Прочитала нещодавно, що «влада» кримського Білогірська хоче скористатися ідеєю Олега Зубкова і збудувати ландшафтний парк навколо знаменитого Суворівського дуба поблизу Білогірська. Під парк відводиться 10 гектарів землі, планується, що тут будуть відображені події часів завоювання Кримського ханства Російською імперією. За легендою, саме під місцевим багатовіковим дубом полководець Суворов проводив переговори з представниками турецького султана.
Якщо когось новина про створення цього парку порадувала, то мене засмутила.
У глибоко дотаційному Білогірському районі не може бути вільних коштів
По-перше, на мій погляд, якщо вже кому й довіряти будувати тут ландшафтний парк, так це Зубкову. Це його ідея, і він вже довів, що вміє створювати чудові місця дозвілля, які користуються великою популярністю. Причому робить він такі об'єкти за свої гроші. Якщо ж у Білогірської «влади» з'явилися вільні й чималі кошти на будівництво парку, так краще хай збудують будинки для репатріантів, які потребують житла і які складають третину населення району. Втім, у глибоко дотаційному Білогірському районі не може бути вільних коштів. Швидше за все, місцева «влада» вирішила просити їх з федерального бюджету під таким пристойним приводом як зведення ландшафтного парку.
По-друге, а чи може створити гідний парк місцева «влада»? Впевнена, що ні. І для цього у мене є вагомі докази.
На вихідних я була в Білогірську і спеціально пішла прогулятися у міському саду. Цей парк розташований в самому центрі міста, в ста метрах від мерії і трьохстах від районної адміністрації. І побачене в міському саду мене зовсім не порадувало.
Дерева обрізали як кущі. Добре, якби видалили сухі гілки, але навіщо обрізати дерево мало не до стовбура? Адже після такої обрізки вони можуть загинути. Мені стало моторошно, а раптом у «влади» вистачить розуму утнути таке і з Суворівським дубом? Не здивуюся... Навіщо калічити дерева? Тут немає нічого такого, чому могли б заважати гілки дерев. Навпаки, в спекотні літні дні молоді матусі з дітьми і літні городяни виходять сюди погуляти в рятівній тіні. Чи буде вона тепер?
Потім пішла глянути на встановлений в міському саду пам'ятник трьом «девлетлі азізам». Побачила, і серце боляче стиснула образа. «Девлетлі азіз» ‒ пам'ятник трьом державним діячам ‒ Осману Девлетлі, Умеру Девлетлі та Сельві Девлетлі. За переказами, на цьому місці розташована могила цих людей. При колишньому мерові Альберту Кангієву навколо пам'ятника стояла акуратна красива огорожа. Тепер її немає. Варвари розламали її і розкидали фрагменти. Чому нинішній місцевій «владі» наплювати на стан цієї пам'ятки? Адже на урочистих заходах вони так бадьоро і лицемірно рапортують про дружбу народів.
Чому нинішній місцевій «владі» наплювати на стан цієї пам'ятки? Адже на урочистих заходах вони так бадьоро і лицемірно рапортують про дружбу народів
З болем в серці вирішила знайти місце, де можна присісти і дати відновитися серцю, яке прискорено б'ється від образи. Але... не знайшла жодної цілої лавочки. Всі зламані, видно, місцевим варварам все одно, що ламати ‒ огорожу чи лавки. Зібравшись з силами, пішла застарілою парковою доріжкою до виходу.
Ось і думаю тепер, а чи переживе Суворівський дуб, який простояв багато століть і побачив чимало воєн, реалізацію проекту ландшафтного парку, задуманого Білогірською «владою»? Ох і неспокійно мені за нього тепер, ох неспокійно...
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
