Міжнародний суд ООН 19 квітня запровадив тимчасові заходи за позовом «Україна проти Росії» для захисту прав жителів анексованого Криму. Суд постановив припинити утиск прав українців і кримських татар, відновити діяльність Меджлісу, а також дозволити навчання українською мовою.
За результатами моніторингу Кримської правозахисної групи від 21 квітня, у Криму залишилася тільки одна україномовна школа ‒ у Феодосії, а кількість українських класів з 2013 року скоротилося в 31 раз.
Чи є на півострові охочі навчатися українською? І які можливості для цього є у кримчан? Про це розповідають аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько, активіст Українського культурного центру в Криму Олена Попова і член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
Ті, хто не вважає російську рідною, змушені нею навчатисяОлександр Сєдов
‒ Ми вирішили порівняти інформацію, яку публікує Росстат, з реальною кількістю кримчан, які послуговуються українською та кримськотатарською мовами. З'ясувалося, що охочих здобувати освіту цими мовами багато, але програми викладання скорочують цілеспрямовано. У підсумку ті, хто не вважає російську рідною, змушені нею навчатися. При цьому треба визнати, що заяв від батьків на навчання тією чи іншою мовою небагато ‒ але не через небажання, а через страх виявити свою ідентичність. Треба не боятися писати ці заяви ‒ лише так можна буде показати Міжнародному суду ООН, що окупанти не задовольняють попит кримчан на освіту тією чи іншою мовою.
Активістка Українського культурного центру в Криму Олена Попова переконана, що Росія докладе всіх зусиль, щоб ввести Міжнародний суд ООН в оману:
‒ Дуже складно зрозуміти, наскільки затребувана українська мова в Криму насправді, але ми точно знаємо, що все українське там методично знищують. Усе, що дозволене, ‒ вивіски на держустановах трьома мовами. Щоправда, скарги на шкільне навчання можна знайти тільки в соцмережах, тобто люди не подають їх офіційно. Думаю, що після рішення Міжнародного суду ООН окупаційна влада постарається створити райдужну картинку в цій сфері. Чисто формально, показово збільшать кількість українських класів, щоб відзвітувати в тому, що все в порядку. На цьому боротьба за все українське в Криму не закінчиться, а тільки розпочнеться.
Український історик Андрій Іванець: «Та політика, яку цілеспрямовано проводить Російська Федерація, веде до асиміляції етнічних українців у Криму. Це дуже серйозна проблема, оскільки йдеться про чверть населення півострова за переписом 2001 року. Росія знищила україномовні ЗМІ, систему освіти й намагається відрізати Крим від українського інформаційного простору».
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько зазначає, що російській владі поки що не вдається використовувати українську мову в своїх цілях
Українська мова в Криму сьогодні стала символом спротиву окупантамОлег Охредько
‒ Українська мова в Криму сьогодні стала символом спротиву окупантам, хоч вони й намагаються навіть її поставити на службу державній політиці формування «законослухняних громадян Росії». Наприклад, у Лівадійському палаці можна замовити екскурсію з україномовним гідом, який розповість, нібито Україну створили як антиросійський проект Австро-Угорщини. Це стандартна імперська політика, але я б не назвав її успішною: спротив, як ми бачимо, посилюється з кожним роком. На щастя, в інтернеті працює багато дистанційних програм з вивчення української мови, причому частину з них створили спеціально для кримчан.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
