24 листопада у Брюсселі відбудеться саміт Україна-ЄС. Від Євросоюзу в ньому братимуть участь президент Європейської ради Дональд Туск та глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Президент Петро Порошенко представлятиме Україну. З огляду на песимістичні очікування експертів, тиждень тому ходили чутки про те, що зустріч може зірватися: Київ був розчарований ненаданням Україні «безвізу» до саміту. Експерти підтверджують, що конкретних дат запровадження безвізового режиму називати не стануть. Однак, обговорюючи реалізацію Мінських угод, у Брюсселі підтвердять – поки їх не виконали, за зняття санкцій з Росії об’єднана Європа не братиметься.
Офіційно, запевняють брюссельські дипломати, цей саміт буде нагодою для того, щоб підтвердити на повний голос важливість України для співдружності, партнерства з нею, що базоване на верховенстві права й демократії, а також усвідомленні того, що українці перебувають на передовій глобальної, загальноєвропейської та регіональної політики.
Речник Європейської комісії Маргарітіс Шинас прогнозує саміту й деякі конкретні досягнення:
Питання безпеки та розв’язання конфлікту також будуть на порядку денномуМаргарітіс Шинас
«Очікується підписання низки угод: у сфері енергетики, антикорупції, співробітництва із Європолом та подальшої європейської підтримки спеціальної місії спостерігачів ОБСЄ. Питання безпеки та розв’язання конфлікту також будуть на порядку денному».
Вочевидь, головним сигналом цього саміту стане заява, що цілісність та суверенність України – непорушні, а санкції щодо Росії, відповідальної за ситуацію, діятимуть доки не будуть припинені воєнні дії на Донбасі, а українці не відновлять контролю над своїми кордонами.
Водночас Густав Ґрессель, аналітик із берлінського офісу Європейської ради міжнародних відносин, закликає розділяти європейські санкції, які покликані стримувати Росію, та власне, підтримку України, яка, зокрема, мала б виразитися у скасуванні віз, якого поки що немає через суперечності всередині ЄС:
«Відмова від віз була б не лише символом довіри до уряду Порошенка. Для України це означало б полегшення бізнесу, наукові обміни, спрощення й зняття перешкод у торгівлі. Натомість, додайте ще й невизначеність через нідерландський референдум, який дещо призупинив всю політику руху в бік Заходу».
Справді, цей саміт буде першим після квітневого нідерландського референдуму де відкинули асоціацію, і ця угода, так би мовити, досі висить у повітрі. Тож очевидно, що нині йтиметься про необхідність пришвидшення консультацій в Гаазі. Там намагаються до наступного грудневого саміту ЄС знайти рішення, яке б задовольнило всіх – і українців, і громадян Нідерландів, занепокоєних можливістю приєднання України до ЄС, та й самої співдружності.
«ЄС може похвалити Україну у своїй заяві»
Ми хочемо стимулювати подальші реформи, зазначили напередодні саміту європейські чиновники. А щоб засвідчити, як це важливо для українсько-європейського партнерства, Брюссель надасть додаткову підтримку: на боротьбу з корупцією – 15 мільйонів євро та ще 104 мільйони для реформування українського державного управління.
Проблема у тому, що Євросоюз наразі дуже заклопотаний власними проблемами, тож втрачає можливості краще заохочувати українські перетворення, додає Ґрессель:
Україна здійснила добру роботу в реформах. І в деяких секторах це справді такГустав Ґрессель
«ЄС може нині похвалити у своїй заяві, мовляв, Україна здійснила добру роботу в реформах. І в деяких секторах це справді так. Але проблема в тому, що йде дуже критична фаза реформ у тому сенсі, що європейські політики «обрубують» свої власні інструменти впливу на краще проведення українських реформ».
На думку деяких брюссельських експертів, навіть на тлі того, що від саміту не очікують значних проривів, було б складно вибрати кращий час для консультацій України та ЄС, які нині пройдуть в Брюсселі. Зустрічі лідерів із обох сторін відбудуться в момент, коли Греція, Італія чи Угорщина закликають до нормалізації відносин із Москвою, а вибори президентом Америки Дональда Трампа породили сумніви у подальшому оборонному та безпековому співробітництві Євросоюзу й США – тандему, який після незаконної анексії Криму та дестабілізації Росією українського сходу, тисне на Москву, намагаючись вгамувати її агресивну налаштованість.
