, як пише газета, координує контакти між різними українськими вишами, надаючи їм потрібну допомогу. Видання зазначає, що вищі навчальні заклади України досить високо котуються на міжнародній арені, а шість українських університетів входять до міжнародного надзвичайно престижного рейтингу QS World University Rankings, ще 8 – до рейтингу найкращих університетів Східної Європи й Центральної Азії.
Шведська газета наводить слова менеджера Координаційного центру переміщених вишів України Антона Колваха, який пояснює міжнародні аспекти діяльності його організації.
«Зараз на сході України йде війна. Отже, нам не залишається нічого іншого, ніж співпрацювати з закордонними інвесторами й фінансовими організаціями. Ми запрошуємо з-за кордону кандидатів наук різного рівня, щоб налагодити діалог, обмінятися досвідом і вести різноманітні науково-дослідні проекти», – каже Колвах.
У статті наголошується, що важливим наслідком війни на сході України стало те, що деякі українські університети «роздвоїлися». Тут, перш за все, йдеться про Донецький університет, який нині існує в офіційному, українському варіанті, а також у неофіційному, підтримуваному Росією. Подібне «роздвоєння» стосується й інших університетів Донбасу і Криму, що, як пише часопис, стало наслідком пропаганди, так і простим способом пристосуватися до суворої дійсності.
«Переміщені університети України»
Польське видання Rzeczpospolita публікує статтю «Зустріч із Трампом за 400 тисяч доларів?». У матеріалі повідомляється, що депутат Верховної Ради Андрій Артеменко (якого парламент вже позбавив повноважень – КР) заявив, що київська влада заплатила саме таку суму американським лобістам за зустріч міністра закордонних справ України з президентом США Дональдом Трампом. Польський часопис додає, що Артеменко заявив, що зустріч міністра Клімкіна з президентом Трампом стала можливою завдяки зусиллям лобістів. Водночас, як зауважує газета, український політик не подає назви фірми лобістів, яка опікувалась організацією зустрічі українського посадовця із президентом США. Андрій Артеменко наголошує, що Павло Клімкін повідомив про свою зустріч із Дональдом Трампом в останню хвилину.
Польська газета, втім, пише, що українське Міністерство закордонних справ заперечує інформацію, яку розповсюдив Артеменко. Видання нагадує, що Андрій Артеменко отримав сумнівну славу, подавши раніше свій суперечливий план щодо проведення референдуму про передачу Криму в оренду Росії на 30 чи 50 років. Згідно з цим планом, який, нібито, мав узяти до розгляду звільнений із посади радник президента Трампа Майкл Флінн, міжнародні тертя щодо Криму мали бути послаблені. Зрештою, як додають у польському часописі, цей план мав би на меті зняття санкцій із Росії. Газета нагадує, що після оприлюднення цього плану, Андрія Артеменка виключили з лав Радикальної партії. Його також позбавили українського громадянства, бо він мав ще й громадянство Канади.
«Зустріч із Трампом за 400 тисяч доларів?»
