Перше рішення Міжнародного суду ООН: чи втримає Гаага Росію від подальшої агресії?

19 квітня Міжнародний суд ООН (Гаага, Нідерланди) має озвучити перше рішення за позовом України проти Росії. Воно стосуватиметься обрання тимчасових заходів за позовом стосовно підтримки Російською Федерацією тероризму на сході України, а також дискримінації етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму. Деякі експерти припускають, що Міжнародний суд може застосувати тимчасові санкції як до Росії, так і щодо України. Яким буде рішення головного судового органу Організації Об’єднаних Націй і чи може воно стримувати Росію від агресії?

Відкрите засідання головного судового органу Організації Об’єднаних Націй відбудеться в Гаазі, о 16:00 за Києвом. Рішення суду щодо тимчасових заходів не буде остаточним та не пов’язане з розглядом справи по суті. Проте може стати важливим елементом для юридичної протидії Російській Федерації, адже покликане захистити цивільне населення від агресії на час розгляду справи.

Голова делегації України, заступниця міністра закордонних справ із євроінтеграції Олена Зеркаль, сказала, що очікує «справедливого рішення» суду.

«Ми просили тимчасові заходи як невідкладні у зв’язку з можливістю погіршення ситуації. Суд має право визначити власним рішенням зміст цих тимчасових заходів. Тому передбачати і робити якісь прогнози – справа експертів, які жодного стосунку до процесу не мають», – сказала Зеркаль Радіо Свобода напередодні вильоту до Гааги.

6 березня, коли почалось перше слухання у справі, Зеркаль озвучувала очікування України: Росія має зупинити расову дискримінацію на підконтрольних їй територіях, включно із Кримським півостровом; утримуватися від актів політичних і культурних заборон проти кримських татар та етнічних українців; скасувати заборону Меджлісу.

Минулого тижня Київ передав до Міжнародного суду ООН нові докази злочинів Кремля на території України, заявляв міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, йдеться про сотні сторінок пояснень і додаткових доказів.

«Це перша справа України проти Росії, справа номер один. Події захоплення Криму, «зелені чоловічки», захоплення наших офіційних приміщень, і ті докази, які ми представили – не дають шансів іншій стороні брехати і розказувати про те, що це не була спланована акція, що було волевиявлення кримського народу», – сказав Петренко 13 квітня в ефірі «5 каналу».

Позиція України

Вибудовуючи звинувачення, Київ посилається на Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, адже їх визнали як Україна, так і Росія. І свідомо не зачіпає теми окупації Криму Росією та російської агресії на сході України, щоби оминути звинувачення Москви у політизації процесу та у небажанні діяти відповідно до Мінських угод.

«Ми вирішили діяти в надійних юридичних рамках, встановлених двома конвенціями, за якими ми ініціювали цю справу проти Росії. Для нас важливо отримати результат, а не похвальну оцінку Facebook-спільноти. Ми говоримо про суперечку як про виключно юридичну справу, в якій ми шукаємо правовий захист для громадян України», – говорила Олена Зеркаль у коментарі Zn.ua.

Позиція Росії

Москва ж заперечує звинувачення української сторони щодо підтримки тероризму. Представник Росії Роман Колодкін виступив проти запровадження тимчасових заходів і попросив суд відхилити клопотання України. Він звинувачував українські сили, зокрема добровольчі батальйони, в неодноразових обстрілах житлових кварталів міст Донбасу, а також звинуватив українські силові структури в тортурах і зникненні людей на сході.

А Ілля Рогачов, інший представник Росії, заявляв, що зброю та спорядження бойові угруповання «знаходять на старих складах, колишнього СРСР, успадкованих Україною». Проте не коментував докази, представлені Києвом, щодо використання бойовиками на Донбасі новітньої зброї, яка є на озброєнні лише російської армії.

Перші слухання в Міжнародному суді в Гаазі тривали 6-9 березня. Два дні (перший і третій) були надані українській стороні для аргументації своєї позиції, а інші два дні – другий і четвертий – російській. І все свідчить про те, що «логіка Росії полягає в тому, що вони можуть робити все і не нести ніякої відповідальності за свої дії», коментувала Олена Зеркаль за підсумками тих днів.

У той час, коли тема позову до Гаазького суду активно обговорюється українськими посадовцями та медіа, російське суспільство за цим не слідкує. Новин про перебіг справи та ймовірні тимчасові заходи проти Москви немає у ЗМІ, каже російський журналіст та політичний експерт Леонід Радзиховський.

Якщо рішення Міжнародного суду ООН буде на користь Росії – про нього досить багато скажуть, а якщо все ж запровадять тимчасові заходи щодо Росії – інформація про це пройде «дрібним рядком», каже він.

«Ну, можливо на якомусь ток-шоу Жириновський побіснується щодо того, які ж сволоти ці судді. Але, звісно ж, розмов про те, що за позов і чого він стосується, не буде», – каже Радзиховський в коментарі Радіо Свобода.

У разі, якщо суд вимагатиме, щоби Росія припинила утиски на підконтрольних їй територіях, Москва формально погодиться, вважає він.

«Москва не говоритиме, що вона проти. Наскільки я розумію, це заходи на рівні побажань. Москва скаже: від нас вимагається не утискати – ми і не утискаємо нікого», – припускає російський експерт.

Перспективи позову

Напередодні оголошення першого рішення суду, видання «Європейська правда» припустило, що Міжнародний суд ООН може застосувати тимчасові санкції як до Росії, так і щодо України. Зокрема, щодо українських «добровольчих батальйонів», до статусу та дій яких апелювала російська сторона. У такому разі це свідчитиме, що «Києву доведеться переконати Гаагу в тому, що реформування добробатів завершене, а порушників закону карають незалежно від того, чи мають вони військовий досвід».

Якщо суд дійсно накладе обмеження на обидві держави – це не суперечитиме українським інтересам, адже Київ уже давно врегулював діяльність добровольчих батальйонів, говорить політолог із міжнародних питань Вадим Трюхан.

Зараз суд зважає на різні обставини у процесах позову, та до розгляду справи по суті ще не перейшов. Президент Петро Порошенко заявляв, що справа може затягнутись на роки, і що він «не має жодних ілюзій стосовно позиції Росії та її можливих кроків». Голова делегації України Олена Зеркаль згодна, що такий прогноз «відображає дійсність».

«Є різна практика Міжнародного суду ООН. Найбільш цікава, коли Нікарагуа подало позов проти Сполучених Штатів Америки. Здавалось би – суперсила, 80-і роки. Але рішення було оголошене уже через два роки після подачі позову. Тому я би не стверджував, що це на роки, десятиріччя», – сказав Трюхан в ефірі Радіо Свобода.

Якщо після розгляду по суті Міжнародний суд пристане на бік Києва – ще не факт, що Москва виконуватиме його рішення. Проте уже той факт, що головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй почав розглядати позов проти Росії, грає на користь України, згуртовуючи політичних союзників, вважає експерт із питань зовнішньої та безпекової політики «Майдану закордонних справ» Олександр Хара.

«І добре, що є перспективи щодо того, щоб за допомогою західних країн відшкодовувати те, що нам заподіяли», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі ООН – пройшли 6-9 березня. Україна просить Міжнародний суд про тимчасові заходи на час розгляду справи.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».