Крим в руках войовничої Росії – актуальна загроза для НАТО

Спеціально для Крим.Реалії

Російська агресія і незаконна окупація Криму продовжують займати топ-позиції міжнародного порядку денного. Цього разу питання підняли в Стамбулі на сесії (18-21 листопада) Парламентської асамблеї (ПА) НАТО. На запрошення президента Асамблеї у форумі взяла участь поважна делегація України, її очолив голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Парламентська асамблея НАТО – консультативний міжпарламентський орган Організації Північно-Атлантичного Договору (НАТО), служить діалоговим майданчиком для делегатів-законодавців з країн-членів НАТО. ПА була створена 1955 року – 18-22 липня у французькому Парижі відбулася перша конференція.

1966 року разом з іншими структурами НАТО організація перенесла свою штаб-квартиру – секретаріат, який очолює генеральний секретар, до Брюсселя (Бельгія). Асамблея збирається двічі – на весняну та осінню сесії. Асамблею представляє президент, якого обирають на рік. У ПА НАТО представлений широкий спектр політичних поглядів – в роботі сесій беруть участь законодавці, делеговані національними парламентами за партійними квотами, пропорційним представництву партій. Асамблея – 257 делегатів з 28 країн-членів Альянсу. Делегати від Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), ОБСЄ, 13-ти асоційованих країн, 4-х регіональних країн-партнерів парламентської асамблеї Середземномор’я, 8-ми країн-спостерігачів також беруть участь в її діяльності. Загальна кількість делегатів на сесіях ПА НАТО сягає 360.

Орган управління ПА НАТО – постійний комітет. Інші комітети займаються розглядом сучасних проблем за галузями. У структурі Асамблеї – п’ять профільних комітетів: цивільного виміру безпеки, оборони і безпеки, економіки та безпеки, політичний комітет, науки і техніки. Вони готують звіти, які служать основою проектів документів Асамблеї. На сесіях ПА НАТО виробляє політичні рекомендації, на які письмово в подальшому відповідає Генеральний секретар НАТО. Інші органи ПА НАТО включають в себе Середземноморську і Середньо-східну спеціальні групи для підтримки парламентського діалогу з країнами Близького Сходу і Північної Африки, міжпарламентські ради Україна-НАТО, Грузія-НАТО, а також парламентський комітет Росія-НАТО, діяльність якого на даний час призупинена.

Під час засідань комітетів у Стамбулі розгорнулися основні дискусії та обговорення, що стосувалися загроз, які виходять, у першу чергу, з Москви. За логікою 27-го Варшавського саміту Альянсу, який пройшов 8-9 липня, делегати винесли на обговорення актуальні теми: боротьба з тероризмом, безпека та протидія войовничій Росії.

На засіданні комітету оборони і безпеки виступив спікер українського парламенту, який акцентував увагу делегатів Асамблеї на питанні російської агресії проти України. Делегати схвалили текст основного доповідача – сенатора з Канади Джозефа Дея (Joseph A. Day). «Вторгнення Росії в Україну в березні 2014 року підтвердило те, що багато політиків вже зрозуміли: НАТО стикається з серйозними проблемами на двох фронтах. Уздовж широкого східного флангу Альянс має справу з ревізіоністською і з військової точки зору відроджуваною Росією, яка прагне до подальшої реалізації її континентальних інтересів через ескалацію балансування на межі війни, прагнення підірвати згуртованість НАТО, брязкання зброєю, примус, пропаганду і навіть експлуатацію сирійського міграційного кризи», – зазначив доповідач.

В ході засідання комітету з цивільного виміру безпеки був схвалений текст під назвою «Дві війни України: захищаючи незалежність та імплементуючи реальні реформи» основного доповідача – лорда Майкла Джоплінга (Michael Jopling). «Москва продовжує дестабілізувати Україну за допомогою військового втручання на сході країни і незаконну окупацію та анексію Криму, де вона також робить серйозні порушення прав людини», – повідомив Майкл Джоплінг. Він вважає, що нормалізація відносин з Росією не може бути проведена за рахунок утиску права України робити власний стратегічний вибір і вільно обирати міжнародні союзницькі структури. Лорд Джоплінг закликав євроатлантичне співтовариство підтвердити свою прихильність підтримці України, вжити додаткових заходів з надання допомоги в її боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, а також в зусиллях українців з проведення європейських реформ.

«Цілком очевидно, що умови для поліпшення відносин на даний час не існують; що пріоритети зовнішньої політики Росії і цінності, які лежать в основі цих пріоритетів, залишаються у фундаментальному протиріччі з принципами НАТО. За допомогою своїх дій і риторики Росія продовжує дестабілізацію європейської безпеки і підриває стабільність, від якої залежить безпека Союзу», – йдеться у доповіді, підготовленій членом литовського сейму Расою Юкнявічене (Rasa Juknevičienė). Доповідь схвалена політичним комітетом ПА НАТО. «На тлі російських провокацій єдиний підхід союзників матиме вирішальне значення для довіри і згуртованості. Росія більше не є супердержавою – це було під час холодної війни, – але вона як і раніше користується значним впливом у світі. Росія прагне створити хаос і розділити Захід», – заявила литовський парламентарій.

