Інтернет-цензура в Росії: буде, як у Китаї?

Згідно з даними «Левада-центру», все більше росіян виступає за цензуру в інтернеті. Про це йдеться в опитуванні, опублікованому 18 листопада на сайті організації. 60 відсотків росіян вважають цензуру в інтернеті необхідною. Проти заборони доступу до окремих сайтів і матеріалів виступила лише чверть опитаних. За інформацією американської неурядової організації Freedom House, ситуація зі свободою інтернету в Росії в порівнянні з минулим роком значно погіршилася. Про це йдеться в черговому звіті, опублікованому на сайті Freedom House.

17 листопада Роскомнадзор обмежив доступ до сайту соціальної мережі LinkedIn і вніс його до реєстру порушників прав суб'єктів персональних даних. Зараз сайт заблокований. За повідомленнями ЗМІ, в цій мережі були зареєстровані п'ять мільйонів акаунтів із Росії.

Про можливе блокування LinkedIn на території Росії стало відомо наприкінці жовтня. На думку Роскомнадзору, сайт порушував закон «Про персональні дані». У вересні 2015 року набули чинності поправки до цього закону, що вимагають локалізації персональних даних на території Росії. Будь-яка російська чи закордонна компанія, орієнтована на роботу з російськими користувачами, зобов'язана забезпечувати запис, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення персональних даних росіян із використанням баз даних на території Росії.

LinkedIn ‒ соціальна мережа для пошуку і встановлення ділових контактів. Наразі в ній зареєстровані більш ніж 400 мільйонів користувачів із 200 країн, що представляють 150 галузей бізнесу. Влітку LinkedIn була придбана компанією Microsoft за 26,2 мільярда доларів США.

Згідно з даними TNS, у вересні аудиторія LinkedIn у Росії в містах із населенням понад 700 тисяч жителів у віці 12-64 років становила 2,39 мільйона користувачів. Усього ж у мережі зареєстровані п'ять мільйонів акаунтів із Росії. Про те, якими можуть бути наслідки блокування LinkedIn і до чого приводить цензура в інтернеті, Радио Свобода розповів завідувач кафедри нових медіа й теорії комунікації факультету журналістики МГУ Іван Засурський:

‒ Мені не дуже подобається блокування LinkedIn, тому що люди користуються цією мережею. Вона не становить, на мій погляд, жодної загрози. Проте, її заблокували в Росії. Мені важко зрозуміти, що вважається персональними даними в цьому контексті, тому що люди вказували тільки імена, прізвища, свою кар'єру й резюме. На мій погляд, її вибрали саме тому, що це найменша й найменш політизована соціальна мережа. І це, напевно, якийсь сигнал для інших, що потрібно сервери переводити в Росію, що інформацію про користувачів потрібно зберігати в Росії, а то буде як із LinkedIn. По-друге, вона належить «Майкрософту», що має дуже хороші можливості для роботи з держорганами. Рано чи пізно вони, звісно, вирішать цю проблему, мені здається.

‒ Після блокування LinkendIn усі відразу все заговорили про можливе блокування Facebook і «ВКонтакте».

‒ Тут ідеться про те, що намагаються змусити їх зберігати відомості про користувачів на окремих серверах у нашій країні, в Росії. Але це не моя концепція. Я навіть не дуже розумію, навіщо це робиться. Напевно, це якісь інструменти контролю й управління. На щастя, мені не доводиться вирішувати ці завдання. Тому я не дуже розумію, навіщо вони це все роблять. Я вважаю, що насправді набагато краще було б створити сприятливі умови, щоб у російській юрисдикції розвивався інтернет-бізнес, щоб тоді могли в нас бути потужні соціальні мережі, які використовуються, зокрема, й за кордоном, як це відбувається зі «ВКонтакте». А ось цей акцент на контролі ставить нас у свідомо програшну позицію. Це може спричинити не дуже хороші наслідки, вже спричиняє. Велика частина підприємців, які хочуть робити глобальні сервіси, звісно, ніколи в житті не почнуть їх робити з Росії. Тому що при таких законах це просто суцільні проблеми для всіх, хто в цьому якось бере участь. Це серйозне питання.

‒ З яких причин Роскомнадзор​ найчастіше блокує ті чи інші сайти в Росії?

‒ Вони це роблять не з власної волі, вони просто діють за законом. Це служба. У них є закон. Вони на підставі закону блокують усе, що за законом вони зобов'язані блокувати: порнушку, п'яте-десяте. Є така депутат Олена Мізуліна. Вона вважає, що всі біди в людей від того, що є інтернет. І вона вважає, що діти, напевно, не зможуть нічого знайти в інтернеті, якщо в одній країні це заблокувати. Наївна людина. Але люди, які хотіли запровадити драконівське законодавство про інтернет, скористалися її наївністю. І під її антипедофільським напором наприймали всяких безглуздих законів, що насправді ганьблять країну й усіх нас ‒ соромно, що в нас такі дурні закони.

‒ Як ви ставитеся до цензури в інтернеті?

