Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung запитує, чи захопить Москва свою колишню імперію у світлі можливих політичних змін у США і Франції: на думку автора, тоді Росії протистоятиме на Заході тільки Німеччина. Інші газети розповідають про історії навколо майна українських олігархів. Financial Times пише про націоналізацію українського «Приватбанку», що, за словами видання, викликало полегшення у світі. А європейське видання The Wall Street Journal розповідає, що енергетична група Рината Ахметова звернулася по захист від банкрутства у США.
«Зовнішня політика Росії: чи захопить Москва свою колишню імперію?» – з таким заголовком публікує німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung коментар свого кореспондента в Польщі й Україні Конрада Шуллера. «Захід тим часом іще спільно протистоїть агресіям Росії у Криму й на сході України. Але скоро цей консенсус може розвалитися. Це поставить Берлін перед важким рішенням і пробудить побоювання в державах, розташованих поміж Німеччиною і Росією», – пише автор.
За його словами, попередній тиждень був добрим для безпеки Центральної і Східної Європи та України – але може статися, що він був одним із останніх добрих тижнів. Добрим, вважає автор, було те, що Європейський союз знову продовжив санкції, якими разом зі США відповів на напад Росії на Україну, і нині намагається врятувати Угоду про асоціацію з Україною.
І на цьому добрі новини закінчуються: ще не ясно, чи знайде парламент Нідерландів перед виборами в березні необхідну відвагу, щоб ратифікувати угоду. Якщо не знайде, це стане тріумфом для президента Росії Володимира Путіна – не меншим, ніж маніпуляція з виборами у США, пише автор. «Якщо ЄС зараз, попри все, зламає свої обіцянки щодо асоціації, за яку віддали життя близько десяти тисяч людей, сигнал буде ясний: через 25 років після кінця Радянського Союзу Європа знову запроваджує «доктрину Брежнєва» – московський постулат про обмежений суверенітет сусідніх із Росією країн», – мовиться в коментарі.
Автор звертає увагу, що у США запропонований обраним президентом на посаду держсекретаря Рекс Тіллерсон, керівник нафтової компанії, що втратила важливі оборудки через санкції щодо Росії, вже закликав викинути шкідливі для баришів обмеження до біса, і схожі ноти вже можна почути і в Європі. Там, пише коментатор, Італія, Угорщина і Словаччина лише з неохотою витерпіли продовження санкцій, і той факт, що ЄС, попри все, втримав свій курс, завдячує спільним зусиллям Франції й Німеччини. Але й це скоро може скінчитися, бо найперспективніші кандидати на майбутніх виборах президента Франції, найімовірніше, не продовжать спротиву неоімперіалізмові Москви: консерватор Франсуа Фійон захоплюється Росією, а партія популістки Марін Ле Пен бере російські кредити.
«Східна і Центральна Європа і Україна, таким чином, вступають у зону гострого ризику. Якщо спершу Америка, а потім і Європа наступного року скасують санкції, щоб вести з нею такі оборудки, в яких Дональд Трамп є фахівцем, якщо майбутній президент (США) тим часом, як він давав знати, зробить американські гарантії в НАТО предметом для переговорів, то можуть узятися не тільки за Україну: інші колишні радянські республіки можуть теж потрапити в пакет на додачу – великі поділять Європу, як уже колись зробили в Ялті», – застерігає автор.
Він висловлює сподівання, що цього не станеться: Трамп може не відкинути американських союзників так легко, як побоюються, Фійон може в разі обрання спробувати стабілізувати впорядкувальну функцію Європи, а не руйнувати її. «Але більш ніж непевна можливість полягає в тому, що ці сподівання обмануть і що Франція так само потрапить у рамки Москви, як і США й Велика Британія, і тоді народи поміж Німеччиною й Україною залишаться сам-на-сам із Росією», – мовиться у статті.
Тут її автор порушує питання: чи встоїть Німеччина перед спокусою піти з Росією на оборудку, як у лихі часи пакту Молотова-Ріббентропа, і поділити «проміжну Європу» між Берліном і Москвою? Чи вистачить Німеччині сили і волі відкинути таку пропозицію?
Конрад Шуллер, автор статті: «Цей день наближається. Чи зможе Німеччина далі гальмувати широкі плани Путіна? Сама, без США і Франції?»
Британське видання ділових кіл Financial Times пише про останні події навколо українського «Приватбанку» під заголовком «Полегшення з тим, як Київ націоналізує найбільшого позикодавця». «Коли уряд втручається для порятунку найбільшої банківської установи держави, це часто є ознакою близького системного краху. Та коли влада України пізно ввечері в неділю націоналізувала «Приватбанк», цей крок багато хто привітав, зітхнувши з полегшенням», – мовиться у статті.
Цей крок подали як кульмінацію одного з найуспішніших зусиль для здійснення реформ у державі, яку роздирає конфлікт, за останні два роки: приборкання банків, що належать власникам-олігархам і часто використовуються як «кишенькові банки» для фінансування інших їхніх підприємств, за умов банківського сектору, який вважають непрацездатним. Зокрема, крок щодо «Приватбанку» сприйняли як ознаку, що влада нарешті забажала взятися за банк, який здавна вважався недоторканним і головний акціонер якого Ігор Коломойський – і політично впливовий діяч, і один із п’яти найбагатших в Україні людей.
У статті йдеться, що причиною кроку стала нестача у фінансовому балансі банку суми у 148 мільярдів гривень. І, як цитує газета регіонального директора-розпорядника Європейського банку реконструкції і розвитку Франсіса Маліжа, «розмір проблеми був дуже значним». За його словами, «коли проблемні позики сягають такого рівня, це загрожує стабільності установи і може поставити під загрозу стабільність усієї (банківської) системи».
Міжнародні спостерігачі високо оцінили також той спосіб, у який влада в Києві здійснила цю націоналізацію, мовиться у статті. Серед іншого, директор інвестиційної установи «Юкрейн-Інвест» Данієл Білак, якого цитує видання, заявив: якщо реструктуризація «Приватбанку» буде завершена належним чином, вона може стати для інвесторів «вартою довіри демонстрацією» рішучості влади продовжити «деолігархізацію» української економіки.
Європейське видання американського щоденника The Wall Street Journal розповідає про те, що «Енергетична група українського магната звернулася по захист від банкрутства у США». У статті під таким заголовком ідеться про те, що енергетична група Рината Ахметова заборгувала суму приблизно у 2 мільярди 170 мільйонів доларів США – сам борг деномінований переважно в доларах, євро і російських рублях. Тепер цей приватний енергетичний велетень, що є у власності одного з найбагатших людей України, шукає підтримки в суді у справах банкрутства у США, щоб здійснити схему боргової реструктуризації.
За повідомленням у статті, документи про це подала минулої п’ятниці в Суд у справах банкрутства у Нью-Йорку філія DTEK BV, найбільшої в Україні приватної енергетичної компанії, єдиним акціонером якої є мільярдер Ринат Ахметов – він контролює її через свою інвестиційну фірму «Систем капітал менеджмент», мовиться в документах судової справи.
ДТЕК уже домовилася про реструктуризацію боргу у Великій Британії за чинною в тій країні схемою, схожою на один із елементів захисту від банкрутства у США, відомий як «розділ 11». Але компанії потрібен захист і за «розділом 15», на який вона й подалася нині у США, щоб захистити її від «потенційних руйнівних дій» з боку невдоволених кредиторів, повідомив виданню член ради компанії Йоган Бастін.
Видання, ймовірно, посилаючись на інформацію від сторони самого Ахметова, розповідає версію, як 2014 року той «поставив свої бізнес-володіння на боротьбу проти сил сепаратистів, закликавши робітників його підприємств виступити проти намагань розірвати країну», після чого «лідери повстанців загрожували відібрати його підприємства».
У статті також згадано про зв’язок українського олігарха з президентськими виборами у США, коли в серпні його пов’язували з Полом Манафортом, тодішнім керівником виборчої кампанії обраного врешті президентом США Дональда Трампа.
«Українська енергетична компанія ДТЕК, власником якої є один із найбагатших людей у країні, шукає захисту від банкрутства у США»
