Київ – Дискусія навколо відзначення Міжнародного жіночого дня в Україні цього року видалась особливо гарячою. Інститут національної пам’яті виступив із «декомунізаційною» ініціативою скасування вихідного 8 березня, на що феміністичні організації відреагували відкритим листом. У середу плануються марші й мітинги за права жінок у різних регіонах України. Між тим, у ООН цьогорічною ключовою темою для обговорення в контексті 8 березня називають жіночі трудові права. Українські дослідниці зазначають: для деяких їхніх співгромадянок, зокрема, у зоні конфлікту на Донбасі безгрошів’я здається ще страшнішим за вибухи й обстріли.
Перетворення 8 березня на робочий день дозволить відійти від концепції «свята весни й краси», що критикується феміністками, і повернути цьому дню його початкове, правозахисне, значення, вважає очільник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
«Ми вважаємо, що цей день має відзначатися як Міжнародний день боротьби за права жінок, але вважаємо, що вихідний цього дня є недоречним. Тому що вихідний день не додає нічого особливого до концепції цього свята як відзначення боротьби жінок за свої права, бо в радянські часи саме перетворення 8 березня на вихідний було елементом позбавлення його справжнього змісту боротьби за жіночі права», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
У відповідь на цю ініціативу з’явився відкритий лист, опублікований на сайті кампанії проти сексизму «Повага», де зазначається: 8 березня й так поступово повертає собі первинне значення, дозволяє привернути увагу суспільства до проблем дискримінації, зокрема, через громадські акції, які відбуваються у цей день по всій Україні.
Раніше анонсувалося, що марші на захист прав жінок заплановані у Києві, Львові, Харкові та деяких інших містах. Окрім того, плануються також мистецькі заходи та публічні дискусії.
Маніпулятивною називає позицію Інституту національної пам’яті співорганізаторка Феміністичного маршу в столиці Марина Герц. За її словами, відзначення цього дня почалося до СРСР після проведення «Маршу порожніх каструль», коли жінки у Нью-Йорку вийшли за свої трудові права.
«Це гра на «декомунізації» і спроба фактично відібрати можливість вийти цього дня на марш, тому що такі акції зазвичай проводять удень. Цього року 8 березня – посеред робочого тижня. І мені здається, що якби вихідний було скасовано, це також вплинуло б і на кількість людей, які могли б вийти на марш і заявити про свої права у день прав жінок», – говорить активістка.
У Києві марш відбуватиметься під гаслом боротьби проти насильства над жінками з боку держави. За словами ще однієї представниці оргкомітету заходу Яни Дзюбенко, ідеться про домашнє насильство, так зване репродуктивне насильство, тобто жорстокість у пологових будинках, осуд чайлд-фрі та антиабортні кампанії, а також економічне насильство.
«Як правило, погіршення економічної ситуації б’є по менш захищених людях, зокрема, це жінки. Розрив між зарплатами чоловіків і жінок зростає. 2013 року середня зарплата жінок становила 77,2% від середньої зарплати чоловіків, а 2015 року – 74,9%. Найбільші розриви спостерігаються у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку – майже наполовину. І лише у сфері адміністрування гендерний розрив на користь жінок», – зауважує Дзюбенко.
На Донбасі обстріли лякають жінок менше, ніж безгрошів’я – Потарська
Цього року в лютому українська делегація презентувала звіти на засіданні Комітету ООН із ліквідації дискримінації щодо жінок. Там був презентований також і так званий «тіньовий» звіт від громадських організацій.
Одна із авторок такого звіту, директорка Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська, яка досліджувала ситуацію у так званій «сірій зоні» на Донбасі по обидва боки від лінії розмежування, розповідає, що проблеми й потреби жінок там зазвичай збігаються.
«Ситуація по обидва боки плюс-мінус однакова: і там, і там є великі проблеми із доступом до правосуддя, доступом до медичних послуг і можливістю безпечно перетинати блокпости, – розповідає Ніна Потарська. – Якщо говорити про ситуацію загалом, коли ми вивчаємо потреби жінок, перше, про що ті говорять – що у них немає роботи. І коли ми просимо перерахувати, які загрози жінки відчувають, у повсякденному житті, на першому або на другому місці є наявність фінансів, джерел доходу, і вибухи та обстріли. Для багатьох обстріли – це щось менш імовірне, бо це може трапитись, а може не трапитись. І навіть у таких містах, як Авдіївка, жінки говорили, що необов’язково ти можеш загинути під обстрілом, але якщо у тебе залишилось 50 гривень, тобі точно нічого буде їсти через два дні».
В ООН обрали темою для обговорення у Міжнародний жіночий день 2017 року вплив змін у трудовій сфері на жінок. Серед завдань, які організація ставить перед собою до 2030 року в контексті прав жінок – рівність хлопчиків та дівчаток у отриманні дошкільної та шкільної освіти, ліквідація дискримінації та насильства щодо жінок, зокрема, таких небезпечних практик як ранні примусові шлюби та жіноче обрізання.
