Фільм-розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета презентували в Києві. Автори фільму знайшли свідків, яких ще не опитували правоохоронці, звернули увагу на деталі, які не озвучило офіційне слідство. Документальну стрічку підготували журналісти з проекту «Слідство.Інфо» разом із колегами з міжнародної мережі OCCRP. Вони з перших годин працювали на місці подій. За однією з основних ліній розслідування правоохоронці вийшли на російський слід замовного вбивства, як повідомлялося раніше. Журналісти ж стверджують, що слідство чимало деталей упустило і до вбивства може бути причетний колишній співробітник СБУ.
«Можливо, причина у некомпетентності, можливо, йдеться про щось набагато гірше», – таких висновків щодо офіційного слідства доходять автори фільму-розслідування вбивства Павла Шеремета, після оприлюднення власноруч зібраних доказів.
Авторами фільму «Вбивство Павла» є Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисером є американець Метт Сарнецкі.
Журналісти у своєму фільмі «Вбивство Павла» вказують на можливу причетність до справи співробітника Служби безпеки України. Щоправда, як з’ясувалось після виходу фільму – колишнього. Він був звільнений у 2014 році, зазначила речниця СБУ Олена Гітлянська.
Розслідувачі не виходять на замовників вбивства, не чіпляють тему можливих мотивів, а досліджують докази, зібрані власним шляхом, та співставляють їх із версією слідства. В результаті доходять висновку, що деякі деталі правоохоронці упустили.
Що вдалося з’ясувати журналістам?
Як зазначають автори фільму, збирати інформацію почали в перші ж години після вибуху автомобіля. Спочатку для того, щоб розібратися. А згодом, зібравши значну кількість матеріалу, вирішили зробити фільм.
Журналісти поставили перед собою мету – з’ясувати, що відбувалося напередодні вбивства і як втілювався план. Вони обійшли всі заклади із камерами спостереження навколо місця, де закладалася вибухівка під автомобіль Павла Шеремета, з проханням надати відео. Більшість власників камер погоджувались, дехто відмовляв.
«У деяких випадках, нам повідомляли про це власники магазинів, кафе, крамничок, готелів, що приходили СБУшники, все вилучали, а після них приходила Нацполіція і просила відео. Вони говорили, що СБУшники все вилучили і, або не повернули взагалі венчестер, або повернули із повністю стертими даними», – зазначає Дмитро Гнап, один з авторів фільму.
«У власників відео працівники СБУ вилучали сервери і повертали їх повністю чистими. Ні МВС, ні журналісти не отримали до цих серверів доступу. Деякі інші факти того, що певні речі моделювалися в частинах правоохоронних органів – вони в нас є», – зауважує журналіст, одна з авторів фільму Анна Бабінець.
Та й того зібраного матеріалу виявилося достатньо аби встановити деталі, на які, за словами авторів фільму, правоохоронці уваги не звернули.
Деяких свідків та учасників подій тієї рокової ночі правоохоронці навіть не опитували, стверджують журналісти, які знайшли цих осіб та поспілкувалися із ними.
Найбільша зачіпка
Аналізуючи отримані відеозаписи, журналісти помічають, що у ніч напередодні вибуху біля будинку Павла Шеремета чергують два підозрілі автомобілі. Розслідувачі припускають, що вони можуть бути пов’язані із тими людьми, які закладали вибухівку, через синхронність певних дій, які зафіксовані на відео.
Проблема полягала в ідентифікації автівки. Якість камер спостережень не дозволяла розгледіти номери. Тож журналісти звернулись за допомогою до міжнародної групи розслідувачів Bellingcat. Для цього поїхали у Німеччину.
Група Bellingcat спеціалізується на роботі з відео та фото. На те, щоб встановити номер машини, яка цікавить українських журналістів, в них йде кілька тижнів. Неякісне відео розбивають на сотні кадрів, з кожного прибирають «шум», а потім накладають їх один на один.
Врешті журналісти дізнаються ім’я та прізвище людини, яка в ту ніч чатувала в зазначеному місті. Авторам вдається з ним поспілкуватися і чоловік підтверджує, що то він. Втім, причини свого перебування там чітко пояснити та підтвердити не може. За його словами, правоохоронці до нього за показами не звертались.
В нього дві доньки дорослих. Одна живе в Криму, колишня дружина також. Молодша дочка вчиться у Петербурзі, їздить по Росії із плакатами «русская весна»Анна Бабінець
«Згідно тієї інформації, яку ми отримали від наших джерел, ми трошки намагалися дослідити його родину, і ми знайшли деякі цікаві речі, які не увійшли до фільму. В нього є дві доньки дорослі. Одна з них живе в Криму, і колишня дружина також. Молодша дочка вчиться у Санкт-Петербурзі, їздить по Росії з плакатами «русская весна». Чи це може щось довести для нашого фільму – ні. Це може допомогти зрозуміти», – розкриває деякі деталі Анна Бабінець вже після презентації фільму.
Зі своїх джерел журналісти дізнаються, що ця людина може мати стосунок до СБУ – станом на 2014 рік він є співробітником Служби безпеки.
«Мені здається, що він з нами зустрічався, щоб з’ясувати, яку інформацію ми маємо. Про мотивацію вбивства ми можемо говорити, якщо вийдемо на замовників. Ми не вийшли на замовників. Це досить важко. Ми не можемо допитувати людей», – зазначає Анна Бабінець.
У підсумку
Це не всі дані, які вдалося зібрати авторам фільму. Вони обіцяють другу частину розслідування.
Здобутою інформацією до виходу фільму журналісти зі слідством не ділилися. Кажуть, що хотіли запитати особисто. Для цього направили запити із проханням про інтерв’ю усім правоохоронним відомствам – СБУ, Генпрокуратурі, МВС. Згоди так ніхто і не надав, зазначили розслідувачі.
У підсумку автори фільми доходять висновку, що слідство не звернуло увагу на важливі деталі, не були опитані і знайдені важливі свідки, яких вдалося встановити розслідувачам, не взяті до уваги важливі відеозаписи.
Як вважає головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик, якщо перші особи називають розслідування вбивства Павла Шеремета «справою гідності», то мали б говорити про неї чи не щодня. Натомість, на її думку, справа на офіційному рівні замовчується.
Журналісти-автори фільму зазначають, що чекають на офіційну реакцію правоохоронців, готові давати покази у разі необхідності та надавати зібрану інформацію.
Офіційне слідство у своїх версіях вказує на російський слід у вбивстві Павла Шеремета через його професійну діяльність, опозиційну до влади Росії та Білорусі, як зазначав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков раніше.
