Київ – Українська економіка відновила зростання, і ця тенденція посилиться наступного року, стверджує перший віце-прем’єр, міністр економічного розвитку Степан Кубів. За його словами, значне зростання відбувається навіть у традиційно збитковому державному секторі економіки. Відтак, в уряді вважають відновлення позитивної динаміки зокрема й наслідком реформ, одна з яких – запровадження системи електронних закупівель. Водночас економісти вважають, що зростання відбувається не через якісь дії влади, а завдяки об’єктивним тенденціям. Утім, позитивні прогнози щодо української економіки на 2017 рік підтверджують і західні донори.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі прогнозує зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2017 році на рівні 3%, повідомив міністр Степан Кубів.
За його словами, міністерство попередньо оцінює зростання ВВП у третьому кварталі в 2%, порівняно з 3-м кварталом 2015 року.
Для порівняння: якщо у першому кварталі 2016 року відносно відповідного кварталу попереднього року український ВВП зростав на 0,1%, то в другому кварталі – вже на 1,4%, в а третьому, за даними Держстату, – на 2%, стверджує Степан Кубів. Він назвав найбільш динамічні галузі економіки:
«За підсумками січня-листопада, позитивну динаміку демонструє аграрний сектор. Зростання – 2, 9%. Особливо зростає рослинництво. Обсяг промислового виробництва за цей період зріс на 3,7%».
Ключовим елементом збереження зростання у 2017 році в Мінекономрозвитку вважають стимулювання експорту з боку держави. Так, посадовці проаналізували світові ринки і виділили стратегічні для України й ті, які є недостатньо заповненими українською продукцією попри те, що відповідні міждержавні угоди вже діють.
Хоч у держбюджеті України на 2017 рік закладений прогноз росту ВВП на рівні 3%, Міжнародний валютний фонд раніше зберіг прогноз зростання на рівні 2,5%.
31 мільярд гривень заробили державні компанії
Економічне зростання вперше за декілька років показали і сто найбільших державних підприємств, заявив Степан Кубів.
«Топ-100 держкомпаній за шість місяців 2016 року показали сумарний чистий прибуток понад 31 мільярд гривень. За цей період минулого року сумарні збитки 100 найбільших держкомпаній перевищували 53 мільярди гривень. Але ми не плануємо обмежуватися топ-100», – заявляє перший віце-прем’єр, згадуючи про те, що інвентаризацію пройшли 3,5 тисяч державних підприємств.
Найбільшими та найприбутковішими активами держави виявилися нафтогазова галузь, енергетика і транспорт, повідомляють в МЕРТ. Динамічно розвивається й оборонна промисловість, яку в уряді визначили однією з пріоритетних галузей економіки.
Рік тому позитивну динаміку показували тільки 17 зі ста державних підприємств. У березні 2016 року тодішній прем’єр України Арсеній Яценюк заявляв, що 17 найбільших державних компаній за 2015 рік покращили фінансові результати в цілому на 10 мільярдів гривень, а загалом прибутки становили 2,6 мільярда гривень, адже роком раніше ці державні «гіганти» взагалі були збитковими.
Такі результати у державному секторі Степан Кубів пояснює економічними реформами, серед яких одна з ключових – запровадження системи електронних закупівель ProZorro. Цього року на неї перейшли всі державні підприємства та органи влади, а також найбільші компанії приватного сектору економіки.
На систему ProZorro перевели також роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: тепер продаж заставного майна банків теж відбувається у вигляді електронних торгів.
У 2017 році систему е-торгів вдосконалюватимуть і об'єднуватимуть з державними базами даних, щоб унеможливити проведення сумнівних тендерів як таких, запевняє заступник міністра економічного розвитку й торгівлі, співавтор системи ProZorro Максим Нефьодов:
«Наші плани на 2017 рік – це продовження реформи держзакупівель. Ми маємо робити систему ProZorro більш клієнтоорієнтованою, зручною для користувача. Ми маємо величезний масив даних і використаємо його, працюючи над системою ризик-менеджменту. Щоб, зокрема виявляти ризиковані тендери до того, як вони відбулися».
Європейський банк реконструкції та розвитку вніс українську систему ProZorro до числа рекомендованих моделей реформування державних закупівель для інших країн світу.
Новак: з дна можливий рух тільки нагору
Голова комітету економістів Андрій Новак визнає, що система електронних закупівель ProZorro, так само, як і запровадження електронного декларування статків посадовців, є прикладами успішних реформ у економічному секторі, однак такі приклади є скоріше винятками, і через це мало впливають на економічну динаміку. Україна дійсно відновила економічне зростання, але це відбулося аж ніяк не завдяки зусиллям влади, стверджує Новак.
«2016 рік – українська економіка змінила стадію падіння на стадію росту. Це відбулося природньо, за законом циклічності економічного розвитку, а не тому, що щось зробив або чогось не зробив український уряд. Україна рухається за синусоїдою, і з дна, де вона опинилася, можливий рух тільки нагору. Питання – в його темпах. Нещодавнє падіння було по 20 % на рік, а нині говоримо про 2-3% зростання. Такими темпами для відновлення економіки до рівня 2012 року треба понад сім років», – стверджує економіст.
Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів заявляє, що Україна виконала всі необхідні зобов’язання для отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду.
Верховна Рада 21 грудня вночі ухвалила держбюджет на 2017 рік, депутати поспішали ухвалити закон до канікул МВФ. Крім того, минулого тижня націоналізували системно важливий банк «Приватбанк». У МВФ привітали це рішення українського уряду. Як повідомили в Адміністрації президента України, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард та Петро Порошенко домовились про проведення двосторонньої зустрічі в січні 2017 року.
Місія МВФ, яка працювала в Україні з 3 по 17 листопада, закликала українську владу ухвалити погоджений із програмою співпраці держбюджет на 2017 рік. Місія заявила, що українській владі потрібно більше часу для виконання нинішнього етапу програми співпраці.
У жовтні в МВФ повідомили, що в разі успішної реалізації програми розширеного фінансування між Україною та Міжнародним валютним фондом, для чого необхідно виконати низку умов, Київ може отримати від МВФ 1,3 мільярда доларів у 2016 році і майже 5,4 мільярда доларів у 2017 році. Виділення коштів планується щоквартально за підсумками виконання критеріїв ефективності.