Увечері 7 лютого у посольстві Німеччини людно – відбулось офіційне прийняття з нагоди 25-річчя дипломатичних відносин України та Німеччини. Незважаючи на бойкот посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля, який оголосила група депутатів на чолі з головою парламентського комітету у закордонних справах Ганною Гопко, до посольства прийшли політики, дипломати, церковні та культурні діячі.
Уранці у парламенті Ганна Гопко виступила із закликом бойкотувати подію після того, як Ернст Райхель в інтерв’ю агенції «РБК-Україна» припустив можливість проведення виборів на окупованій території Донбасу ще до виведення звідти російських військових формувань. Сьогодні ж канцлер Німеччини Анґела Меркель говорила телефоном із президентом Росії Володимиром Путіним. Пізніше разом із прем’єр-міністром Польщі Беатою Шидло Меркель заявила, що санкції проти Росії не можна скасовувати, допоки не будуть втілені мінські домовленості.
Німецький посол своє інтерв’ю коментувати публічно відмовився, а низка депутатів засудила бойкот союзника України у Європі. Експерти ж вважають, що тиск Німеччини на Україну посилиться.
«Бойкотувати не можна вести діалог» – депутати
Така заява посла Німеччини в Україні суперечить офіційній політиці Німеччини, суперечить мінським домовленостямГанна Гопко
«Ми вважаємо, що така заява посла Німеччини в Україні суперечить офіційній політиці Німеччини, суперечить мінським домовленостям» – таку заяву з трибуни парламенту зробила Ганна Гопко. Говорила депутат від імені комітету у закордонних справах, комітету з європейської інтеграції і всього українського парламенту. Вона виступила з вимогою, щоб Міністерство закордонних справ викликало посла, і закликала бойкотувати прийняття у посольстві.
У дипломатичному відомстві справді викликали посла, а згодом опублікували заяву: «Під час зустрічі німецькому дипломатові було наголошено на неприпустимості проведення виборів на окупованих територіях Донбасу за присутності російських окупаційних військ».
Сам Ернст Райхель свою позицію після інтерв’ю «РБК-Україна» публічно не коментував. У посольстві спочатку охоронець не дозволяв журналістам наближатися до посла, а згодом Райхель коротко пояснив: із пресою сьогодні не спілкуватиметься.
Перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко написала у Facebook, що це не перше некоректне і недипломатичне публічне висловлювання посла, яке «відверто підігрує окупантові, Росії». Депутат припустила також, що, можливо, Німеччині варто подумати про заміну посла.
А от член групи єврооптимістів, депутат Сергій Лещенко на прийняття у посольство з’явився. Він тепло привітався з послом і вручив йому лист групи єврооптимістів від 31 грудня про неможливість проведення легітимних виборів в окупованих регіонах Донбасу.
Я вважаю, що діалог – це краще, ніж бойкот. По-друге, Німеччина – наш головний союзник у Європі, по-третє, я вважаю, що бойкот – це дитяча позиціяСергій Лещенко
Журналістам Лещенко пояснив: «Пані Ганна висловила свою приватну думку, вона ні з ким цього не узгоджувала, жодним чином це не ставила на голосування серед депутатів, членів комітету чи членів групи єврооптимістів. Але я вважаю, що діалог – це краще, ніж бойкот. По-друге, Німеччина – наш головний союзник у Європі, по-третє, я вважаю, що бойкот – це дитяча позиція».
Бойкот – це дитячий садок. Це не дипломатія. Дипломатія – це переконати у тому, що ми не можемо проводити вибори на окупованому ДонбасіОлег Ляшко
Схожий погляд висловив і лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Звертаючись до посла, він сказав, що може не погоджуватися з його думкою, але її поважає. «Треба зустрітися з ним десять, двадцять разів і переконати у нашій позиції. А бойкот – це дитячий садок. Це не дипломатія. Дипломатія – це переконати у тому, що ми не можемо проводити вибори на окупованому Донбасі», – сказав він журналістам.
Керівник групи з міжпарламентських зв’язків Сергій Тарута сказав журналістам під час прийняття в посольстві, що також засуджує ідею бойкоту – на його думку, якщо стосунки з Німеччиною й погіршаться, то саме внаслідок таких емоційних кроків.
