Перший тур виборів президента Франції, за даними екзит-полів, завершився перемогою кандидата-центриста Емманюеля Макрона (23,7%) та представниці ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен (21,9). Кандидатка від націоналістів, що має тісні зв’язки із Кремлем, в разі перемоги пообіцяла зняття з Москви санкцій, вихід із ЄС та єврозони, відновлення кордонів та впровадження протекціоністських заходів у Франції. А проєвропейський кандидат Макрон, який виступає за тверду позицію щодо агресії Росії, обіцяє «зробити Францію потужнішою в лавах Євросоюзу».
Кандидат-центрист Емманюель Макрон, за даними екзит-полів, набрав найбільше голосів на недільних виборах президента Франції. За нього проголосували 23,9 відсотка виборців, і цей результат відкриває йому шлях для участі у другому турі виборів, який запланований на 7 травня. В другому раунді йому доведеться позмагатися із головою ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен, яка набрала 21,7 відсотка голосів.
Інші фаворити – кандидат-консерватор Франсуа Фійон і представник крайніх лівих Жан-Люк Меланшон – набрали, за даними екзит-полів, відповідно, 20 та 19,2 відсотка. Виступаючи перед своїми прихильниками після оголошення цих результатів, Фійон закликав свій електорат підтримати в другому турі Емманюеля Макрона, бо, каже він, «слід свідомо поміркувати, що є кращим для вас та ваших дітей». Так само віддати свої голоси за цього кандидата на посаду президента закликав і соціаліст Бенуа Амон, який теж брав участь у виборах.
«Обидва – Фійон і Амон – просять своїх виборців голосувати за Макрона. Чудово!»
Інші «тенори» французького політикуму, такі, як Мішель Бароен, Жан-Франсуа Копе, євродепутат Ева Жолі, також закликали французів у другому турі «зупинити радикалів» й «проголосувати проти ненависті», підтримавши Макрона.
Макрон: безпека французів – у європейській конструкції
Вже під час електорального вечора у неділю стали відомі інші цифри: 62 відсотки французів готові віддати у другому турі свої голоси за Емманюеля Макрона, 38 – за Марін Ле Пен. Такі результати опитувань, проведених французькими ЗМІ після оприлюднення даних екзит-полів.
Переможець першого виборчого раунду, 39-річний екс-міністр економіки Емманюель Макрон, виступаючи перед своїми прихильниками у виборчому штабі його політичного руху «Вперед!», кілька разів згадував об’єднану Європу, зазначивши: «Почувши ваше справжнє покликання до живої демократії, вашу вимогливість щодо екології та економіки, і щоб зробити Францію потужнішою в лавах ЄС, який нас захищає, я буду потребувати ваших голосів та вашої довіри».
У той час як Макрон у своїй заяві зосередив увагу на новій реформованій політиці, соціальній справедливості, зайнятості та безпеці для французів у європейській конструкції, його суперниця Марін Ле Пен закликала до знищення «теперішньої системи», «дикої мондіалізації, масової міграції та вільного руху тероризму».
«Це – історичний результат, – каже вона. – На мені лежить величезна відповідальність захисту французької нації, її єдності, безпеки, культури, процвітання й незалежності».
Макрон і українське питання
Центристський кандидат Емманюель Макрон у своїй виборчій програмі обіцяє посилення ролі ЄС, зміцнення стосунків із Німеччиною та підвищення витрат на оборону й безпеку. Він відкидає можливість зближення з путінською Росією та зняття санкцій з Росії без виконання Мінських угод.
«Я прагну швидкого й ефективного дотримання мінського процесу. Гадаю, що ми не змінимо позиції у питанні Криму, але повинні колективними зусиллями домогтися деескалації напруження, тільки за дотримання Мінських угод всіма сторонами. Я проти одностороннього зняття санкцій», – заявляв Макрон щодо перспектив відновлення миру в Україні.
Однією з перших перемогу Макрона привітала голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні. У своєму мікроблозі Твіттер вона написала: «Бачити прапори Франції та ЄС, які вітають результат Макрона, – це надія та майбутнє нашого покоління».
Перший тур виборів у Франції відбувся на тлі посилених заходів безпеки та запровадженого з листопада 2015 року надзвичайного стану. Понад 66 тисяч виборчих дільниць перебували під охороною понад півсотні тисяч правоохоронців. Патрулювання та безпеку на вулицях також здійснювали понад сім тисяч військових.
