Проект газогону в обхід України «Північний потік-2» російського монополіста «Газпрому» вже частково досягнув своєї мети: вніс чергові розбіжності між країнами ЄС. На це у Брюсселі вказують деякі європейські політики та експерти. Більшість із них, як і їхні колеги в Україні, не вірить у «благі наміри» Кремля забезпечити енергетичне майбутнє співдружності. Минула й нинішня зовнішньополітична поведінка Москви свідчить: новий газогін – це нова зброя тиску на Україну та ЄС, задля кремлівських інтересів. Дехто з політиків співдружності відверто називає Північний потік-2 «проектом-вбивцею».
«Вірити «подарункам» Росії не можна», – заявляє німецький євродепутат Ребекка Гармс, коментуючи заяви господарів Кремля на кшталт тих, що «Газпром» безкоштовно прокладе газогін «Північний потік-2», і це буцімто забезпечить «безхмарне майбутнє» європейському енергетичному сектору.
«З огляду на дії Росії останнім часом, я не вірю цьому ні секунди. З кожним днем я переконуюся дедалі більше, що «Північний потік-2» та інші великі російські газогони реально суперечать засадам незалежності, більшої диверсифікації, енергетичної безпеки та й цілій ідеї Європейського енергетичного союзу».
«Слухання по «Північного потоку-2» і його геополітичних наслідках: проект збільшує протиріччя і послаблює ЄС»
Гармс каже, що не тільки для ЄС, але й для України цей російський проект є дуже небажаним:
«Українці не лише вимагають від нас, але й самі беруть участь у подоланні викликів у сфері енергетики: реформа «Нафтогазу» – це одна з найуспішніших історій, а те, що вони істотно скоротили споживання газу, демонструє їхню дієву позицію».
До того ж, Україна переконливо заявляє, що буде й надалі надійним партнером ЄС у транзиті газу, додає європарламентар-ліберал від Литви Пятрас Ауштрявічус.
Я називаю «Північний потік-2» проектом-убивцею: він вбиває європейську солідарністьПетрас Ауштрявічус
Президент Путін вихвалявся, що після 2019 року через Україну російський газ не йтиме, зауважує євродепутат. «Найгірше те, що ЄС стає у цьому партнером Путіна. Я називаю «Північний потік-2» проектом-убивцею: він вбиває європейську солідарність, правила конкуренції, нашу регіональну співпрацю, а також підриває багато речей, на яких була побудована ідея Європейського енергетичного союзу».
Тому, заявляє Ауштрявічус, це «час ганьби для пана Шредера (колишній канцлер Німеччини, Герхард Шредер очолив раду директорів «Північного потоку-2» – ред.), бо концепт «шредеризму» поширюється: колишні європейські політики, яким платить «Газпром» та інші російські державні структури, працюють проти європейської солідарності, каже євродепутат.
Газогони «Газпрому» – для впливу на Україну, балтійські держави та Польщу
Концепція використання енергетичних важелів для просування своїх інтересів у зовнішній політиці буквально записана у основних офіційних документах Росії. На це вказує євродепутат від Польщі Анна Фотиґа: «З самого початку російські «Північний потік-1» і нинішня його друга гілка – це суто політичний концепт для збереження впливу над Україною, балтійськими країнами та Польщею».
Втім, через побоювання з приводу конкуренції та енергетичної безпеки, Європейська комісія небезпідставно вважає: реалізація проекту «Північний потік-2» призведе до того, що частка одного постачальника вздовж одного транзитного коридору буде занадто високою. На це звертає увагу аналітик Гаазького центру стратегічних досліджень і викладач геоекономіки Лейденського університету Сійбрен де Йонґ.
Він каже, що прагнення Москви отримати деякі важелі тиску на вирішальну країну ЄС – Німеччину – можуть якраз реалізуватися завдяки «Північному потоку-2». Натомість, за словами Йонґа , частина німецьких політиків і далі жваво відстоює ідею цього газогону.
«Для деяких німецьких законотворців виглядає немислимо припустити, що Росія може використати свою систему газопостачання як геостратегічний інструмент для політичного та економічного тиску на Німеччину. Але те, що цього ніколи досі не траплялося, не означає, що цей хід, власне, є немислимим», – каже експерт.
Євродепутат від Люксембурга та речник з енернетичної політики Клод Тюрмес: «Північний потік-2» дестабілізує весь Енергосоюз. Нам потрібно більше солідарності між Сходом і Заходом щодо поставок газу та скорочення попиту»
«Північний потік-2» посіяв розбрат в ЄС
Вже той факт, що проект «Північний потік-2» поділив країни Євросоюзу, означає, що Москва частково досягла свою мету: послабити співдружність. У цьому сенсі, як каже аналітик з питань енергетики варшавського Центру східних досліджень Агата Лоскот-Страхота, в разі реалізації цього газпромівського проекту, першою постраждає Україна. Адже вона втратить чимале джерело прибутку. З іншого боку, її позиції у переговорах з Росією стануть ще слабшими.
«Якщо закриється український газотранспортний коридор, то це зменшить європейську безпеку енергопостачань, адже шляхів надходження газу до ЄС стане менше», – каже польський аналітик.
Днями голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв вкотре закликав європейських партнерів «спробувати подивитися не на безпосередні наслідки, а на один крок вперед, що станеться трохи пізніше, після того, як «Північний потік-2» буде запущений».
За словами керівника української нафтогазової компанії, річна потужність цього запланованого підводного газопроводу, яка становить 55 мільярдів кубометрів, призведе до еквівалентного падіння обсягів газу, які зараз перекачуються через Україну і Польщу, і повністю знищить цей газотранспортний маршрут.
«Я не думаю, що це має хоч щось спільне з диверсифікацією або підвищенням надійності постачань, – наголосив він. – Це означає збільшення домінуючого положення «Газпрому» в цій частині Європи».
