Спеціально для Крим.Реалії
Нахабна анексія Криму деморалізувала не тільки російську опозицію, а й руйнує основи європейської демократії. Крайні праві й ліві популісти паразитують на темі окупованого півострова й війни на сході України.
Бажання отримати російське фінансування настільки велике, що деякі відомі європейські політики змушені публічно говорити про це. Вони займають відверту прокремлівську позицію у найбільш чутливих для російського президента питаннях: анексії Криму й війни на сході України. Днями кандидат у президенти Франції, лідер «Національного фронту» Марін Ле Пен спровокувала скандал, наголосивши, що захоплення Криму Росією було законним.
Європейські політичні експерти порівняли Ле Пен із феноменом Дональда Трампа, який несподівано переміг на виборах президента США, або з виходом Британії з ЄС
«Я абсолютно не вірю, що там була незаконна анексія: був референдум, народ Криму хоче приєднатися до Росії», ‒ наголосила політик. Згідно з нещодавніми опитуваннями громадської думки, саме вона стала лідером президентських перегонів у Франції. Як показали результати дослідження Іpso, оприлюднені в листопаді минулого року, за Ле Пен готові проголосувати 29 відсотків опитаних французів. Відомий русофіл Ніколя Саркозі, який на той момент ще не вибув із президентської гонки, отримав на вісім відсотків менше. Європейські політичні експерти порівняли Ле Пен із феноменом Дональда Трампа, який несподівано переміг на виборах президента США, або з виходом Британії з ЄС.
Чому Ле Пен саме зараз так голосно заговорила про Крим? Передчуваючи швидку перемогу на президентських виборах, лідер «Народного фронту» гостро потребує грошей. І Кремль цим уміло маніпулює.
Ще 2014 року зазначена політична сила отримала кредит у розмірі дев'ять мільйонів євро в Першому чесько-російському банку (ПЧРБ). Більшість французьких і європейських фінансових установ відмовилися давати гроші «Народному фронту». І тоді Жан-Люк Шафхаусер (депутат Європейського парламенту від партії Ле Пен) запропонував узяти грошей у росіян, скориставшись особистими зв'язками. Пану Шафхаусеру було неважко домовитись із росіянами, адже він їздив як «спостерігач» на незаконні «вибори» до терористичних «республік» Донбасу. Московські підприємці виділили зазначену суму через ПЧРБ. Французькі журналісти з'ясували, що Роман Попов, який володіє ПЧРБ, має безпосередній стосунок до великого російського олігарха і друга російського президента Геннадія Тимченка.
Влітку минулого року російський Центральний банк відкликав ліцензію в Першого чесько-російського банку. Російське агентство страхування внесків днями повідомило, що звернулося до суду з вимогою стягнути борг за кредитом, виданим ПЧРБ партії Ле Пен. Після того, як банк позбавили ліцензії, правом вимоги поступилися третій особі, але агентство має намір це оскаржити.
Ле Пен у прямому сенсі слова заганяють у кут. Причому кремлівські ЗМІ смакують подробиці її фінансових проблем. Для проведення передвиборного марафону їй не вистачає шість мільйонів євро. Політик зізналася в ефірі телеканалу BFM-TV, що має намір просити грошей на стороні. «Я звернулася до низки європейських, американських, російських банків», ‒ повідомила Ле Пен. При цьому вона не уточнила, про які саме фінансові установи йдеться. Хоча вже зараз зрозуміло, що її основними кредиторами можуть виявитися саме кремлівські ділки.
Марін Ле Пен або вже отримала сигнал із Москви про готовність надати «кримський кредит» і провести реструктуризацію попереднього, або вирішила зіграти на випередження
Марін Ле Пен або вже отримала сигнал із Москви про готовність надати «кримський кредит» і провести реструктуризацію попереднього, або вирішила зіграти на випередження, визнавши півострів російським. Цікавий момент полягає в тому, як політична партія, що апріорі не може займатися бізнесом, має намір повернути борг. Лідер «Народного фронту» розраховує, що гроші просто спишуть. Угода оформляється під виглядом кредиту, тому що французьке законодавство допускає передвиборні пожертви, але тільки з боку приватних осіб.
Кремлівські ЗМІ інтерпретують інформацію таким чином, щоб переконати уважну публіку всередині країни, що Путін може впливати на вибори на Заході: в США і ЄС. Наприклад, після перемоги Трампа штатні пропагандисти переконували населення, що перепустку до Овального кабінету республіканський кандидат отримав нібито через проросійську позицію. Тепер ми спостерігаємо другу частину «марлезонського балету» під умовною назвою «Путін і президентські вибори у Франції».
Нинішній кремлівський режим за роки нафтового добробуту навчився не тільки грабувати країну, вивозячи валюту за кордон, але й розбещувати європейську еліту. Варто нагадати, як поводилися російські політики навесні 2014 року. Вони були щиро впевнені, що Європа закриє очі на анексію Криму, спокусившись на російські гроші. Адже для кремлівських стратегів суми в 6-9 мільйонів євро ‒ «мала винагорода», яку вони можуть із легкістю заплатити за необхідні послуги. Їм здавалося, що підгодовані агенти впливу будуть здатні вплинути на уряди своїх країн, схиливши їх до вигідних для Москви рішень.
Політична «гра» Кремля зайшла занадто далеко, й одним «кредитом», виданим демагогу Марін Ле Пен, Путін уже не відбудеться
Задум провалився, тому що українці не дозволили Кремлю реалізувати план «Новоросія»; американці від самого початку зайняли жорстку позицію, відмовившись визнавати «Кримнаш». Після падіння нещасливого рейсу МН17 західні русофіли опинились у хиткому становищі. Будь-яка апологія політики Володимира Путіна розглядається як захист убивць європейських громадян. Над російським ватажком тяжіють «справа Литвиненка», численні факти корумпованості верхівки держави, рішення міжнародних інституцій, що визнали Крим окупованою територією й багато інших політичних чинників. Із того моменту, як «зелені чоловічки» заполонили український півострів, політична «гра» Кремля зайшла занадто далеко. І одним «кредитом», виданим демагогу Марін Ле Пен, Путін уже не відбудеться.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
