Наїлє Ібраїмова ‒ 21-річна співачка з Сімферополя. На початку року про неї дізналися завдяки телешоу «Голос країни». Наїлє здивувала своїм співом чотирьох тренерів проекту, але в наставники вибрала землячку Джамалу. Дівчина каже ‒ на конкурс прийшла, щоб об'єднати сім'ю, в якій після анексії Криму почалися чвари. В інтерв'ю Крим.Реалії вона розповіла, що для неї означає рідний дім і чому музика зближує.
‒ Як анексія Криму вплинула на стосунки у вашій родині?
‒ У кожному вдома змінилася ситуація, не тільки у мене. З'явився якийсь тиск. У кожного своя думка, а у мене сім'я двояка. Мама ‒ росіянка, тато ‒ кримський татарин. Кожен на своєму боці, тому відбуваються вічні конфлікти. В основному нейтральні всі, а ось бабуся вже у віці, і вона не може пробачити все. А ось тато запальний. Не знав, куди подітися.
Жоден кримський татарин не прийняв цю ситуацію
Бабуся підливає масла у вогонь: «Я ж жила там при Союзі, і все було добре». Вона з Москви. А тато їй каже: «Ви живете в моєму домі». І напружена ситуація постійно. Моральний стан батька для мене дуже важливий. Він запальний і емоційний. Жоден кримський татарин не прийняв цю ситуацію.
Я хотіла, щоб зникла напруга. Коли я приїжджаю в сім'ю, то хочу відновитися енергетично. А буває, що заходиш додому ‒ і відчуваєш нагнітання. Я думала, що коли приїду, то повернуся в сім'ю, де один одного люблять, жартують. І ось зараз у нас з'явилася інша тема для обговорення. Ми говоримо про мене і про «Голос країни». Вони всі натхненні, дивляться повтори по телевізору і підспівують зі мною ‒ ми всі разом заново переживаємо. Це божевільна енергетика. Так тепло.
‒ Прямі ефіри з вашою участю дивляться по телевізору в Криму?
‒ Хто дуже хоче, той налаштовує і дивиться ‒ це цілком можливо. Всі, у кого є бажання, це зробили. Але деякі трансляції пропадають, є постійні збої.
Я не знала, що у мене така підтримка в Криму. Родичі з десятого коліна з'явилися всі ‒ і дух піднявся. Коли я приїжджаю до Криму, мені кажуть, що я їх сильно надихнула.
‒ Вас приїжджають підтримувати з Криму до Києва?
‒ Багато хто запитує: «А тобі не складно? Ти ж з Криму. Тебе там всі утискають». Я завдяки цьому проекту показала, що ось хто хоче і любить Україну, ‒ будь ласка. Дійте. Збирайте валізи ‒ і вперед. Коли я проїжджала і російський, і український кордони, все бажали удачі.
‒ Анексія вплинула на ситуацію у вашій родині. А що в цілому змінилося, як ви себе почували в «новому» Криму?
‒ Змінилося спілкування з людьми, стало більш важким. Ми всі стали важкими, як ніби камені тягли за собою. Це складно було пройти. Зараз стало трохи легше, але озлобленість у людей все одно відчувається. Я людина тонкої натури і відчуваю всякий негатив. І відчуваю, що у людей немає легкості.
‒ Ви відчуваєте різницю між тим, що ви виконуєте в рамках проекту «Голос країни», і тим, чого хочеться насправді?
‒ Зазвичай я зі своєю кавер-групою виконую Imagine Dragons, Radiohead... Ще робимо кавери на українські групи, наприклад, «Друга ріка», «Один в каноє», «Антитіла», «Скай» і так далі. Виступаючи в закладах в Криму, я могла довго співати фірмові англійські пісні, але коли починалася українська пісня, всі відразу припиняли їсти і слухали. Народ відразу включався і дякував мені.
Виступаючи в закладах в Криму, я могла довго співати фірмові англійські пісні, але коли починалася українська пісня, всі відразу припиняли їсти і слухали
‒ А що хотілося б виконати на проекті?
