Спеціально для Крим.Реалії
На початку анексії російська влада багато говорила про розвиток кримських курортів. На практиці все склалось інакше. Рекреаційна сфера півострова відкинута на 15-20 років назад. Санкції, логістичні й інфраструктурні проблеми істотно позначилися на цінах і якості послуг ‒ вона, як і раніше, відносно невисока. Цинізм ситуації в тому, що федеральна влада зацікавлена в поступовій ліквідації курортного потенціалу республіки. Криму відведена роль військової бази, а не території активного відпочинку й оздоровлення.
В Асоціації туроператорів Росії повідомили, що цього літа Крим може залишитися без туристів узагалі. Відпочивальники з Росії віддадуть перевагу поїздці до Туреччини й, можливо, Єгипту. В Асоціації відзначили, що кримські готельєри увійшли в минулий курортний сезон із завищеними очікуваннями, підвищивши вартість відпочинку. В середині минулого літа їм довелося знижувати ціни, але було пізно: туристи на той час визначились із місцем для відпочинку і придбали тури до інших готелів. Цього року ситуація може повторитись, але з великими втратами для галузі. Минулого року кримським курортам доводилося конкурувати з російськими ‒ з політичних причин Туреччина та Єгипет для росіян були закритими. 2017-го буде набагато важче ‒ тепер альтернативою курортам кримського південного узбережжя можуть стати Анталія і, можливо, Шарм-ель-Шейх.
Сподіватися на якийсь російський «патріотизм» немає сенсу. Він уже давно став приводом для анекдотів і злих жартів. Після інциденту зі збитим російським Су-24, Кремль оголосив гучний бойкот турецьким готелям, але тривав він недовго. Після того, як Анкара нібито вибачилася перед Москвою, обмеження на поїздки зняли. Російські обивателі, забувши про «ніж у спину», кинулися скуповувати путівки на турецькі курорти, чим дуже засмутили кримську публіку. Місцеві чиновники й підприємці на той час уже мріяли «замінити» середземноморські курорти Євпаторією чи Саками.
Попит на сезон літо-2017 формується вже зараз, але власники деяких кримських об'єктів досі не виставили ціни. Фахівці російської Асоціації туроператорів повідомляють, що зараз попит на Анапу перевищує кількість бронювань турів на анексований півострів. Якщо тенденція збережеться, то поточного року потік буде меншим за торішній. Нагадаємо, за підсумками сезону 2016 року кримська «влада» повідомила про зростання кількості відпочивальників.
Відвертою дурістю виглядають заяви голови «держради» Володимира Константинова про намір зустріти 10 мільйонів відпочивальників до 2019 року
Профільний республіканський «міністр» Сергій Стрельбицький нарахував більш ніж п'ять мільйонів людей. Брехня від першого до останнього слова. У найкращому випадку, на півострові побував приблизно мільйон туристів. Протягом попередніх років приблизно 4,5 мільйона осіб добиралися до Криму залізницею, аеропорт Сімферополя давав потік приблизно в 0,5 мільйона. Решта добирались автомобільним транспортом. Зараз залишилися тільки літаки й авто. Навіть із урахуванням підвищених цифр, які давала адміністрація аеропорту, і роботи поромної переправи, 5,5 мільйона туристів за рік ‒ нереалістичний показник. На цьому тлі відвертою дурістю виглядають заяви голови «держради» Володимира Константинова про намір зустріти 10 мільйонів відпочивальників до 2019 року.
Над кримськими курортами тяжіє стара проблема високих цін і низького сервісу. Але після анексії істотного значення набули інші фактори. Теоретично Москва протягом декількох років може збільшити туристичний потік на півострів. Але для цього федеральна влада має виконати низку критично важливих завдань.
Перше ‒ зняти чи істотно скоротити західні санкції, запроваджені у відповідь на анексію української території. В іншому випадку європейські й навіть російські кампанії відмовляться інвестувати гроші в сіру зону, якою наразі є Крим. З точки зору міжнародних фінансових інститутів анексований півострів є «токсичною» територією. Такий підхід має на увазі, що іноземним підприємцям небезпечно там працювати навіть інкогніто, використовуючи «фірми-прокладки». Американський мінфін, як показала практика, оперативно перекриває будь-які лазівки з обходу обмежень.
Друге ‒ домогтися стабільного й навіть надлишкового забезпечення півострова енергією. Курорт нового покоління потребує повної модернізації кримської інфраструктури, що неможливо без західних технологій. За роки нафтового достатку російська влада поховала власну промисловість. Дійшло до того, що кабель горезвісного «енергомосту» дном Керченської протоки укладало китайське підприємство. Знову справа впирається у скасування санкцій і поставку імпортного обладнання.
Третє ‒ змусити Україну пустити воду до Північно-Кримського каналу, зняти продовольчу й залізничну блокади. Без українських туристів, товарів і продовольства якісне функціонування кримських курортів неможливе.
Немає ознак того, що американці та європейці знімуть кримські санкції чи пом'якшать їх. Україна не відмовиться від законних претензій на свою територію
Насправді, проблем набагато більше, але ми окреслили основні. І в нинішніх умовах Кремль не в змозі вирішити жодного із зазначених завдань. Немає ознак того, що американці та європейці знімуть кримські санкції чи пом'якшать їх. Україна не відмовиться від законних претензій на свою територію. Отже, блокада півострова продовжиться. До речі, російська влада не має жодних ілюзій. Жителям півострова можуть розповідати по телевізору що завгодно, але очевидно, що Москва не зацікавлена в розвитку Криму як рекреаційного регіону. Кремль уже поставив на цьому хрест. Президента Володимира Путіна та його команду цікавить тільки військова складова ‒ півострів упевнено перетворюється на величезну базу.
Є підстави стверджувати, що деякі топові блогери з подачі адміністрації президента розгорнули кампанію з дискредитації кримських курортів. Типовий випадок стався минулого літа з відомим московським інтернет-діячем і підприємцем Іллею Варламовим. Він відвідав Крим і написав серію репортажів, присвячених курортному сезону на захопленому півострові. Сенс його публікацій укладається в одне речення: у Криму все погано, відпочивальників немає, сервіс огидний, скрізь бруд і безнадія, але далі буде ще гірше. Жителів Росії ніби намагалися переконати в тому, що Крим і цивілізований відпочинок ‒ речі несумісні. І нібито винна в цьому не федеральна влада, яка захопила шматок чужої території, а «жадібні» кримські підприємці.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
