У серпні 2016 року співробітники ФСБ Росії затримали в Криму громадян України Андрія Захтея та Євгена Панова. Російське слідство звинуватило їх у підготовці диверсій організованою групою на території анексованого Криму. Ще одного «кримського диверсанта» Редвана Сулейманова в січні звинуватили у співучасті в неправдивому повідомленні про теракт.
Як розвивається справа так званих «диверсантів»? Як відбуваються судові засідання? Що довелося пережити їхнім родичам? Про це говоримо з братом заарештованого Євгена Панова Ігорем Котелянцем і дружиною заарештованого Андрія Захтея Оксаною Захтей.
Підконтрольний Кремлю сімферопольський суд ухвалив рішення продовжити арешт так званих «кримських диверсантів» Євгена Панова і Андрія Захтея до 7 червня цього року. Апеляційну скаргу українця Панова не задовольнили. Панова і Захтея російські силовики затримали в серпні 2016 року, звинувативши в підготовці терактів на туристичних і соціальних об'єктах півострова. Пізніше оприлюднили відеозізнання, в якому затримані підтвердили, що отримали завдання в Києві, назвали спільників і повідомили про отриману винагороду. Правозахисники повідомили, що свідчення могли бути дані під тортурами.
Влада України заперечує такі звинувачення і називає їх провокацією російських спецслужб. Затриманих спершу утримували в московському СІЗО «Лефортово», потім повернули до Криму. У листопаді 2016 року у Севастополі були затримані ще три людини. Дмитро Штибліков й Олексій Бессарабов до анексії працювали військовими експертами, Володимир Дудка ‒ капітан другого рангу запасу. Їх російські спецслужби звинуватили в плануванні диверсії в Криму. В СБУ зазначили, що затримані громадяни не є їхніми співробітниками. А в Міноборони України повідомили, що колишні українські військові, які зараз живуть в анексованому Криму, є потенційними жертвами російських спецслужб.
‒ З нами на зв'язку брат заарештованого Євгена Панова Ігор Котелянець. Ігоре, яким чином ваш брат виявився втягнутим в цю справу? Чи справді його раптово завербували українські спецслужби, чи ж він став жертвою обставин?
Котелянець: Мій брат Женя Панов ‒ волонтер, який у 2014 році в Енергодарі Запорізької області організовував міську самооборону, щоб не допустити проникнення терористів, які на той момент захоплювали міста на сході України. Через кілька місяців Женя став добровольцем АТО, рік прослужив, після повернення займався волонтерською діяльністю ‒ їздив Україною, збирав допомогу, відвозив на схід (України ‒ КР). Тому що він розумів, як реально забезпечується українська армія ‒ майже ніяк. На цьому волонтерському підйомі, коли він на шкоду сімейному, нормальному життю, їздив країною, він отримав дзвінок від колег-волонтерів. Дружині розповіли, що в Криму є якась українська сім'я, яку необхідно терміново вивезти, оскільки їм погрожують. Мовляв, ти від Криму недалеко, є власний транспорт, не міг би ти зганяти. Брат і поїхав, у чому був ‒ у футболці, спортивках і капцях.
‒ Чи знаєте ви, хто просив його про поїздку до Криму?
Російський політв'язень Ільдар Дадін говорив, що погодився «співпрацювати» зі слідством на другій хвилині тортур. Під таким впливом, коли катують струмом, не дають спати і їсти, людина розповість що завгодноІгор Котелянець
Котелянець: Я не знаю, що за людина його підставила ‒ і дуже сподіваюся, що скоро дізнаюся. Адвокати можуть знати, що це за людина, але поки не мають права розголошувати і повідомити навіть мені. І дуже смішна позиція ФСБ ‒ нібито «диверсанти» проникли до Криму і щось там готували. В тому і справа, що Женя навіть не був на території Криму. Його затримали на російському КПП: вдарили по голові, затягнули в якийсь вагончик і пару годин кудись везли. Тримали на півночі Криму, катували. Мій брат не знайомий з Андрієм Захтеєм. Нещодавно випущений на свободу російський політв'язень Ільдар Дадін говорив, що погодився «співпрацювати» зі слідством на другій хвилині тортур. Під таким впливом, коли катують струмом, не дають спати і їсти, людина розповість що завгодно. У суді Женя підтвердив, що його катували, що все це неправда, абсурд.
