Спеціально для Крим.Реалії
Російська політика в українському напрямку зайшла в стратегічний глухий кут. В активі Кремля лише сумнівний трофей у вигляді зневодненого і наддотаціонного Криму. Санкції, введені за бійню на Донбасі, душать російський фінансовий сектор, кожен день виснажуючи запаси валюти. На третій рік «гібридної війни» із Заходом команда російського президента Володимира Путіна гостро потребує тактичної паузи, яку можна було б подати населенню Росії як якусь перемогу. Московські ЗМІ називають її «великою угодою» і навіть «Ялтою-2», натякаючи на конференцію Великої трійки, проведену в Лівадії в лютому 1945 року. На ній країни антигітлерівської коаліції розділили світ на сфери впливу.
Кремлю потрібний тимчасовий перепочинок у вигляді чергової «кримської угоди». Через рік-півтора Путін планує, накопичивши сили, в черговий раз накинутися на Україну. Але для цього йому потрібно домовитися з новою американською адміністрацією. На превеликий жаль для кремлівських «стратегів», їхні шанси на подібну угоду тануть з кожним днем. Обраний президент США Дональд Трамп визнав, що Кремль причетний до зламу серверів Демократичної партії і витоку конфіденційної інформації. Начальник апарату новообраного президента США Рейнс Прібус повідомив журналістам, що Трамп згодний з висновком розвідувального співтовариства США про те, що Росія займалася кібератаками, спрямованими на зрив президентських виборів, і може вжити заходів у відповідь.
За словами Прібуса, Трамп усвідомлює, що Москва стояла за вторгненнями в комп'ютери демократів. «Він приймає той факт, що це походило з Росії, так що це не проблема», ‒ сказав Прібус.
Раніше Трамп затято заперечував, що росіяни могли бути причетними до втручання в хід виборів в Америці. Коментарі Прібуса означають значний зсув в позиції обраного президента.
Російські ЗМІ приписують Трампу слова про нібито готовність визнати Крим російським, хоча він говорив лише про те, що може «розглянути питання». Типова реакція людини, яка не може дати чітку відповідь по суті
Цей політичний сюжет має два виміри: внутрішній американський і зовнішньополітичний. Нас цікавить останній. Після того, як стало відомо про перемогу Трампа, частина політичних експертів і журналістів (навіть зовні респектабельних) прогнозували ймовірне американсько-російське зближення. Йшлося про «розмін» України на вирішення низки проблем на Близькому Сході та неформальне визнання «Кримнаша». Адже під час виборчих перегонів Трамп неодноразово говорив про те, «як було б добре» помиритися з Володимиром Путіним. Російські ЗМІ приписують йому слова про нібито готовність визнати Крим російським, хоча Трамп говорив лише про те, що може «розглянути питання». Типова реакція людини, яка не може в якийсь момент дати чітку відповідь по суті, і їй потрібний час, щоб розібратися з усіма деталями. Новий американський президент ще нічого не обіцяв росіянам щодо Криму.
Противники домовленостей з Володимиром Путіним вказували, що державний механізм США має злагоджену систему стримувань і противаг. Велика частина Конгресу виступає за збереження і посилення санкцій проти російського режиму і невизнання окупації українського півострова. Тема Криму і Донбасу об'єднує як республіканців, так і демократів. Але деякі сумніви залишалися. Особливо в світлі заяв нового президента США про те, як чудово було б спільно з Путіним розгромити ІДІЛ. Хоча давно вже визнано, що російські війська в Сирії не протистоїть бойовикам «ісламської держави». Вони роблять брудну роботу за шиїтський Іран ‒ вбивають сунітську помірну опозицію.
Тепер американський Конгрес став центром протидії російській «гібридній» загрозі. Минулого тижня у верхній палаті відбулися публічні слухання про іноземні кібератаки. Керівники національної розвідки прямо повідомили, що втручання хакерів у вибори в США було організоване за особистою вказівкою російського президента Путіна. Їх аргументи не переконали Дональда Трампа, і він в черговий раз сказав, що сервери Демократичної партії міг атакувати хто завгодно, а не тільки росіяни. І взагалі, однопартійцям демократки Хілларі Клінтон варто було ретельніше піклуватися про захист своїх електронних мереж, говорив кандидат-переможець.
Плани такого «примирення» з США на кремлівських умовах (з Кримом в кишені і перетворенням України на російську колонію) тепер переходять до розряду ненаукової фантастики
Але, зважаючи на заяви Прібуса, в республіканській команді вирішили не йти на жорсткий конфлікт з Конгресом і погодитися зі звітом розвідувального товариства. Частково ми спостерігаємо тонку гру республіканців в Сенаті. Нагадаємо, на самому початку слухань сенатор Джон Маккейн (один із найзатятіших противників «Кримнаша») повідомив присутнім, що обговорення російського втручання не має на меті поставити під сумнів перемогу Трампа. Команда обраного президента отримала чіткий сигнал, що звіт розвідки спрямований не проти неї, а проти кремлівських інтриганів.
Вперше за багато років дії Москви виявилися топ-темою в інформаційному порядку денному США. І це дуже поганий сигнал для президента Володимира Путіна. Плани такого собі «примирення» з США на кремлівських умовах (з Кримом в кишені і перетворенням України на російську колонію) тепер переходять до розряду ненаукової фантастики. Кремль зважився на відчайдушну і дуже небезпечну авантюру, замахнувшись на основи американської демократії. Якщо раніше у Москви був шанс на, нехай і швидкоплинний, «медовий місяць» з новою адміністрацією у Вашингтоні, то тепер його майже не лишилося.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
