Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада хоче домогтися фактичного визнання анексії Криму з боку регіональних геополітичних гравців. Якщо спочатку Кремль робив ставку на союзників у ЄС, то тепер московські «стратеги» перевели погляди у бік Туреччини. «Депутати» Держдуми від Криму запропонували черговий «хитрий план», суть якого зводиться до використання турецьких політиків для тиску на кримських татар.
Російська влада планує використати поліпшення відносин з Туреччиною для продавлювання легалізації анексії Криму серед кримських татар
Російська влада планує використати поліпшення відносин з Туреччиною для продавлювання легалізації анексії Криму серед кримських татар. Про це у Фейсбуці повідомив координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук. За його інформацією, «депутат» Держдуми від Криму Руслан Бальбек у колі довірених осіб заявив, що одним із першочергових завдань федерального парламенту на даному етапі він вбачає налагодження відносин між «владою» анексованого півострова і офіційними колами Туреччини.
«За словами Руслана Бальбека, він особисто веде переговори з представниками турецької влади щодо їх участі в культурних і економічних заходах на території АР Крим, що в подальшому висвітлюватиметься в російських ЗМІ як фактичне визнання турецькою владою анексії півострова», – зазначив Дмитро Тимчук.
Бальбек нібито заявив у своєму оточенні, що на даний час досягли попередніх домовленостей про приїзд до Криму офіційної делегації з Анкари. Передбачувана мета візиту – участь у відкритті Соборної мечеті в Сімферополі, завершення зведення якої заплановали на кінець 2018 року. Тимчук нагадав, що наприкінці минулого місяця півострів відвідала неофіційна делегація на чолі з керівником турецької «Асоціації євразійських урядів» Хасаном Дженгізом. Гості пообіцяли зробити все можливе, щоб на відкритті кримської Соборної мечеті був присутній президент їхньої країни Реджеп Ердоган.
По-перше, мова йде про слабо опрацьований і дурний «хитрий план». Його автори, насправді, переслідують суто особисті цілі, які ніяк не пов'язані з міжнародною легалізацією російської анексії. Руслану Бальбеку потрібно відпрацювати мандат «депутата» Держдуми, продемонструвати власну значущість для адміністрації президента. Особливо це важливо на тлі провалу всіх попередніх спроб «вербування» членів кримськотатарського Меджлісу і наступних невдалих спроб сколотити кишенькові органи національного самоврядування. Якщо раніше Бальбек виступав у ролі актора розмовного жанру, роздаючи кремлівським ЗМІ хамуваті коментарі з приводу діяльності народних депутатів Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, то тепер він буде удавати з себе майстра дипломатичних інтриг.
Ніякого «покращення» між Росією і Туреччиною немає. Країни ведуть на території Сирії проксі-війну. Один незграбний рух може зробити пряме зіткнення неминучим
По-друге, ніякого «покращення» між Росією і Туреччиною немає. Країни ведуть на території Сирії проксі-війну. Один незграбний рух може зробити пряме зіткнення неминучим. Їх інтереси на Близькому Сході діаметрально протилежні. Кремль поки намагається зберегти владу Башара Асада або в крайньому випадку виторгувати вигідні умови при створенні перехідного уряду. Анкара, як заявив нещодавно Реджеп Ердоган, вторглася на територію арабської республіки для повалення владного угруповання алавітів. Цілі турецької сторони не обмежуються тільки спробами створення помірного ісламського режиму в Дамаску. Анкара прагне припинити появу на території країни курдської автономії або незалежної держави, що може стати прикладом для одноплемінників, які проживають на території Туреччини. Крім цього Ердоган намагається створити конкуренцію шиїтському Ірану. Його посилення на Близькому Сході суперечить довгостроковим інтересам Туреччини.
Росія, яка підтримує Асада і виступає формальним партнером Тегерана, тільки заважає Ердогану. Аби напоумити знахабнілу кремлівську верхівку, турецька влада дала команду збити російський бомбардувальник Су-24. Президент Володимир Путін, який погрожував туркам, що вони «помідорами не відбудуться», виявився здатний тільки на порожні розмови в телевізорі. І як тільки Анкара продемонструвала певну дружелюбність, російська влада стрімголов кинулася обходити команду Ердогана. Москва поспішила забути збитий літак, загиблих військових, потоки хамства і липових «доказів» нібито співпраці Ердогана з ІГІЛ. У кращому (для Кремля) випадку Анкара продемонструє якісь неформальні реверанси, але на фактичне визнання російського статусу щодо Криму турецька влада не піде. Адже це суперечить довгостроковим інтересам Анкари, яка після інциденту з Су-24 зайняла позицію провідної держави в Чорноморському басейні, витіснивши Росію.
По-третє, Руслан Бальбек і йому подібні діячі вчергове роблять стару помилку. Вони абсолютно не враховують менталітет корінного народу. Суть проблеми в тому, що кримські татари із самого початку розглядають Російську Федерацію як продовження СРСР, з яким пов'язані найгірші спогади. Дії федеральної влади, переслідування активістів, незаконні обшуки і затримання тільки підсилюють таке почуття. Обивателі можуть не розумітися на нюансах міжнародного права, але національна пам'ять не дозволить їм змиритися з анексією. До Криму може приїхати хоч сотня делегацій з Туреччини, але це аж ніяк не змінить думку корінного народу.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
