Міжнародний суд ООН у середу має оголосити своє рішення щодо тимчасових заходів у позові України проти Росії. Київ вимагає від гаазького суду притягнути Москву до відповідальності за порушення конвенцій про боротьбу із фінансуванням тероризму та про ліквідацію расової дискримінації. У березні на слуханнях у Гаазі Україна попросила негайно запровадити запобіжні заходи, щоб не допустити погіршення ситуації та продовження порушень міжнародного законодавства з боку Росії в окупованих районах Донбасу та в анексованому Криму. Що з цього приводу думають західні експерти?
Як заявляють українські дипломати, основна мета позову України в Міжнародному суді ООН – захист прав людей на тлі порушень Росією міжнародних законів. Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка представляє Київ на суді, каже, що Україна прагне юридично довести провину Росії у невиконанні двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. При цьому, представники України в суду попросили впровадження тимчасових заходів.
«У цей складний час ми маємо довіритися міжнародно-правовим інституціям для захисту. Ця справа стане меседжем, що міжнародний правовий порядок може протистояти могутнім державам, які зневажають міжнародне право та права людини. Водночас, наше прохання сьогодні є дуже скромним. Все, чого ми шукаємо – це стабільність і спокій у непередбачуваній та небезпечній ситуації. Тож у світлі невідворотної небезпеки, яка нависла над народом України, я закликаю вас впровадити тимчасові заходи», – попросила у березні Зеркаль, звертаючись до суду.
Зокрема, Україна просить, аби суд зобов’язав Росію утримуватися від будь-яких дій, що можуть поглибити спір, здійснювати належний контроль за російсько-українським кордоном для припинення постачань зброї групам, які здійснюють терористичні атаки, вжити всіх можливих заходів із метою здійснення впливу на групи, які вона підтримує, та для попередження вчинення ними терористичних атак проти цивільного населення. Також Київ вимагає відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, припинити насильницькі викрадення представників кримськотатарського народу чи утримуватися від расової або етнічної дискримінації в Криму.
Все залежатиме від вагомості доказів та рішення щодо юрисдикції
На думку європейських експертів, справа України має потужнішу базу, ніж аналогічний позов, який свого часу до Міжнародного суду справедливості надсилала Грузія, також звинувачуючи Росію в расовій дискримінації. Тоді судді вирішили, що Тбілісі не виконав всіх процедур, зокрема, сам не намагався на двосторонньому рівні домовитися з Росією. Як пояснив Радіо Свобода нідерландський професор міжнародного права з Утрехтського університету Седрік Рінґерт, все залежатиме від вагомості доказів, які представила судові Україна.
«Україна врахувала помилки Грузії, тож на мою думку, її досьє підготовлене краще і там йдеться не лише про расову дискримінацію, але й про фінансування тероризму, – каже професор права. – Наразі складно судити, які докази були дані судові щодо «руки Росії» на сході України, хоча тут, в Нідерландах, у справі збиття літака MH17, слідчі визначили, що безумовно, Росія була до цього причетна. Це є і в українському позові. Тож, скидається на те, що там є просування, але воно має бути достатньо переконливим і для членів суду».
За словами Олів’є Ріббелінка, експерта із гаазького Інституту Ассера, що є відомим аналітичним центром міжнародного права, все залежатиме від того, чи визнає Міжнародний суд, що позов України підпадає під його юрисдикцію.
«Росія стверджує, що ця справа виходить за рамки міжнародних конвенцій, тож Міжнародний суд повинен вирішити, чи справді він має на це юрисдикцію. Можливо, вони скажуть, що беруться за розгляд позову, бо на це у них є всі підстави. Безумовно, це дуже обурить Росію, та ощасливить Україну. Але суд може також погодитися із російськими аргументами. Тож, складно щось прогнозувати», – пояснив нідерландський експерт.
Яким би не був вердикт, але на Москву він не вплине – нідерландський аналітик
Загалом, оглядачі схильні вважати, що у Росії є мало шансів перемогти в Міжнародному суді ООН, з огляду на анексію Криму та підтримку тероризму через так звані «народні республіки» на Донбасі. Попри те, що очевидною є незаконна російська окупація Криму, існує також чимало доказів, які вказують на зв’язок Росії з війною на сході України. Якщо суд винесе вирок на користь України, це буде значною перемогою, яка може потягти за собою й чималі фінансові відшкодування для України.
Заснований після Другої світової війни, Міжнародний Суд ООН відповідає за вирішення конфліктів між державами. Але якщо його рішення є обов’язковими і не підлягають оскарженню, то цей вищий судовий орган Організації Об’єднаних Націй не має можливості змусити сторону до їхнього виконання. Як вважають експерти, ця справа зрештою може опинитися на столі Ради безпеки ООН, де Росія, як постійний член, має право вето.
Експерт в сфері міжнародних відносин при Нідерландському інституті міжнародних відносин «Клінгендал» Ко Коляйн, зокрема вважає, що насправді малоймовірно те, що рішення суду може якось вплинути на Москву, незалежно від того, яким саме буде його остаточний вердикт.
«Я очікую, що вони знехтують цим вердиктом, незалежно від того, буде він позитивним чи негативним», – заявив аналітик.
Нові докази порушень прав людини в Криму передані міжнародним суддям – міністр Петренко
Тим часом, як повідомив міністр юстиції України Павло Петренко, Україна направила нові докази порушень прав людини в анексованому Криму й до Європейського суду з прав людини.
«Можу сказати одне, що з тими доказами і тими поясненнями, які ми подали по першій кримській справі, шансів у росіян брехати і спростовувати практично немає. Я зараз не хочу давати якісь сигнали до наступної середи, до винесення проміжного рішення в Міжнародному суді ООН. 19 числа буде рішення по наших клопотаннях про вжиття заходів проти Росії», – сказав Петренко.
Міністр додав, що після рішення Міжнародного суду відомство надасть інформацію про наступні кроки і нові докази, передані по цій справі.
Слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України проти Росії пройшли 6-9 березня 2017 року.
