Щороку до Білорусі приїжджають понад 50 тисяч «медичних туристів». Іноземці з усього світу їдуть сюди, щоб зробити пластичні операції, полікувати зуби, пересадити органи й вилікувати онкологічні захворювання. Чому за кордоном цінують медицину, на яку так часто скаржаться білоруси?
Владиславу Андросову 28 років. Цей молодий підприємець – директор білоруського компанії, яка спеціалізується на медичному туризмі. Відучившись у Європейському гуманітарному університеті, а потім у Інституті туризму, 2010 року він заснував компанію Med Travel Belarus.
На той час медичний туризм уже був звичайною справою для Північної Америки.
«Я зрозумів, що ми не гірші за ту ж таки Коста-Рику, – зазначив Андросов Радіо Свобода, – Навколо Європа, де все набагато дорожче, ніж у нас. Ми зважили все й вирішили просувати медичний туризм у Білорусі. Ставка виявилася правильною».
За шість років на ринку медтуризму попит майже не змінився, каже Владислав Андросов. Він такий же, як і в усьому світі. Зазвичай за кордон їдуть за найдорожчими медичними послугами: стоматологія і пластична хірургія.
Найпопулярніша послуга – це стоматологія. Андросов розповідає про нинішніх клієнтів зі США. Щоб визначити діагноз, лікар попросив надіслати зі США томографію щелепи. У Сполучених Штатах вона коштує 1600 доларів, у Білорусі – 25. Тобто людині дешевше буде прилетіти сюди, зробити тут томографію й полетіти назад.
«У нас дійсно дуже серйозні лікарі, – каже Андросов. – Наші хірурги, імплантологи дуже цікавляться новими світовими тенденціями».
Автостопом із Пітера до Слуцька, щоб полікувати зуби
Щоб полікувати зуби в Білорусі, 35-річний Антон Дранічкін перетинає півсвіту. Упродовж останніх семи років він живе в Таїланді. Раз на рік прилітає відвідати родичів у Санкт-Петербурзі й планує візит до стоматолога. Однак іде не до пітерських лікарів, а їде до Слуцька.
«Тут усе дешевше, і при цьому гарна якість», – розповідає Антон.
Професійний мандрівник Антон добирається з Пітера до Слуцька автостопом. За день доїжджає до Мінська, ночує тут у знайомих і вже наступного дня вирушає до Слуцька. 100 кілометрів до Слуцька проїжджає максимум за годину.
Стоматолога у Слуцьку йому порадили друзі ще минулого року. Кілька разів він приїжджав сюди 2015-го, і ось укотре – в листопаді 2016-го.
На цьому Антон серйозно економить. Тут йому відновили півзуба й зробили чистку. За це він віддав 130 білоруських рублів. У Пітері, каже, було б утричі дорожче.
«Можна було б і до державної поліклініки сходити, – каже Антон. – Але вони тебе запишуть на прийом тільки за тиждень».
Білоруси дивуються, що іноземці приїжджають сюди лікуватися
Білоруські клініки популярні серед російських «автостопників». Багато друзів Антонова їздять до гомельських стоматологів, кому куди ближче.
«Але самі білоруси дивуються, що я сюди приїжджаю, – каже хлопець. – А чому сюди? Адже в Литві чи Польщі ціни захмарні».
Після першого візиту до стоматолога у Слуцьку Антон приїжджав до нього з братом. Також до Білорусі цього року приїде його бабуся. Вона лікуватиме тазостегновий суглоб. Ще раніше до білоруських санаторіїв їздили його дядько з тіткою.
Живучи в Таїланді, Антон міг би лікуватися й там. Але послуги в тайських клініках, за його словами, коштують дорожче, ніж у Москві. У крайньому випадку, російськомовні експати їздять до сусіднього В’єтнаму. Але йому зручніше приїхати з Пітера до Слуцька.
Раніше наголошували, що в Білорусі дешево, зараз – що якісно
Російські туристи шість років тому й сьогодні складають більшість клієнтів білоруських клінік. Але був час, коли з Пітера й Москви майже ніхто не приїжджав. Після різкого падіння російського рубля 2013 року дуже багато хто відмовився від лікування в Білорусі, оскільки різниця в ціні між двома країнами майже зникла.
«Була небезпека, що цей ринок взагалі зникне для нас, – каже Владислав Андросов. – Але ще раніше ми стали переходити від стереотипу «дешевої» медицини до «якісної». І це спрацювало».
