Доступність посилання

ТОП новини

Чи зможе Європа захиститися від агресії Кремля


Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

Незаконна анексія Криму, вторгнення на Донбас та, як наслідок, – санкції. Після цих подій Європейський союз від путінської Росії відвернувся, тим часом Кремль розгорнув на європейських теренах свою інформаційну війну. На кону – санкційний тиск, бо він ослаблює російську економіку, та імідж Кремля, агресивну сутність якого об’єднана Європа нині усвідомила значно краще. На тлі того, що новий господар Білого дому Дональд Трамп заявляє про потепління американсько-російських відносин, Європейська співдружність побачила, що може опинитися з недружньою Росією один-на-один.

Об’єднана Європа починає усвідомлювати, що вона залишена на самоті зі своїми проблемами та загрозами. Поступове зменшення уваги до євроатлантичних відносин із боку США, яке за адміністрації Дональда Трампа може далі поглибитися, змушує європейців все більше міркувати над такими речами, як зміцнення обороноздатності ЄС. На це звертають увагу низка європейських депутатів.

Росіяни можуть нас зрозуміти тільки тоді, якщо ми змусимо їх нас поважати
Ґійом Балас

Зокрема, представник соціал-демократів від Франції Ґійом Балас каже, що «більше немає «великого американського тата», який прийде нас захистити. Ми залишилися самі, й виникає питання, як нам разом захистити свої інтереси. У нас з Росією, нашим найближчим сусідом, відносини складні. Варто було б вести діалог, але водночас, росіяни можуть нас зрозуміти тільки тоді, якщо ми змусимо їх нас поважати. Тож є речі, з якими ми не можемо погодитися, скажімо, з російською пропагандою треба боротися».

Ґійом Балас
Ґійом Балас

Намагання Росії втручатися у внутрішню політику окремих держав, як це, за твердженнями ЦРУ, було у США – це, каже депутат, одні з останніх гібридних наступів з боку Росії, які тільки посилюватимуться.

«Очевидним є той факт, що Росія намагається чинити стратегічний вплив на європейські партії, зокрема, на французький Національний фронт. Все це свідчення того, що у відносинах із паном Путіним не слід бути наївними», – додає французький парламентар.

В ЄС ширяться небезпечні тенденції за поновлення дружби з Москвою

Водночас вже три роки спільнота ліберальних європейських демократій займає позицію незгоди із агресією Москви у Криму та на сході України, додає румунський євродепутат від Європейської народної партії Крістіан Преда. Однак він зауважує, що Євросоюзом ширяться небезпечні популістські тенденції, які пропонують закривати очі на порушення Росією міжнародного права та хочуть відновлення колишніх відносин із Москвою.

Крістіан Преда
Крістіан Преда

І крайньо-ліві, і крайньо-праві політики в ЄС намагаються придумати нову політичну реальність, яка передбачає поліпшення ставлення до Москви
Крістіан Преда

«Санкції проти Росії впроваджені, адже агресія проти Криму та окупація Росією частини східної України – речі дуже серйозні, – заявляє парламентар. – Але правда й те, що і крайньо-ліві, і крайньо-праві політики в ЄС намагаються придумати нову політичну реальність, яка передбачає поліпшення ставлення до Москви».

Румунський євродепутат каже, що європейці вже добре зрозуміли хижу сутність путінської Росії, тому, аби поліпшити свій імідж та мати вплив на європейців, Кремль виділяє величезні кошти на поширення у Європі своїх пропагандистських ЗМІ.

Натомість Європейський союз вже робить, хоча й дещо обмежені, спроби протистояти дезінформації у прокремлівських ЗМІ та намагання дискредитувати Євросоюз через пресу. Наприкінці минулого року Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав активніше реагувати на антиєвропейську пропаганду Росії. Спецслужби низки країн співдружності вже неодноразово застерігали, що Кремль цього року може замовити серію цілеспрямованих кібератак, мішенню яких стануть вибори у Франції та Німеччині.

Russia Today повертає у часи Чаушеску

Водночас, так звані «друзі Путіна» в Європарламенті різко критикують зусилля ЄС протистояти гібридним випадам Москви, називаючи ці кроки «русофобією». Тетяна Жданок, проросійський євродепутат із Латвії, зокрема відстоює право кожного європейця мати доступ до кремлівських телеканалів та інформагенств.

Тетяна Жданок
Тетяна Жданок

Аби зрозуміти, я змушена переключати на RussiaToday та Al Jazeera
Тетяна Жданок

«У мене є канали CNN, і BBC, і France24 – я їх всіх дивлюся, але нічого не розумію з того, що відбувається. Особливо, у Сирії. І аби зрозуміти, я змушена переключати на RussiaToday та Al Jazeera», – переконує у Брюсселі представниця російськомовної спільноти Латвії.

Румунський депутат Преда зі свого боку зазначає, що коли він дивиться кремлівські канали, то одразу згадує часи Чаушеску, коли телебачення та радіо на всі голоси поширювало, мовляв, всюди і все погано, за винятком того, що відбувається вдома.

«Нині це лунає й на RussiaToday: все, що діється за межами Росії – і в економічному, і у військовому, і у політичному плані – все жахливо. Чудово лише те, що відбувається в самій Росії. Та ще в голові пана Путіна», – наголошує румунський євродепутат.

XS
SM
MD
LG