Київ – Інформація про смерть утримуваного в російському слідчому ізоляторі українця Артура Панова, яку почали поширювати російські блогери, а пізніше й медіа, – не підтвердилася, повідомляють і в українському МЗС, і в самому СІЗО російського Ростова на Дону. Радіо Свобода переконалося, що Панова 2 травня по обіді доставили до військового суду, який розглядає звинувачення українця в тероризмі. Частина українських правозахисників наголошує, що 19-річного Артура Панова немає у списках українських політв’язнів через недостатню кількість інформації про його справу. Звинувачення в тероризмі Панова, а також низки інших українців, які нині розглядають російські суди, є формою тиску на Україну й матеріалом для пропаганди Кремля, стверджують політологи.
Український громадянин Артур Панов, якого тримають у слідчому ізоляторі в російському Ростові-на-Дону та звинувачують у підготовці теракту, живий, а інформація про його загибель – неправдива. Про це в коментарі Радіо Свобода повідомив у вівторок консул України в Ростові-на-Дону Віталій Конарський.
«Остання інформація щодо цього факту – це те, що Панов живий-здоровий. Подробиць вказати не можу, оскільки треба з’ясувати, звідки взялася така інформація, але вона не підтверджується», – сказав Конарський.
Раніше блогер російського інтернет-видання «Фонтанка» повідомив про смерть 29 квітня внаслідок серцевої недостатності 19-річного українця Артура Панова, якого обвинувачують у підготовці теракту в Росії.
Кореспондент російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк підтвердив, що Артур Панов – живий. Другого травня його привезли на судове засідання.
«Живий-здоровий, зараз він на засіданні суду. Наскільки я знаю, серйозних проблем зі здоров’ям у нього немає. Ну, власне, перебування в СІЗО взагалі не дуже корисне для здоров’я, але нічого критичного не було», – зауважив Наумлюк, прокоментувавши інформацію в деяких медіа про те, що Панову стало дуже погано ще на попередньому засіданні.
Російський журналіст і громадський активіст Владислав Рязанцев теж повідомив, що Панов живий, додавши фото українця в залі суду 2 травня.
Нещодавно Артур Панов передав до України свій лист, в якому наголосив, що до оголошення вироку залишилося не так і багато часу, і що він «уже не має сил дивитися на цю виставу». А також Панов закликав своїх співвітчизників допомогти йому вийти з російської в’язниці.
Тим часом, 2 травня в російському суді відбувався допит свідків обвинувачення
«Вирок не так вже й скоро. Далі – ще допит свідків захисту й вивчення матеріалів справи. Потім відбудуться дебати сторін, останнє слово й вирок», – пояснює кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.
Артура Панова затримали на початку грудня 2015 року в Ростовській області після перетину українсько-російського кордону за підозрою в підготовці теракту в Росії. 14 лютого в Північно-Кавказькому військовому окружному суді міста Ростова-на-Дону розпочався судовий процес у його справі. Разом із Пановим на лаві підсудних опинився ростовський студент, якому інкримінують сприяння у «злочинній діяльності» українця. Панов своєї провини не визнає. Більше того, захист українського активіста наполягає на тому, що його викрали з окупованої частини Луганщини й вивезли до Росії силою.
На початку бойових дій на Донбасі Артур Панов допомагав українській армії, повідомляючи про пересування підрозділів російської армії й бойовиків територією Луганщини. Однак вже у грудні 2015 року стало відомо, що Панов – у слідчому ізоляторі міста Таганрог Ростовської області Росії. З лютого 2017 року справу Панова слухає Північно-Кавказький окружний військовий суд Росії у Ростові на Дону.
Вибухівка, знайдена в Панова, могла бути провокацією ФСБ – правозахисники
Частина українських правозахисних організацій вказують на те, що нині недостатньо доказів того, що Артура Панова в Росії судять із політичних мотивів. Саме через це його немає у списках українських політв’язнів у Росії, пояснює Радіо Свобода координатор «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак.
«У нас була інформація, що Панов має певні психічні проблеми, тому просили МЗС України ініціювати перевірку психічного стану, щоб використовувати це як аргумент для його звільнення. Не варто виключати й того, що Артура не викрали, а що він сам виїхав до Росії. Це могла бути провокація ФСБ? Так, ми не виключаємо цього. Наприклад, певні люди могли підсунути йому вибухівку», – зазначає правозахисниця.
Тим часом на сторінці Артема Панова у Фейсбуці, яку нині ведуть його друзі й захисники, йдеться про те, що російський суд відмовився проводити додаткову експертизу в Україні вибухівки, вилученої в активіста, а відтак на неупередженість суду сподіватися не варто.
Зі свого боку, правозахисниця, координатор проекту #LetMyPeopleGo Олександра Матвійчук, визнаючи, що справи Панова немає у списку українських політв’язнів у Росії й на окупованих територіях, додає, що звинувачення його й інших громадян України в тероризмі є елементом гібридної війни з боку Росії.
Гібридна війна, яку вже три роки веде Росія проти України, буде провокувати арешти громадян України на території Росії та в окупованому КримуОлександра Матвійчук
«Ситуація, в якій ми зараз перебуваємо, я маю на увазі гібридну війну, яку вже три роки веде Росія проти України, буде провокувати арешти громадян України на території Росії та в окупованому Криму із їхнім наступним обвинуваченням у тероризмі й диверсійній діяльності. «Євромайдан SOS» включив до списку #LetMyPeopleGo ті справи громадян України, які ми мали змогу вивчити, й тому можемо стверджувати про наявність політичного мотиву, який і став визначальним чинником для фабрикування обвинувачення. Але є ціла категорія справ, де зробити це набагато важче, як-от, справа Артура Панова. Єдине, що точно відомо: люди, обвинувачені в тероризмі в Росії, суттєво обмежені у праві на ефективний захист, і загалом стандарти російського судочинства дуже далекі від міжнародних», – наголошує Олександра Матвійчук.
Росія використовує проти України ті важелі, які в неї ще залишаються, зокрема заручників – Яхно
Росія використовує проти України тактику «заручників», викрадаючи або навіть засуджуючи заочно українських громадян, зауважує політолог Олеся Яхно. За її словами, справа Артура Панова – це лише один із цілої низки подібних випадків, які мають на меті тиск на Україну з боку Росії для виконання політичних вимог Кремля.
Це не єдиний випадок, коли українців, починаючи від Сенцова і кримських татар і до Яценюка, звинувачують у кримінальних злочинах. Це має політичний, шантажистський характерОлеся Яхно
«Це не перший і не єдиний випадок, коли українців, починаючи від Олега Сенцова і кримських татар, і до Яценюка, звинувачують у кримінальних злочинах. Це має політичний, шантажистський характер. Україна поступово позбувається залежності від Росії в усіх площинах, від політичної до торговельної, тому Росія використовує ті важелі, які в неї ще залишаються: іноді м’яку силу, через проросійських громадян та організації, іноді – жорсткий тиск. Дедалі частіше підіймається питання заручників. Росія використовує цей інструмент, бо він є болючим, адже це людські долі», – пояснює політолог.
Але водночас, за словами Олесі Яхно, справа Артура Панова й інших українців, яких судять у Росії та в окупованих районах, є матеріалом для внутрішньоросійської пропаганди. Оскільки раціональних аргументів для анексії Криму й окупації Донецька й Луганська Кремль не має, для виправдання своїх дій у російських медіа звучать версії про українські диверсії та про боротьбу НАТО проти Росії, зазначає політолог. Справа над Пановим, на її думку, цілком вписується в таку загальну логіку дій Росії.