‒ Мені всі кажуть: заспівай кримськотатарську пісню. Я з дитинства співаю кримськотатарські народні пісні. Кожне 18 травня я виступала у себе в селищі. На байрам виступала. Це був мій міні-концерт. Це був мій початок. І це зробило внесок у мій розвиток в музичному сенсі. Навіть мій перший викладач навчав мене авторським кримськотатарським пісням. Це дуже гарні пісні, і я сподіваюся, що вони колись вийдуть у світ.
‒ У вас залишився трепет до кримськотатарських народних пісень?
‒ До народних пісень досі є великий трепет. Коли на мене нападає туга чи смуток, завжди згадую пісні своєю мовою. І молюся теж своєю мовою.
‒ Ви з дитинства вчилися говорити кримськотатарською мовою?
‒ Я не дуже добре знаю кримськотатарську. І мої батьки мало розмовляють нею... На жаль, у багатьох сім'ях теж почали менше вживати кримськотатарську. Але в багатьох школах почали вже вводити вивчення кримськотатарської мови. А вдома намагаємося вмикати канали, де фільми і мультики кримськотатарською. Я раніше цього не розуміла. У 18 років думала: навіщо воно мені потрібно? Але зараз я настільки відчуваю незнання рідної мови, і я випадаю через це. Звичайно, в пісні, які я співаю кримськотатарською, намагаюся проникати до глибини душі.
Я не дуже добре знаю кримськотатарську. І мої батьки мало розмовляють нею
‒ Наїле, розкажіть, як вам працюється з Джамалою в рамках проекту «Голос країни»?
‒ Ще до того, як я вперше вийшла на сцену, мене запитували, до кого з тренерів я пішла б. Я сказала, що до Джамали. Вона меломан і слухає все, але при цьому вона слухає стильну музику. Це відчувається за її музикою і її виконанням. Вона неначе рідна мені, коріння дають про себе знати. Я навіть і не думала до когось іншого піти.
Джамала завжди говорить прямо в точку і не витрачає енергію на якусь зайву інформацію, у неї все по поличках
Ми могли зібратися в кафе і співати. Всі на нас дивляться, а ми їм: ну вибачте, ми співаючі люди. Джамала завжди говорить прямо в точку і не витрачає енергію на якусь зайву інформацію, у неї все по поличках. Вона може сказати: тут ти занизила, тут завищила, тут плоско, а тут не увійшла, ‒ і все стає зрозуміло. Раніше я всією душею віддавалася музиці, могла заспівати «не туди». Завдяки Джамалі я почала думати в музиці. І з душею робити, але і мозок не вимикати.
‒ Чи чули ви коли-небудь на свою адресу звинувачення, що Джамала буде вас підтримувати, тому що землячка?
‒ Ось зараз почався активний тиск, коли не голосуванням вибрали, а Джамала (після останнього ефіру ‒ КР). «Це тому що вона землячка...» Ні! У перший раз, коли я пройшла на «сліпих», вона до мене підійшла і сказала: «Запам'ятай, Крим абсолютно не впливає на твоє обрання. Я вибрала тебе через талант. Я не хотіла ні в якому разі, щоб Крим або те, що я кримська татарка, вплинуло на результат мого голосу. Я щира і чесна людина, якщо не сподобалося б, я б не повернулася. Я буду з тебе вимагати втричі».
‒ У якому музичному жанрі ви б хотіли розвиватися?
‒ Я хочу робити музику, але не зарубіжну. Англійською завжди будуть робити круто тільки англійці, тому що вони в цьому живуть. А ми маємо займатися своєю музикою і своєю мовою. Я люблю абсолютно різну музику і намагаюся поєднувати непоєднуване, оскільки Джамала мене сильно надихнула за рахунок поєднання фольклору і електронної музики. Поєднувати українську музику з кримськотатарською або навіть з російською ‒ це як об'єднати народи. Можна сказати, що ми поєднуємо дух кількох народів.
‒ Де ви бачите своє майбутнє?
‒ У мене з цього приводу настільки великий хаос в голові... Я і Крим сильно люблю, але хотіла б розвиватися у Києві. У Криму я виступаю роки два-три. Там я багато повідала і відчула. І щоб рости, я хочу щось нове для себе відкрити і продовжити в Києві. Крим завжди буде моїм домом. Але це не означає, що місце, в якому ти народився, має тебе зупиняти. Воно лише має тебе надихати.