Делегати почули тверезі оцінки Джеймса Шерра (James Sherr) – наукового співробітника Королівського інституту міжнародних відносин (Чатем-Хаус, Великобританія), який попередив, що нинішня напруженість у відносинах між Москвою і Заходом «більш небезпечна», ніж холодна війна.

«Керований хаос» став основою зовнішньої політики Росії», – вважають представники волонтерської групи InformNapalm, чия презентація про безпосередню участь регулярної армії Росії у військових діях на Донбасі була представлена українською делегацією.

«З урахуванням триваючої незаконної окупації Криму та агресії на сході України санкції проти Кремля повинні бути знову підтверджені, якщо не будуть посилені. Мессидж на адресу Володимира Путіна повинен бути колективним і сильним», – заявив конгресмен Геральд Конноллі (Gerald Connolly), виконуючий обов’язки голови делегації США.

Пленарне засідання 62-ї сесії ПА НАТО, яке відбулося 21 листопада в турецькому Стамбулі, стало вінцем триденної роботи профільних комітетів північноатлантичного міжпарламентського форуму.

Виступаючи перед делегатами, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підкреслив: «Для нас спочатку був незмінним принцип територіальної цілісності України. Ми відстежували і продовжуємо відслідковувати ситуацію навколо прав кримських татар в Криму». А в ході зустрічі з українською делегацією він акцентував увагу на тому, що особисто стежить за подіями в Криму, Туреччина підтримує кримських татар і одночасно не зніме морську блокаду Криму. Він пообіцяв, що, якщо раніше турецькі судна «якось неофіційно» заходили в порти на території окупованого Криму, то в майбутньому цього не буде.

«Анкара недавно відновила свої відносини з Москвою, хоча сторони виявляються у протилежних таборів, коли мова заходить про забезпечення безпеки в Європі, в регіоні Чорного моря, на Кавказі та Близькому Сході. Ворожнеча і суперництво між двома країнами повертаються до історичного рівня на кілька століть назад та існують в більш широкому контексті, ніж поточні протиріччя Росія-НАТО. І можлива ерозія НАТО, членом якого Туреччина є понад шістдесят років, і наступні осміліли дії Росії, будуть мати серйозні наслідки для безпеки Анкари», – вважають в стамбульському Центрі економічних і зовнішньополітичних досліджень EDAM.

Глава турецької делегації депутат Великих Національних Зборів Туреччини Осман Бак (Osman Aşkın Bak) заявив, що відбулися суттєві зрушення, що стосуються ролі НАТО в забезпеченні глобальної безпеки. Він підкреслив, що Туреччина знаходиться на передньому краї, особливо в боротьбі з тероризмом, і стамбульська зустріч має особливе значення для Анкари: надана можливість безпосередньо поділитися своїми поглядами і пояснити делегатам, що сталося після спроби перевороту 15 липня.

Учасники пленарного засідання затвердили підсумкові тексти Асамблеї, в яких закликали уряди до зміцнення оборони Альянсу, забезпечення спільного адекватної відповіді російської войовничості і тісної кооперації в боротьбі з тероризмом. На засіданні було обрано нового президента ПА НАТО, ним став український симпатик – координатор міжпарламентських зав’язків Італії та України Паоло Аллі (Paolo Alli).

Директор стамбульського центру EDAM Сінан Ульген (Sınan Ulgen) і дослідник Дорук Ергун (Doruk Ergun) підтвердили прогнози щодо можливості подальших агресивних дій Кремля та їх наслідків для архітектури євроатлантичної безпеки: «Росія все частіше стала перевіряти готовність і рішучість НАТО і в військовому, і в політичному плані, особливо після її інтервенції в Україну. Президентство Трампа, швидше за все, створить ще більший простір для здійснення перевірок такого роду з метою підриву довіри до Альянсу та його зобов’язанням відповідно до статті 5 Договору.

...Два основних інститути, які характеризують західний порядок, – НАТО і ЄС, можуть бути піддані значній зовнішній ерозії, основним джерелом якої, безсумнівно, буде зміцнювана Росія».

Як стало відомо, практично під завісу 62-ї сесії Володимир Путін в черговий власній інтерпретації «пояснив окупацію Криму» і зробив заяву, пообіцявши «поставити під удар» російських ракет об’єкти НАТО, «які загрожують Росії».

Осіння сесія Парламентської Асамблеї закріпила рішучість і єдність країн-членів Альянсу в протидії войовничій Москві. Наступна, весняна, 63-а сесія ПА НАТО пройде в грузинському Тбілісі 26-29 травня 2017 року.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції