Ігри влади: безперервні відставки кримських чиновників

Спеціально для Крим.Реалії

Основне переформатування місцевих органів кримської влади припадає на осінь 2014 року, коли на півострові відбулися вибори за російським законодавством до кримської Держради, а також міські й районні ради. Вслід відбулася низка призначень керівників адміністрацій міст і районів. Однак за два роки майже половина кримських муніципалітетів змінила своїх керівників. Більшість голів адміністрацій, а також місцевих рад воліли піти за власним бажанням. Щоправда, іноді перед цим на них заводили кримінальні справи.

Кримінальні переслідування кримських мерів

Кримінального переслідування за дивним збігом обставин зазнали керівники міст Східного Криму. Двох мерів ‒ Феодосії й Керчі ‒ заарештували, вони чекають на вердикт суду за статтею про хабарництво.

Першим у СІЗО опинився мер Феодосії Дмитро Щепетков і його заступник Макар Макров, яких у грудні 2015 року ФСБ затримала за хабар у розмірі 300 тисяч доларів. За версією російського Слідкому, керівники Феодосії вимагали в місцевого підприємця гроші за продовження договору оренди землі. Незважаючи на те, що Щепетков заперечує свою провину, а його адвокат запевняє, що прямих доказів провини його підзахисного немає, справу вже передали до суду ‒ колишньому меру Феодосії загрожує кілька років російської в'язниці.

У квітні 2016 року міськрада звільнила Щепеткова із займаної посади, а вже в червні Феодосія отримала нового мера. Ним став колишній співробітник українського УБОЗ у Криму, а після окупації ‒ голова Федеральної служби судових приставів у Криму Станіслав Крисін.

Із мерського крісла до СІЗО перекочував уже і другий із моменту приходу росіян голова Керчі Сергій Писарєв, якого в червні 2016 року ФСБ затримала за підозрою в отриманні хабара. За версією слідства, Писарєв отримав 3,2 мільйона рублів у доларовому еквіваленті за виділення земельних ділянок під комерційне використання.

Крісло Писарєва в серпні 2016 року посів колишній головний лікар портової лікарні Керчі Володимир Подліпенцев, якого двома місяцями раніше призначили першим заступником голови адміністрації.

До речі, попереднього мера Керчі Олега Осадчого, який пішов у відставку в червні 2014 року, на початку 2015 року затримали за підозрою в перевищенні службових повноважень. Його звинуватили в самовільному зловживанні службовим становищем (надання міської землі в користування родичці). Незважаючи на те, що Осадчому загрожувало позбавлення волі на період до семи років, він відбувся лише штрафом у 200 тисяч рублів, який потім скоротили до 150 тисяч.

Кримінальне переслідування не оминуло й голову адміністрації Щолкіно Тетяну Єрманову, яка в травні 2016 року написала заяву про відставку після наради з кримськими віце-прем'єрами Дмитром Полонським і Олегом Казуріним. Однак згодом Єрманова передумала й залишилась у своєму кріслі. Щоправда, через кілька місяців її очікував неприємний сюрприз у вигляді звинувачення в нецільовому використанні бюджетних коштів на суму в 5,48 мільярда рублів. Однак голова міста продовжувала боротися за владу. Але вже в листопаді 2016 року Ленінський районний суд Криму ухвалив тимчасово усунути Єрманову із займаної посади на період проведення слідчих дій. Повноваження голови адміністрації тимчасово передали її заступнику Варварі Крицькій. А ще через місяць Єрманову дискваліфікували на півроку, заборонивши їй займати посади на державній і муніципальній службі.

Кадрові баталії в Бахчисараї

Рекордсменом зі зміни влади може по праву вважатися Бахчисарай, де за два роки змінилося чотири мери.

У вересні 2014 року головою міської адміністрації призначили Юрія Гуляєва, який мав багате депутатське минуле в міській раді й медаль «За повернення Криму». Однак уже в січні 2015 року Гуляєв разом зі своїм заступником Олегом Даперком і головою міськради Сергієм Кутаєвим подав у відставку. На думку голови Бахчисарайської райради Рефата Дердарова, який зайняв своє крісло також 2014 року, така швидка відставка стала наслідком некомпетентності чиновників.

«Основна причина полягає в тому, що до влади прийшли молоді хлопці, у яких як такого досвіду роботи не було, не було навичок. А сьогодні ставляться серйозні завдання, навантаження лягає дуже велике», ‒ пояснив Дердаров.

Однак непрофесіоналізм Гуляєва не завадив йому через кілька місяців зайняти крісло голови міської ради Бахчисарая.

Адміністрацію міста очолив Володимир Верховод, якого влітку того ж року спробував звільнити заступник Гуляєва в міській раді Андрій Поздняков, користуючись відсутністю свого шефа. Однак юридичної основи для такого рішення не було, тому Верховод продовжував керувати містом ще півроку, поки ним із Гуляєвим не зацікавилася російська прокуратура Криму. Приводом до порушення кримінальної справи стало скандальне відео, нібито з кабінету Верховода, на якому люди, схожі на керівників міста, обговорюють варіанти розпилу бюджетних грошей і рейдерських захоплень місцевих підприємств. У підсумку обидва чиновники змушені були подати у відстваку.

У березні 2016 року міськраду Бахчисарая очолив Олег Даперко, а Юрій Гуляєв залишився працювати міським депутатом на постійній основі. Адміністрацію міста в травні очолив головний податковий інспектор міста Ігор Белецький, якого підтримали 18 із 19 міських депутатів. Але вже в серпні Белецький подав у відставку після розмови з російським прем'єр-міністром Криму Сергієм Аксьоновим.

«Пан Белецький, просидівши й отримавши в мене всі завдання, відрапортувавши, що все буде зроблено, вранці якимось чином подав заяву. Я зрозумів, що йому нічого не потрібно, прохання ми його задовольнимо. Його не цікавить доля Бахчисарая, ніяких заходів він не робив для того, щоб підготувати поточну документацію», ‒ охарактеризував відставку Бахчисарайського мера Аксьонов.

У серпні 2016 року Бахчисарай отримав нового голову міста ‒ ним став 31-річний Олександр Трянов, який раніше служив у різних підрозділах державної охорони в Росії.

Не менш складна ситуація склалась у Бахчисарайському районі. Якщо з головою міськради визначилися ще восени 2014 року, коли призначили Рефата Дердарова, то голови адміністрації змінювались один за іншим.

Незмінний голова адміністрації району з 2005 року Ільмі Умеров із політичних мотивів подав у відставку в серпні 2014 року. Всього два тижні пропрацював на цій посаді Валерій Гончаренко, а потім обрана за російськими законами райрада призначила головою районної адміністрації Ігоря Книра. Він протримався на своїй посаді до літа 2016 року, а потім написав заяву про звільнення за власним бажанням.

У серпні 2016 року Бахчисарайський район очолив колишній співробітник КДБ і ФСБ, який прибув із Росії, Віктор Князєв. Він пропрацював на своїй посаді всього чотири місяці й уже в грудні подав у відставку. Одна з причин ‒ низькі темпи освоєння бюджетних коштів у районі: всього 69,2 відсотка станом на 1 жовтня 2016 року.

Хто очолить Бахчисарайський район, поки не ясно, але те, що проблем у нового керівника буде більш ніж достатньо, сумнівів не викликає.

(Далі буде)

Євгенія Горюнова, політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погдяд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції