Сучасне покоління завдяки інтернету має доступ до небувалої кількості інформації. Багато людей нині більше проводить часу у віртуальному просторі, ніж раніше. Нові дослідження і публікації стверджують, що це випливає не лише на культуру суспільства, але навіть на фізіологію людини.
Cпівзасновник компанії Snap Еван Шпігель каже, що успіх Snapchat – додатку для мобільних телефонів обумовлений новим способом спілкування між молодими людьми.
«Розмовляв якось з друзями, – розповідає Шпігель у відео-порадах про свій додаток, – які дивувалися, що їхні діти постійно фотографують на кожному кроці все, що бачать».
Підприємець пояснює, що діти й підлітки (більшість користувачів Snapchat – молодь віком від 13 до 24 років) фотографують не для того, щоб закарбувати момент, а щоб спілкуватися.
Такі «розмови» з допомогою мобільного телефона (смартфона) можуть відбуватися майже без слів: зображеннями, світлинами й символами.
Доводи Евана Шпігеля підтверджує те, що Snapchat щодня активно використовують понад 100 мільйонів людей у різних країнах світу.
Snapchat став популярною соціальною мережею, випередивши Twitter і отримуючи приблизно 1мільярд доларів доходу на рік. Компанія Snap готується до продажу акцій на біржі і її вартість може становити 25 мільярдів доларів.
Закоханість у себе
«Упродовж покоління відбулося зміщення моральної філософії від культури, яка стверджувала, що ми недосконалі і що треба працювати над нашими слабкостями», – стверджував американський журналіст і публіцист Дейвід Брукс у лондонському Королівському товаристві сприяння мистецтву, виробництву і комерції.
Брукс, опрацьовуючи соціологічні дані для своїх книг (остання The Road to Character) виявив, що у 50-х роках, коли дослідники запитували юних американців, чи вважають вони себе важливими особистостями, тоді 12% відповідали «так». Коли це ж запитали у 90-х, то 80% сказали «так».
Публіцист розсмішив лондонську аудиторію, поділившись спостереженням за молодою жінкою з ним у літаку, яка дві години невідривно розглядала фото і відео самої себе у мобільному телефоні.
Дейвід Брукс, спостерігаючи за людьми й аналізуючи соціологічні дослідження, дійшов висновку, що люди перейшли до культури, яка стверджує, що «кожен із нас чудовий і неповторний»: «Молодим людям ми тепер кажемо: робіть те, що вам подобається, будьте самі собою, вірте своїм інстинктам, любіть себе!.. Кілька поколінь тільки й чули, які вони гарні. І вони в це повірили».
Суміш інформації і спілкування
Григорій Асмолов отримав учений ступінь у Лондонській школі економіки за дослідження впливу соціальних медіа на суспільство.
Він розповів на лекції в Українському інституті у Лондоні про особливості сучасного інформаційного простору: «У минулому ми отримували інформацію з традиційних медіа, а спілкування між людьми відбувалося, як правило, в інших обставинах і було особистим. Тепер інтернет створив одне місце, де ми і отримуємо новини, і одночасно тут же спілкуємося. У цих умовах складніше відокремлювати новини та інформацію, з одного боку, і спілкування й оцінки – з іншого. Відбувається конвергенція новин і спілкування».
Асмолов каже, що на нові технології не варто звалювати провину за всі проблеми, але враховувати, що суміш інформації і спілкування стала новим інструментом для людей.
Як древню людину змінила поява кам’яної сокири, а потім інших інструментів, так само постійно змінюються і люди під впливом нових технологій нашого часу.
Зміни мозку
Дослідниця мозку в Університеті Британської Колумбії Лара Бойд пояснює, що «щоразу, коли ми дізнаємося новий факт або здобуваємо нові навички, ми змінюємо свій мозок. Це називають нейропластичністю».
Бойд розповідає, що науковці виявили, що люди, які читають шрифт Брайля, мають більш розвинену частину мозку, відповідальну за чуттєві рецептори кінцівок. Лондонські таксисти, які зобов’язані вивчати
напам’ять маршрути у Лондоні, щоб отримати ліцензію, мають збільшену частину мозку, яка відповідає за просторову пам'ять і орієнтацію.
Повторювані дії і вкорінені навички роблять зміни в людському організмі довготерміновими.
Один із редакторів бізнес-інформаційної агенції Bloomberg Джо Візенталь вважає, що новітні медіа, зокрема соціальні мережі, виводять, або ж повертають, людство до неписемного – усного світу.
«Facebook, Twitter, Snapchat та інші платформи, – пише Джо Візенталь, – сприяють появі лінгвістичної економіки, яка більше цінує лаконічні, чіткі ідеї, які легко повторюються, запам’ятовуються і легко поширюються. Складні, з різними нюансами думки, які вимагають контексту на більшості соціальних платформ не спрацьовують. Натомість, гучний хештег може мати надзвичайний вплив».
Щоправда, ця критична щодо інтернету і впливу соціальних мереж стаття була опублікована саме в інтернеті.
До неї докладено можливості поширювати текст і через Facebook, і через Twitter. Тому є надія, що лаконічність, символічність і навіть поверховість деяких нових технологій можуть уживатися і з абстрактними ідеями, які потребують глибокого розмірковування.