‒ Я вважаю, що вона нікчемна. Інтернет так влаштований, що зробити надійну цензуру дуже важко. А коли ти робиш цензуру ненадійно, ти просто підвищуєш попит на ту інформацію, яку намагаєшся закрити. Тому я вважаю, що це контрпродуктивно.

‒ А політична цензура, наскільки вона ефективна в інтернеті?

‒ Це окреме питання. Люди, які хочуть читати ту чи іншу інформацію, все одно її читають. А що це означає? Є такий ефект Стрейзанд. Коли ви хочете, щоб хтось про щось нічого не знав, краще просто не кажіть про це. А якщо ви починаєте це блокувати, боротися з цим публічно, то всі дізнаються про це ще більше, ‒ вважає медіааналітик Іван Засурський.

Прес-секретар посольства США в Росії Марія Олсон зазначила, що США «глибоко стурбовані рішенням Росії заблокувати доступ до сайту LinkedIn». На її думку, це рішення є тривожним прецедентом, який може бути використаний, щоб виправдати закриття будь-яких сайтів, які містять інформацію про російських користувачів. «Ми закликаємо Росію негайно відновити доступ до LinkedIn і розглянути наслідки «Закону про локалізацію даних», що зашкодять усій російській ІТ-індустрії», ‒ йдеться в її повідомленні.

Соціологи «Левада-центру» з'ясували, що 60 відсотків росіян вважають необхідною цензуру в інтернеті. Проти заборони доступу до окремих сайтів і матеріалів виступають 25 відсотків респондентів, вагалися з відповіддю на питання 14 відсотків. 32 відсотки сказали, що заборони на доступ до тих чи інших сайтів в інтернеті можуть використовуватися для обмеження діяльності громадських активістів, обмежувати громадянські права і свободи. Протилежної думки дотримуються 44 відсотки росіян.

Опитування проводилося 21-24 жовтня серед 1600 осіб у віці 18 років і старше в 137 населених пунктах 48 регіонів Росії. Детальніше про його результати РС розповів співробітник «Левада-центру» Денис Волков:

‒ Це було наше регулярне опитування, в рамках якого ми ставимо питання про ЗМІ, про сприймання інформації і про цензуру зокрема. Я б сказав, що з плином часу інформація змінюється мало. Більшість людей у принципі задоволена якістю інформації, яку вони отримують, але при цьому значна частка постійно говорить про те, що начебто їм чогось недоговорюють, заплутують, вони чогось не розуміють... Але знову тут важливо, що ця цифра не міняється. Не можна говорити про те, що, наприклад, зараз стало гірше. Ні, приблизно одна й та ж частка ‒ приблизно 35-40 відсотків тих, хто сумнівається у правдивості інформації ЗМІ в різних опитуваннях.

‒ А як щодо інтернету?

‒ Тут ще рано говорити про якісь тенденції, важливо простежити, триватиме цей тренд чи ні... Трохи змінилася кількість тих, хто виступає за цензуру в інтернеті. У порівнянні з попередніми опитуваннями, їх стало трохи менше.

‒ І з чим ви це пов'язуєте?

‒ Якщо це так, то я думаю, що це пов'язано з поширенням інтернету як джерела інформації. Ми порівнюємо тих, хто користується інтернетом і читає там новини, і тих, хто цього не робить. Так ось, серед тих, хто користується інтернетом, набагато менше тих, хто виступає за цензуру. Хто не користується, ті за цензуру. В основному вони говорять про поширення порнографії, екстремізму ‒ загалом, про такі речі, про які люди, які не користуються інтернетом, мають погане уявлення. А ті, хто знає інтернет і вміє ним користуватися, мають менше страху з цього приводу, вони знають, як із цим поводитися, вони впевненіше почуваються й набагато рідше виступають за цензуру.

‒ Роскомнадзор​ заблокував соціальну мережу LinkedIn. Як би ваші респонденти поставилися до блокування Facebook чи «ВКонтакте»?

‒ Я думаю, що важливіше було б і більша реакція була б, якби «ВКонтакте» був заблокований. Це наймасовіша мережа в Росії. Вона набагато більша, ніж Facebook. Але з іншого боку, Facebook ‒ це перш за все ліберальна аудиторія. Може бути, вона б набагато сильніше й голосніше виражалася з цього приводу.

‒ А взагалі можливий такий варіант розвитку подій?

‒ Чому ні? Звісно, можливий. Перед очима приклад Китаю, де всі соціальні мережі ‒ китайські. Аналоги мереж, які є в іншому світі (той же самий Twitter і Facebook), у них заблоковані. У нас, як кажуть фахівці, є для цього всі потужності. Якщо треба ‒ виключать рубильник і все буде, як у Китаї, ‒ вважає соціолог «Левада-центру» Денис Волков.

У черговому звіті американської неурядової організації Freedom House, опублікованому минулого тижня, оцінюється рівень свободи в інтернеті в різних країнах. За повідомленнями експертів, Росія значно погіршила свої показники в порівнянні з минулим роком. На думку аналітиків, на це значно вплинули ухвалений у Росії так званий закон Ярової й числені випадки арештів і нападів на користувачів, приводом для яких стала їхня мережева активність.