Олег Гетьман: Економіка України дійсно почала зростати

Україна посіла 74-ту позицію в міжнародному рейтингу за умовами ведення бізнесу в наступному році, за версією журналу Forbes. Загалом оцінювався бізнес-клімат у 139 країнах. Із сусідів України значно попереду – Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, перше місце у рейтингу посіла Швеція. Росія – на 79 місці. Українські економісти вважають, що наразі для України середина рейтингу є добрим показником, який буде покращуватись надалі через впровадження реформ. Частина експертів переконана, що реформи недієві і бачать тенденцію до знищення малого бізнесу в Україні. Влада ж каже, що 2016-й був періодом напрацювання стратегій, а от наступний рік стане полем для їхнього втілення. Тож, яким був рік, що минає для українських підприємців та чого чекати від 2017-го?

Основні фактори, які беруть до уваги при створенні рейтингів – це податкова система, можливості бізнесу отримувати доступ до різних ресурсів, інвестиційні ризики, інновації, рівень інфляції, важливою є судова система і захист права власності підприємців.

Зараз Україна займає середні позиції у багатьох міжнародних рейтингах: 80-те місце серед 190 країн світу за рейтингом Світового банку Doing Business 2017, 79-та позиція з-поміж 139 країн у рейтингу Forbes. Це є позитивним показником, вважає Олег Гетьман, економічний експерт «Реанімаційного пакету реформ» (РПР). До того ж, поступово країна просувається вгору, наголошує економіст.

«Щодо податкової реформи, в 2016 році відбулись деякі зміни, які покращили наші позиції в міжнародних рейтингах і сприяли збільшенню ВВП (поки що несуттєво). Потроху, поступово починає економіка відновлюватись. В цьому році ми спостерігаємо зростання ВВП десь на півтора відсотка, в порівнянні з попередніми роками, де було падіння на 8 та 15 відсотків. Це перший рік, коли економіка дійсно почала зростати. Я б сказав, що ми впевнено рухаємося до перших «двадцяток» та «десяток» і кожного року просуваємося на певну кількість пунктів. Це не можна назвати перемогою чи зрадою. Це процес, і динаміка позитивна», – зауважує Олег Гетьман.

Впливові рішення-2016

Олег Гетьман відзначає такі позитиви у підприємництві, з якими Україна провела 2016-й:
– була знижена ставка єдиного соціального внеску в середньому з 33 до 22 відсотків;
– заробітні плати зросли в середньому приблизно на 26 відсотків за рік;
– навантаження на бізнес знизилося на 10-15 відсотків;
– були запроваджені норми з поліпшення адміністрування податків, зокрема, це стосується ПДВ;
– скасовано понад 300 застарілих регуляторних актів, що є позитивним кроком в дерегуляції;
– вперше Міністерство фінансів працювало над податковим законопроектом в одній команді разом з експертами РПР, народними депутатами і представниками бізнесу. До того ж, готові були брати за основу експертні напрацювання.

Наприкінці року Верховна Рада ухвалила низку важливих податкових законопроектів, дію яких бізнес зможе оцінити та відчути у 2017-му.

ПДВ. З наступного року буде діяти єдиний відкритий електронний реєстр на відшкодування ПДВ з автоматичною чергою. Олег Гетьман називає це «грандіозним кроком», адже у попередні роки за отримання відшкодування ПДВ підприємці часто змушені були давати хабарі. В електронній черзі це неможливо: якщо ви перший в черзі, вас не зможе ніхто обійти, додає експерт.

Реформа ДФС. В новому році всі функції перевірок і контролю були передані з місцевих податкових органів на вищий рівень, а податкові інспекції нижчого рівня матимуть лише сервісні функції.

Ніна Южаніна, голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, зазначає, що через нові вимоги та повноваження, прописані в законі, вдасться зупинити поширену корупцію в органах фіскальної служби. Вона переконана, що це неможливо зробити лише вказівками та підняттям заробітної плати. Єдиний вихід, на думку депутата, це встановити такі вимоги і надати такі повноваження, які б унеможливили зловживання.

«Суспільство настільки вже не поважає фіскальну службу, що перемогою би вважалася її ліквідація, але цього собі не може дозволити наша держава. Тому треба набратися терпіння і робити крок за кроком. Адже всі ті нові вимоги, які ми встановлюємо до контролюючого органу, вони є дуже суттєвими, зменшують їхні функції в частині корупційних можливостей по відношенню до підприємців. 2017 рік буде можливістю проаналізувати, наскільки взагалі може змінюватись фіскальна служба і потім приймати рішення», – наголошує депутат.

Податкову міліцію новим законом передбачено ліквідувати. Замість раптових набігів на підприємства та «маски-шоу» планують створити службу фінансових розслідувань, де спеціалісти, яких набиратимуть за конкурсами, будуть в комп’ютерному режимі займатися аналітикою та виявленням фінансових порушень.

Ліквідація податку на прибуток – з 2018 року. Кабмін взяв на себе зобов’язання, які зафіксовані в перехідних положеннях закону: ліквідувати з 1 січня 2018 року податку на прибуток і ввести податок на виведений капітал, який є простішим для бізнесу, зазначає Олег Гетьман. Тобто податок буде сплачуватись лише тоді, коли прибуток виводиться з обороту у вигляді дивідендів чи прирівняних платежів.

Податковий кредит. Боротьба зі «схемним» податковим кредитом розпочнеться в 2017 році. Протягом 2016-го на рівні міста Києва був проведений експеримент із впровадження нової системи, в результаті до бюджету додатково надійшло 5 мільярдів гривень, зазначає депутат Ніна Южаніна. З огляду на позитивний досвід, механізм блокування податкових накладних був закріплений в ухваленому податковому законі №5368 і таким чином поширено на всю країну. У 2017 році від впровадження цієї практики, за підрахунками профільного парламентського комітету, до бюджету має надійти додатково приблизно 25 мільярдів гривень.

Ніна Южаніна каже, що в депутатському комітеті з питань податкової політики хочуть відслідковувати впровадження ухвалених законів і здійснювати певний нагляд за роботою виконавчих органів.

Яким був 2016 рік для бізнесу?

Володимир Чеповий, президент Української бізнес асоціації, називає найбільші проблеми 2016 року: відсутність державної економічної стратегії для бізнесу, фінансова турбулентність (хитка гривня, високі відсотки за кредитами) за якої малий бізнес перебуває на межі виживання, з державних установ за цей рік пішли майже всі «волонтери від бізнесу» – люди, які прийшли на хвилі Майдану і мріяли про зміни, не витримали шалений тиск на бізнес і відчуття зневіри.

Серед позитивів Володимир Чеповий відзначає появу значного числа громадських бізнесових організацій, які об’єднується з метою детінізації економіки, які не просто підписують меморандуми, а й визначають стратегію дій щодо цього.

«Другий класний момент – це один з ухвалених законопроектів про експортну кредитну агенцію. Здається така функціональна, не всім зрозуміла, річ, але якщо країна не почне допомагати українському бізнесові просувати товари за кордоном, технологічно, як це робить весь світ, то це буде дуже важко. Зараз бізнес самотужки це робить, а весь світ робить за підтримки держави», – зауважує Чеповий.

Третім позитивом Володимир Чеповий називає збільшення частки підприємців, налаштованих на ведення бізнесу «по-білому» і вихід з тіні. Це є стратегічним рішенням середнього бізнесу, адже він відчуває, що не зможе спілкуватись із світом інакше, зазначає експерт.

«Є фантастичні плани у бізнесу на 2017 рік, навіть інколи дивуєшся, звідки оптимізм. Але бізнесмен, підприємець – це господар, майстер свої справи, який точно не здасться і зробить свою улюблену справу», – наголошує президент Української бізнес-асоціації.

Олігархічне лобі фактично витискає малий та середній бізнес – юрист

Значно песимістичніші висновки у Дмитра Йовдія, юриста, який займається справами бізнесу. Він не бачить ефекту від запровадження реформ.

«Податковий тиск нікуди не зник, попри те, що обіцяли дерегуляцію, зменшення податкового навантаження не відбулося, тому бізнес змушений працювати в тіні. Відбувається лише посилення тиску», – наголошує юрист.

Як приклад, наводить закон із новими правилами оподаткування для ФОПів, коли незалежно від того, чи працюють підприємства, чи ні, вони зобов'язані сплачувати ЄСВ у розмірі більше 700 гривень. Це призведе до згортання малих підприємств, вони будуть закриватися, щоб не платити внески, або підуть в тінь, вважає Дмитро Йовдій.

Юрист наголошує на тому, що більшість законів та ініціатив є позитивними за змістом, втім, позитивний ефект нівелюється відсутністю виконання і недотриманням прописаних норм.

На практиці малий бізнес приносять у жертву олігархічним інтересам, переконаний Дмитро Йовдій.

«Навіть якщо взяти у місті Києві – масштабне знесення МАФів відбувається в інтересах певних олігархічних груп, великих трейдерів, великих супермаркетів. Таким чином малі підприємці витискаються з ринку для того, щоб покращити умови для великих гравців. Працює олігархічне лобі, яке фактично витискає малий та середній бізнес. Все йде до певного укрупнення , на жаль», – зазначає юрист.

Економічний експерт Олег Гетьман пояснив, що запроваджені державою зміни торкаються перш за все середнього та крупного бізнесу, які мають вплинути на всю економіку в цілому. Для дрібного і малого бізнесу корисних змін не відбулося, а навіть сталося певне погіршення умов, зазначає економіст. Та ці погіршення не здатні знищити сектор малого бізнесу, вважає Олег Гетьман і додає, що єдиний податок є пільговою системою, яку вдалося зберегти.

Серед факторів, що посилюють навантаження на малий бізнес, експерт називає зростання мінімальної заробітної плати до 3200, зобов’язання сплачувати ЄСВ навіть за відсутності діяльності, збільшення розміру ЄСВ відповідно до збільшення мінімальної зарплатні, перевірки неоформлених співробітників, які можуть бути ініційовані місцевою владою. Та Олег Гетьман як представник Реанімаційного проекту реформ, який бере участь в розробці та стежить за впровадженням економічних законопроектів, розповідає, що наступного року плануються позитивні зміни і для малого бізнесу.