Кремль використовує мережі російського злочинного світу в Європі – експерт

«Ми отримуємо найкраще з обох світів: від Росії – силу і безпеку, від Європи – багатство і комфорт», – так описав становище вихідців з Росії, які живуть в Європі й пов'язані з кримінальним світом, один з них (який зі зрозумілих причин побажав залишитися неназваним).

Цю цитату наводить в своїй доповіді «Кримінтерн: як Кремль використовує мережі російського злочинного світу в Європі» британський фахівець з питань міжнародної безпеки Марк Галеотті. У щойно опублікованому дослідженні, підготовленому для Європейської ради з міжнародних відносин, він стверджує, що Європа в останні роки стикається з якісно новим феноменом, який він називає «організованою злочинністю, що базується в Росії» (в оригіналі – Russian-based organized crime, RBOC). Це злочинні угруповання, що влаштувалися в європейських країнах, створені вихідцями з Росії, які все частіше співпрацюють з представниками російських спецслужб і силових структур, стаючи додатковим інструментом у руках влади Кремля. За допомогою цього інструменту, стверджує Галеотті, Москва здійснює в Європі «делікатні» операції, аж до вбивств.

Серед фактів, наведених у дослідженні, – підсумки операцій поліції і спецслужб низки країн ЄС проти злочинних угруповань з «російським» корінням. Наприклад, в Португалії під час операції «Матрьошки» вдалося зруйнувати організовану вихідцями з Росії і країн СНД схему відмивання коштів через футбольні клуби і мережу нелегальних букмекерських контор, які діяли, крім Португалії, також в Німеччині, Великобританії, Австрії, Естонії та Латвії. В Іспанії в результаті розслідування, яке тривало кілька років, в тяжких злочинах були звинувачені кілька колишніх і чинних високопоставлених російських чиновників, пов'язаних, за даними слідства, з представниками «тамбовського» організованого злочинного угруповання, яке прижилося в Іспанії.

На Кіпрі у 2010 році кримінальні авторитети з російським корінням, які оселилися там, допомогли «зникнути» (на думку західних спецслужб, таємно переправили до Росії) такому собі Крісу Мецосу – російському агенту, викритому ФБР США. Інше викрадення – співробітника естонської поліції безпеки Естонії Естона Кохвера, насильно вивезеного у 2014 році до Росії, – як зазначає Марк Галеотті, також мало кримінальний «фон»: Естон Кохвер розслідував діяльність контрабандистів сигарет, пов'язаних з представниками російських силових структур, з якими вони ділилися прибутком. (Естон Кохвер був пізніше обміняний на заарештованого в Естонії російського агента).

Деякі комерційні угоди, здійснені за допомогою мережі фірм з непрозорою структурою власності, викликали підозри у служб безпеки європейських країн: при ближчому ознайомленні, їхні власники виявилися пов'язаними з російським злочинним світом. Наприклад, у 2014 році з'ясувалося, що 30 відсотків капіталу шведської енергетичної компанії Misen Energy AB належить структурам Семена Могилевича – найбільшого кримінального авторитету, який входить до списку десяти осіб, найбільш розшукуваних ФБР. Було розпочато розслідування, продаж акцій компанії призупинили.

Як провести грань між «звичайною» злочинністю і діями кримінальних кіл в інтересах спецслужб? Чи є «кримінальний інтернаціонал», який виник на базі угруповань з російськими та пострадянськими країнами, серйозною загрозою безпеці Європи? Де закінчується злочинність і починається політика? Про це Марк Галеотті розмірковує в інтерв'ю Радіо Свобода.

– Татуйовані колоритні бандити, яких так любили показувати в кіно і на телебаченні, як соціально вагоме явище в будь-якому випадку вже в минулому, принаймні в Європі. Сучасні російські мафіозі тут – це своєрідні бізнесмени, які забезпечують постачання наркотиків, контрабандних товарів, зброї і тому подібного на ринок європейських країн, які координують свою діяльність з місцевими злочинними колами. Але якщо говорити про моє дослідження, то воно присвячене одному аспекту – взаємодії російських державних органів, зокрема спецслужб, з організованою злочинністю в Європі. Звідси – моя концепція.

Якщо ви – звичайний бандит, який переїхав з Росії до Європи, російська влада не має можливості вас контролювати. Але якщо у вас збереглися зв'язки з Росією – у вас там сім'я або ваш бізнес пов'язаний з цією країною, або з якихось інших причин ви часто туди їздите, – то у спецслужб з'являється можливість за необхідності чинити на вас тиск. Вас наполегливо попросять час від часу надавати деякі послуги. І це буде «пропозиція, від якої неможливо відмовитися». Моя концепція якраз заснована на тому, що спецслужби Росії використовують пов'язані з цією країною кримінальні кола в Європі у власних цілях.

– Чи є якісь прямі докази таких зв'язків? Чи це, швидше, припущення, засновані на непрямих доказах?

– Дещо є, звичайно. Наприклад, кілька років тому в Туреччині відбулися вбивства кількох чеченців, пов'язаних в минулому з антиросійськими сепаратистами. Частина цих злочинів, як потім повідомила турецька контррозвідка MIT, була здійснена замовними вбивцями, які приїхали з Москви, людьми з кримінального світу. Водночас були встановлені зв'язки між злочинцями і представниками російських спецслужб. Звичайно, такі речі не відбуваються регулярно. Але цілком достатньо підстав для того, щоб стверджувати, що час від часу спецслужби вдаються до послуг гангстерів для виконання певних делікатних «місій».

– Ну, вбивства, як Ви говорите, – це нечасті випадки. А в ширшому плані – які вигоди обидві сторони отримують від такого співробітництва?

– Для представників кримінального світу, як я вже сказав, це просто гарантії безпеки – в тій частині їхнього життя і діяльності, яка пов'язана з Росією. Для держави ж такі зв'язки – це розширення (за необхідності) своїх розвідувальних можливостей. В цілому російські спецслужби – численні, потужні, непогано підготовані і агресивні. Але саме тому, що масштаби їхньої діяльності в Європі, та й не тільки, дуже великі, іноді у них виникає необхідність в проведенні якихось специфічних операцій за допомогою людей, безпосередньо з ними не пов'язаними. Тут і можуть стати в нагоді бандити. Що я маю на увазі? Ну, наприклад, кілька років тому агент російських спецслужб був таємно вивезений з Кіпру – за допомогою членів місцевих кримінальних угруповань, пов'язаних з Росією, які мали багатий досвід контрабандних операцій. Є речі, на перший погляд безпосередньо не пов'язані з держструктурами Росії. Наприклад, це поповнення російськими кримінальними колами в Європі «чорної каси», кошти з якої можуть використовуватися потім для фінансування політичних кампаній в європейських країнах, але довести безпосередню причетність офіційної Москви до цих дій дуже непросто.

– Чому в такому разі послуги гангстерів не були використані в настільки гучних випадках, як, наприклад, вбивство Олександра Литвиненка?

– Можливо, в цьому випадку потрібна була стовідсоткова «надійність». Згадайте спосіб, як убили Литвиненка – за допомогою полонію, речовини рідкісної і дуже дорогої. Тут ще багато залежить від того, яке«замовлення» і чи є в цій країні люди, здатні його виконати. Якщо взяти ту ж Великобританію, то туди російські бізнесмени з кримінальними зв'язками приходили в основному для того, щоб обзавестися майном, нерухомістю для себе, своїх родин, своїх коханок, туди вони посилали своїх дітей вчитися. І донедавна Британія просто не була тим місцем, де вони готові були «наслідити». В цілому, однак, простежується чітка закономірність: чим ширше поширення RBOC в Європі, тим більш привабливим «активом» кримінал стає для російських спецслужб.

– Чи можна говорити, що щось суттєво змінилося в цьому контексті після 2014 року, коли почалася нинішня криза у відносинах Росії і країн Заходу?

– Зміни почалися ще раніше, але після 2014 року вони стали більш помітними – наприклад, як не комічно це звучить, контрабандні поставки санкційного сиру з Європи через Білорусь. Що більш істотно – це активізація схем відмивання грошей, виведення коштів з Росії, зокрема, оминаючи європейські санкції. Інший наслідок різкого погіршення стосунків між Росією і Європою після 2014 року – це посилення російської розвідувальної діяльності в європейських країнах, яка стає все більш агресивною. Звідси –частіша потреба в послугах кримінальних кіл, пов'язаних з Росією, але які вже прижились в Європі.

– Яких країн це стосується насамперед?

– В принципі – по всій Європі. Якщо говорити про найбільшу активність, то вона характерна насамперед для країн з великою часткою російськомовних громад. Це Іспанія, Греція, країни Балтії, до певної міри Німеччина. Крім того, це країни, які зручні як проміжні пункти для контрабандних операцій – знову ж таки Німеччина, в меншій мірі Угорщина, Румунія, Болгарія. У RBOC в цих країнах вигідне становище, тому що російські кримінальні кола там – це не вуличні бандити, а, скажімо так, солідні постачальники для місцевих бандитів – зброї, наркотиків, всього «необхідного». У них дуже велика система зв'язків. Немає, напевно, жодної європейської країни, де RBOC не мала б своїх партнерів. Це серйозний привід для занепокоєння.

– Але, наскільки я розумію, при цьому нинішня RBOC не настільки помітна, як перша хвиля російської організованої злочинності, яка з'явилася в Європі в 1990-х роках?