Хоча різниця цін на багато послуг між Білоруссю й Росією вже не така критична, як колись, росіяни все одно їдуть. Перш за все тому, що вважають білоруську медицину якісною. До Мінська приїжджають не тільки з сусідніх областей, а й прилітають із Ханти-Мансійська і Владивостока.
«У них немає довіри до своєї медицини, – каже Андросов. – Те саме з Казахстаном і Україною. Різниці в цінах часто немає. Але люди готові витрачати гроші, щоб потрапити до лікарів, які все щиро скажуть і будуть відповідати за свою роботу».
Не знайшовши лікарів для свого сина в Україні, Олена Семиліт приїхала до Білорусі. Рік тому її сина Андрія прийняли в Республіканський науково-практичний центр радіаційної медицини й екології людини в Гомелі. Мати організувала вдалу кампанію зі збору грошей на лікування сина. Після курсу хіміотерапії навесні в нього почалася ремісія.
«Лікування в Україні не дало результату, – розповіла Олена. – У Черкаському онкологічному шпиталі нас умовляли залишитися, говорили, що в Києві ще можна поборотися».
Але, прочитавши відгуки про гомельський центр, родина приїхала на лікування сюди. І хоч потім їм пропонували клініки в Іспанії й Німеччині, Семиліти вирішили залишитись у Гомелі.
Європейці їдуть через низькі ціни
А ось із Центральної та Західної Європи до Білорусі їдуть винятково заради низької ціни. У масовій свідомості там не сформований стереотип про якісний медичний сервіс у Білорусі. Він існує тільки у жителів колишніх радянських країн, а також у емігрантів звідси.
«До тієї ж Литви й Латвії їдуть пацієнти зі скандинавських країн, – продовжує Владислав Андросов. – А литовці й латиші вже приїжджають до нас».
У білоруських клініках, вважає Андросов, готові приймати не лише російськомовних пацієнтів, тому що багато лікарів володіють англійською мовою.
Платна медицина подобається й білорусам
Згідно зі статистикою Міністерства охорони здоров’я Білорусі, 2013 року сюди приїхало 158 тисяч медичних туристів. Третина з них – пацієнти приватних клінік і шпиталів (більшість все ж приїжджає на оздоровлення в санаторії).
Але якщо зайти до звичайної поліклініку, мало хто з пацієнтів з гордістю розповідатиме про досягнення білоруської медицини. Люди в чергах нарікають на бюрократію, відсутність кваліфікованих фахівців, погане ставлення до пацієнтів. Чому така різниця у сприйнятті медичних послуг у білорусів та іноземців?
Справа в тому, що іноземці приїжджають сюди користуватися платними послугами, розповіла Радіо Свобода лікар із мінського державного госпіталю Ірина. Якщо громадяни Білорусі звертаються за платними послугами, їм теж усе роблять швидко, на прийом відводять не п’ять хвилин, як зазвичай, а півгодини.
У британській поліклініці радять їхати лікуватися до Білорусі
Громадянка Білорусі Ольга Копаченя прожила у Великій Британії два роки. На її думку, в багатьох галузях білоруська медицина краща за британську.
Стоматологія – єдина платна послуга у британській державній медицині. Але в тутешніх поліклініках такого натовпу, як у Білорусі, не побачиш. Ольга каже, що британці просто не привчені ходити до лікаря без будь-якої причини. Також тут непросто потрапити на прийом до фахівця. Не можна одразу отримати направлення до хірурга чи гастроентеролога: в обов’язковому порядку перший прийом – у терапевта.
А таку послугу як МРТ чи УЗД узагалі дуже складно пройти безкоштовно. Вимагатимуть серйозне обґрунтування. Тому іноземцям лікарі радять проходити ці послуги у себе вдома – платні медпослуги у Британії надзвичайно дорогі.
Тепер свій кожен візит на батьківщину Ольга поєднує з походом до лікарів.
Наступного разу, коли Ольга приїде до Білорусі зі своїм чоловіком-британцем, вона хоче відвести до лікарів і його. І не тому, що в нього щось болить, а просто заради профілактики, яку у Великій Британії складно пройти.
«Раз є можливість, треба нею скористатися», – каже Ольга.
Завдяки таким випадком, за словами Владислава Андросова, і розширюється географія медичних туристів. Але кількість іноземців із-поза меж колишнього СРСР наразі не перевищує десять відсотків серед усіх медичних туристів.