Німеччина буде далі тиснути на Україну – експерти
Позитивну оцінку діям Ганни Гопко та групи депутатів, що її підтримали, дав у коментарі Радіо Свобода Олександр Хара, директор департаменту міжнародних багатосторонніх відносин громадського фонду «Майдан закордонних справ». За його словами, німецький посол зайшов занадто далеко, вільно трактуючи мінські домовленості. Хара вважає, що така інтерпретація є шкідливою і перекручує зміст угод, адже у них питання безпеки є першочерговим.
Це фактично той план, який пан Штайнмаєр нам «подарував» перед тим, як отримав підвищення на посаді. Це той план, яким тиснутимуть на Україну, щоб ми прийнялиОлександр Хара
Щоправда, експерт не вбачає у цьому зміни позиції Німеччини щодо конфлікту на Донбасі. «Це фактично той план, який пан Штайнмаєр нам «подарував» перед тим, як отримав підвищення на посаді. Це той план, яким тиснутимуть на Україну, щоб ми прийняли», – сказав Хара. Йдеться про так званий «план Штайнмаєра», який запропонував свого часу тодішній голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який нині є провідним кандидатом на посаду президента своєї країни: за цим планом, сторони мінських домовленостей мали б виконувати свої зобов’язання паралельно, тоді як Київ наполягає на першочерговості питань безпеки – а більшість їх може вирішити лише Москва.
Не виключаю, що те, що Ернст Райхель сказав, – це не просто пропозиція німців і французів, вона також обговорювалася як компроміс і з боку українського керівництваОлександр Хара
На думку експерта, посол таким чином лише озвучив свої кулуарні розмови з президентом України та його оточенням: «Я не виключаю, що те, що Ернст Райхель сказав, – це не просто пропозиція німців і французів, вона також обговорювалася як компроміс і з боку українського керівництва».
Російський експерт із питань Східної та Центральної Європи і оглядач Deutsche Welle Іван Преображенський також сказав Радіо Свобода, що Україні варто очікувати дальшого тиску з боку Німеччини – мовляв, змушуватимуть до компромісів щодо Донбасу в односторонньому порядку. Він припустив, що посол міг таким чином озвучувати позицію нинішнього міністра закордонних справ Німеччини Зіґмара Ґабріеля, якого вважають одиним із найбільших симпатиків Росії серед німецьких політиків. Однак, на його думку, це пов’язано з майбутніми виборами у Німеччині.
Теперішній уряд Німеччини більш схильний до компромісів із Росією, які дадуть можливість продемонструвати якісь успіхи у врегулюванні конфлікту. Найімовірніше, це виразиться у посиленні тиску на УкраїнуІван Преображенський
«Я не виключаю, що ми спостерігаємо поступову корекцію курсу німецької зовнішньої політики в редакції Зіґмара Ґабріеля», – сказав Преображенський. Щоправда, за його словами, це триватиме лише до осені 2017 року, коли у Німеччині пройдуть парламентські вибори. До того часу, стверджує експерт, Зіґмар Ґабріель (лідер лівоцентристської Соціал-демократичної партії Німеччини, що є головним опозиціонером до правоцентистського Християнсько-демократичного союзу Анґели Меркель, але вже вдруге за трохи більш ніж десятиліття перебуває разом із ХДС у «широкій коаліції» в уряді) потребуватиме великих дипломатичних успіхів на посаді, щоб у майбутньому конвертувати їх у посилення своєї позиції в уряді – або в опозиції.
Від виборів залежатимуть і дії Анґели Меркель, вважає Преображенський. «Меркель також іде на вибори, її блок (ХДС і його потужний регіональний союзник із найбільшої федеральної землі Баварії, Християнсько-соціальний союз – ред.) втрачає популярність, і їй також потрібні якісь великі дипломатичні перемоги. А отже, теперішній уряд Німеччини більш схильний до компромісів із Росією, які дадуть можливість продемонструвати якісь успіхи у врегулюванні конфлікту не так далеко від кордонів Німеччини. Найімовірніше, це виразиться у посиленні тиску на Україну», – сказав експерт.