У жовтні 2016 року брата і Андрія Захтея перевезли до Москви ‒ наступного дня після того, як наш адвокат потрапив до Жені і зафіксував з його слів, які тортури застосовувалися, скільки днів, де його утримували. Як тільки ми розповіли про це в ЗМІ, передали в посольство і міжнародні організації, їх вивезли в «Лефортово». Зараз їх чомусь повернули до Криму. Женю привезли в жахливому стані. У нього відмовляла нога, були проблеми зі спиною. Йому кололи знеболювальні препарати, але не лікували. На початку березня був черговий суд, він тривав 10 хвилин. Прийшов слідчий, оголосив, що ніяких доказів і відомостей, окрім відео, немає. І повідомив, що потрібно продовжити арешт, щоб ще когось опитати. А за 8 місяців не знайшли, кого опитати. Доказів немає, але арешт продовжують ‒ і так постійно. А тепер ми отримуємо інформацію, що в Криму затриманий якийсь громадянин України, якого шантажують, хочуть зробити новим обличчям в історії «диверсантів». За що його затримали, хто це ‒ не знаю. Але слідство намагається знайти «лівих» людей, щоб приплести їх до цієї історії.
‒ З нами на зв'язку дружина затриманого Андрія Захтея ‒ Оксана. Оксано, як насправді розгорталася ситуація навколо вашого чоловіка і що з ним відбувається зараз?
На місці стояв якийсь чоловік. Співробітники ФСБ вийшли, почалася перестрілка. Андрій впав між сидіннями, його могли вбитиОксана Захтей
Захтей: Андрій отримав дзвінок від клієнта, замовили машину. І він поїхав на виклик. На місці нікого не виявилося, клієнти на дзвінки не відповідали. До чоловіка підсіли співробітники ФСБ і сказали чекати дзвінка. Йому зателефонували, сказали переїхати кудись. На місці стояв якийсь чоловік. Співробітники ФСБ вийшли, почалася перестрілка. Андрій впав між сидіннями, його могли вбити. Не знаю, що сталося далі, але чоловіка затримали. У СІЗО не відбувається нічого, ніяких експертиз. Він просто сидить ‒ і все. Думаю, в липні термін затримання знову продовжать.
‒ Чи вдалося вам за цей час хоч раз побачитися з чоловіком?
Захтей: Ні. До кого я тільки не зверталася ‒ кримська сторона навіть не взяла мій лист із проханням про зустріч. Зараз я перебуваю за межами Криму. У мене маленька дитина, немає роботи. Тому я поїхала до батьків.
‒ Ігоре, як ви думаєте, чи буде в липні продовжений арешт ‒ чи ж справа наблизиться до розв'язки?
Котелянець: Упевнений, що продовжать (арешт ‒ КР). Не знайдуть нового фігуранта, який органічно впишеться в історію ‒ продовжать. Ми, родичі політв'язнів, нещодавно створили об'єднання. До нього увійшли рідні політв'язнів зі списку організації Let My People Go ‒ понад 40 українців, яких незаконно утримують на території Російської Федерації або в Криму. Об'єднання створене для того, щоб змушувати українську владу захищати наших рідних і працювати над їх поверненням. Тому що інакше ми поодинці стукаємо в різні кабінети, але робити це разом набагато ефективніше. Над цим потрібно працювати системно. Потрібне відомство або людина, яка контролювала б цей процес.
‒ Ви зверталися до офісу омбудсмена?
Усі ці відомства, на кшталт МЗС і офісу омбудсмена ‒ реактивні, діють за інструкцією, але проактивних людей там немаєІгор Котелянець
Котелянець: Що може зробити офіс омбудсмена? Запит з приводу умов утримання. Відповідність їх нормам. Є маса служб, які потрібно контролювати, давати відомствам план і завдання. Тому що всі ці відомства, на кшталт МЗС і офісу омбудсмена ‒ реактивні, діють за інструкцією, але проактивних людей там немає. Тих, хто може не просто подати ноту протесту відповідно до інструкції, а вибудувати роботу, щоб кожне відомство покроково виконало завдання, і все це в комплексі призвело до результату. Щоб російська сторона, принаймні, пішла на переговори щодо обміну. В Україні зараз не найгірша влада, і, в усякому разі, людина для неї ‒ це цінність. Наша влада не проактивна, але все ж бореться за людей. Росія ‒ ні. У наших в'язницях сидять затримані російські ФСБ-шники. Росія їх не визнає, для неї це відпрацьований матеріал, які тут можуть бути обміни? І тут проблема ‒ як їх зацікавити в обміні? Мінський формат цього не передбачає, там йдеться про військовополонених, а не про політв'язнів.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)
