Спеціально для Крим.Реалії
За три роки анексії «влада» Криму і Кремль, що стоїть за нею, не досягли жодного з поставлених завдань. Навпаки, рівень життя на півострові помітно впав. Поки протести мали локальний характер, у них були задіяні переважно представники малого й середнього бізнесу, бюджетники, жителі приморських селищ, незадоволені діями московських «варягів». Але так буде не завжди.
Москва обіцяла, що після «приєднання» права кримчан не обмежуватимуться
Велика частина кремлівських обіцянок трирічної давності з тріском провалена. Перед «референдумом» кримчанам обіцяли зростання добробуту, якісну медицину, оновлення зношеної інфраструктури, підвищення рекреаційного потенціалу, ротацію чиновницького апарату й багато іншого. Найголовніше, Москва обіцяла, що після «приєднання» права кримчан не обмежуватимуться. Нічого з вищевказаного не було зроблене. Більше того, рівень і якість життя стали помітно нижчими за «довоєнний» 2013 рік. Гучні звіти чиновників і масована пропаганда не можуть приховати енергетичного дефіциту, логістичних проблем, скорочення робочих місць і заробітних плат.
Громадськість все частіше змушена за допомогою вуличних акцій звертати увагу «влади» на власні проблеми. Кримські педагоги 20 лютого провели в Гагарінському парку Сімферополя пікет «За гідне життя вчителів». Як повідомив керівник громадської організації «Кримський республіканський антикорупційний комітет» Ілля Большедворов, пікетники вимагали виплатити зарплату педагогам Кримського козачого кадетського корпусу й домагалися відставки республіканського «міністра» освіти Наталії Гончарової, підвищення зарплати педагогів і працівників галузі.
Повідомляється, що пікет був узгоджений з місцевою «владою міста». Хоча захід відбувся за межами столичного центру. Протестувальників обурило, що заробітна плата освітян відрізняється в залежності від місця проживання. Вони поскаржилися, що «влада» республіки лише створює видимість високих зарплат. У Сімферопольському районі середня заробітна плата педагогів дошкільної освіти є на рівні 25 тис. рублів, технічний персонал отримує приблизно 15 тисяч. У школах вчителі заробляють 30-40 тис. рублів. Зарплата директорів досягає 100 тис. рублів. У решті регіонів, стверджують протестувальники, ситуація набагато гірша.
«У Білогірському районі зарплата вихователя дитячого садка починається від 11 тисяч рублів. Особливу занепокоєність викликає розмір заробітної плати не педагогів. Так, помічники вихователів отримують заробітну плату, розмір якої нижчий за прожитковий мінімум, а іноді не відповідає навіть мінімальним 7 500 рублів», ‒ обурився Большедворов.
Керівництво на місцях підливає масла у вогонь народного невдоволення, забороняючи співробітникам скаржитися до Сімферополя. Нещодавно «голова» республіки Сергій Аксьонов відвідав село Василівка Білогірського району. «Так, учителям керівництво з відділу освіти навіть заборонило, під страхом звільнення, скаржитися на розмір зарплати», ‒ розповів громадський активіст.
Іронія ситуації в тому, що козаки були активними учасниками «кримської весни». Вони разом з «Самообороною» забезпечили силову підтримку російської армії, але після «референдуму» Москва забула про них. Навесні минулого року вони спробували провести в Сімферополі пікет проти закриття козачого кадетського корпусу. В результаті поліцейські побили протестувальників, а після міський «суд» оштрафував їх.
«Влада» Криму жорстко контролює інформаційний простір. Регіональні журналісти залишають без уваги гострі проблеми
«Влада» Криму жорстко контролює інформаційний простір. Регіональні журналісти залишають без уваги гострі проблеми. Якщо ж ситуація близька до критичної, про неї повідомляють, але з обов'язковими запевненнями чиновників про якнайшвидше вирішення проблеми. Більша частина повідомлень про невдоволення на місцях просочується через соціальні мережі. Днями в мережі з'явилися чутки про нібито «бунт» співробітників водоканалу Ялти, обурених скороченням зарплат і звільненням персоналу.
Практика кримських протестів показує, що мешканці півострова готові відстоювати свої права на вулицях тільки в крайньому випадку: масові звільнення, ліквідація бізнесу, скорочення заробітних плат або самодурство начальників. Останнє стосується, перш за все, бюджетної сфери ‒ лікарів і педагогів. З початку анексії на півострові періодично спалахували скандали навколо медичних установ. Привід в кожному випадку був спільним: керівництво клініки виписувало собі премії та надбавки, залишаючи підлеглих на «сухому пайку» або просто ігнорувало законні інтереси співробітників. Ситуація в медицині з точністю повторює стиль управління в «міністерстві» освіти. Чиновники створили в Сімферополі «потьомкінське село». Вони імітують високу середню зарплату у галузі за рахунок неймовірних окладів адміністрацій клінік.
Поки кримчан штовхає на протести тільки перспектива опинитися без шматка хліба
Поки кримчан штовхає на протести тільки перспектива опинитися без шматка хліба. Атомізація кримського суспільства й відсутність почуття солідарності ‒ основні причини, чому жителі півострова вкрай рідко виходять на мітинги на захист цивільних прав, чесних виборів або проти корупції в органах «влади». До речі, така особливість кримського менталітету пояснює неприйняття Євромайдану. Кримчани середнього і старшого віку не можуть зрозуміти тих, хто вийшов проти владного свавілля та заради європейського майбутнього для своєї країни.
Якщо нинішня динаміка збережеться, то градус соціального невдоволення може істотно підскочити через рік-півтора. Йдеться про точкові соціальні вибухи, які можуть торкнутися ПБК і депресивних регіонів. Потенційні протестні групи ті ж: підприємці та працівники бюджетної сфери. На початку року деякі опозиційні громадські активісти прогнозували, що соціальний і національний протести можуть злитися в єдиний потік. Але поки такого не передбачається. Важко уявити, наприклад, що козаки будуть мітингувати разом з кримськими татарами, вимагаючи від «влади» дотримання громадянських прав і підвищення рівня життя. «Влада» і російські спецслужби всіма силами намагаються не допустити змички бюджетників з політичними активістами. Проти кримських татар і українців фабрикують кримінальні справи, навішують ярлики «терористів» і «екстремістів», щоб відлякати від них інших кримчан.
Багато в чому становище на півострові залежить від загальної економічної ситуації в Росії
Багато в чому становище на півострові залежить від загальної економічної ситуації в Росії. Експерти вказують, що Москва з великими труднощами утримує макроекономічну стабільність. Кожен третій росіянин ризикує опинитися за межею бідності. Навіть жителі великих міст змушені економити на одязі, їжі та ліках. В анексованому Криму зростання цін і падіння реальних прибутків йде, випереджаючи російський материк. При цьому соціальна нерівність ‒ одна з основних причин, що ведуть до соціальних катаклізмів і політичних потрясінь. Республіканська «влада» не має дієвої програми економічного розвитку півострова, вважаючи за краще маскувати проблеми «красивими» звітами й демагогією. На протести кримчан вони можуть відповісти лише закручуванням гайок і переслідуванням незгодних.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