– Так, саме так. У 1990-х це виглядало як вторгнення – з наміром підпорядкувати, «застовпити територію», освоїти нові ринки. Це турбувало злочинний світ Європи. Тим більше, що це була ще епоха тих самих брутальних бандитів з татуюваннями. Відбувалися великі, часто криваві розбірки – наприклад, в країнах Балтії і в Центральній Європі. Але це не спрацювало. По-перше, тому що в багатьох країнах були свої кримінальні структури, здатні дати відсіч приїжджим. По-друге, тому що місцева поліція і силові структури зосередилися на боротьбі з «російською мафією» як окремою важливою загрозою. До кінця 1990-х цей етап закінчився.

Друга хвиля пов'язаної з Росією кримінальної діяльності в Європі – це вже не «загарбники», а партнери і постачальники. Тому що, на жаль, Росія є чимось на кшталт кримінального супермаркету, який пропонує найрізноманітніші «товари». Вам потрібен героїн або метамфетамін? Зверніться до російських хлопців. Вам потрібні кмітливі хакери-зломщики чи наймані вбивці? Через росіян неважко вийти на цих людей. Не кажучи вже про масштабні операції з відмивання грошей. Це не бандити з товстими золотими ланцюгами, це бізнесмени, які діють також і на легальних ринках, люди в дорогих костюмах, які часто прагнуть інтегруватися в місцеве суспільство. Це результат еволюції російського кримінального середовища в цілому.

– Які у цих людей стосунки з місцевим злочинним світом? Це співпраця, конкуренція, ворожість – чи всього потроху?

– Здебільшого співпраця. Якраз тому, що RBOC зазвичай приходить з пропозиціями, немов запитує місцеве злочинне середовище: в чому є потреба? Ми забезпечимо. Так, в деяких випадках виникають непорозуміння – наприклад, в Італії, куди російські кримінальні групи спробували спочатку активно протиснутись, ця спроба виявилася невдалою: в цій країні своїх гангстерів вистачає. Іноді російські угруповання або ті, які мають коріння в інших країнах колишнього СРСР, стають метою спеціальних операцій європейських силовиків – як, наприклад, грузинські угруповання в Іспанії. Але переважно RBOC не конкурує безпосередньо з місцевим злочинним світом, тому відносини зазвичай у них непогані. У тій же Італії RBOC нарешті налагодила співпрацю з деякими місцевими кримінальними співтовариствами.

– Якщо повернутися до теми співробітництва криміналу і держструктур: Росія в цьому плані унікальна? Інші держави не поводять себе подібним чином?

– Ні, не унікальна, є й інші приклади. Можна згадати, скажімо, залученість іранського Корпусу вартових ісламської революції в торгівлю героїном. У Північній Кореї держава безпосередньо причетна до операцій на міжнародному ринку метамфетамінів і навіть до фальшивомонетництва. Російський випадок унікальний тим, наскільки успішно кримінальні структури з цієї країни змогли глобалізуватися. Це мережа міжнародного масштабу, і російська держава за необхідності може нею користуватися. Це стає фактором політики Москви, спрямованої в останні роки на дестабілізацію Європи, і фактором потенційно дуже ефективним. Багато держав так чи інакше контактують з оргзлочинністю, але Росія в нинішній ситуації безпосередньо зацікавлена в існуванні мережі.

– У Євросоюзі говорять про це як про загрозу?

– Не особливо. Це, власне, одна з причин, через яку я написав свою доповідь для Європейської ради з міжнародних відносин. Це спроба звести воєдино те, що багато країн бачать, так би мовити, в зменшеному масштабі, тільки в їхніх власних кордонах. А це лише окремі частини загальної мозаїки. У Євросоюзу є всі підстави – і всі можливості – бути більш ефективним в цьому питанні. Але для цього потрібно бачити в RBOC загальноєвропейську проблему, причому яка стосується сфери безпеки, а не тільки правопорядку і боротьби зі злочинністю як такою.

– Що ж європейцям слід робити?

– В принципі, ця проблема може вирішуватися на національному рівні. Але Європейський союз може координувати і допомагати зусиллям окремих країн, перш за все невеликих і найбільш бідних, для яких це особливо важке завдання. Як приклад наведу Латвію, яка намагається активно боротися з відмиванням грошей, які йдуть з Росії через її фінансову систему. Їй потрібна допомога в цій справі з боку ЄС. Друге: в рамках Євросоюзу існують такі структури, як Європол і INTCEN (Розвідувальний і ситуаційний центр Євросоюзу – ред.), які могли б працювати набагато активніше, сприяючи обміну інформацією в тій сфері, про яку ми з вами говоримо, між країнами-членами ЄС. Проблема в тому, що поліцейська робота повинна робитися на національному рівні, а координація та обмін розвідувальною інформацією – на наднаціональному. Це та сфера, де ЄС може відігравати важливу роль.