Зарубіжні експерти обговорюють перспективи зовнішньої політики США при новому президенті й особливо те, як позначаться можливі дії Дональда Трампа і його адміністрації на майбутньому України і Криму.
Голова Наглядової ради Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Юрій Царик переконаний, що «перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США ‒ це, безумовно, серйозне потрясіння для Транс-Атлантики, причому, одразу в багатьох вимірах ‒ від економіки й культури до політики й військового співробітництва».
За словами Юрія Царика, якщо орієнтуватися на передвиборчу риторику Дональда Трампа, то майбутнє американської зовнішньої політики виглядає досить сумно для всіх, хто орієнтувався на непорушність трансатлантичної солідарності.
«Трамп обіцяв порозумітися з Росією, причому без будь-яких попередніх умов. Він критикував союзників США, які не виконують своїх зобов'язань у рамках НАТО, і говорив про те, що при продовженні такого невиконання зобов'язань США теж не будуть зобов'язані захищати їх. Він також обіцяв запровадити мита на імпортовані з Китаю товари, що не може не погіршити стосунків Вашингтона з Пекіном. Його позиція з питання міграції загрожує різким погіршенням стосунків із Мексикою, а уявлення про міжнародний тероризм ‒ із мусульманським світом. Окремою загрозою є анонсована Трампом відмова від досягнутої з Іраном ядерної угоди, що може стати прологом до нової великої війни на Близькому Сході. Нарешті, жорсткий популістський стиль і некоректні висловлювання Трампа обіцяють ускладнення відносин із ключовими країнами ЄС ‒ Францією й Німеччиною. Іншими словами, повна реалізація передвиборної риторики нового американського президента на практиці може призвести до справжнього «апокаліпсису» в міжнародних відносинах», ‒ попереджає аналітик.
Реальна зовнішня політика президента Дональда Трампа буде істотно відрізнятися від риторики кандидата Дональда Трампа
При цьому експерт відзначає, що, незважаючи на тривожні тенденції, є всі підстави вважати, що реальна зовнішня політика президента Дональда Трампа буде істотно відрізнятися від риторики кандидата Дональда Трампа.
За його словами, ця політика залежатиме, по-перше, від того, як відбудеться «соціалізація» Трампа на новій посаді, і наскільки ефективно будуть налагоджені відносини між ним і американським істеблішментом. По-друге, багато що залежить від оточення Трампа і його нових призначень, і, звісно ж, від внутрішньополітичної доцільності тих чи інших зовнішніх кроків.
«Із огляду на специфіку базового електорату нового президента, загальною тенденцією, безумовно, будуть такі дії, що вимагатимуть меншої залученості США, меншої витрати ресурсів, як фінансових, так і людських. У той же час для Трампа ще більш серйозним імперативом буде уникнення ситуацій, які можуть призвести до «втрати обличчя». У будь-якій ситуації, що потенційно може підірвати імідж Трампа як «крутого хлопця», нова адміністрація діятиме вкрай жорстко. Окрім того, жорсткі й ефектні дії на зовнішньополітичній арені можуть знадобитися Трампу для виходу чи відволікання уваги від внутрішньополітичних криз чи економічних негараздів», ‒ припускає Царик.
За його словами, російська сторона, розуміючи ці тенденції, буде в найближчі місяці вести себе обережно й миролюбно.
«Паралельно Москва докладатиме найактивніших зусиль для того, щоб ініціювати в тій чи іншій формі «нормалізацію відносин». Із огляду на безвихідь у Мінських угодах, вони цілком можуть увінчатися успіхом. Зокрема, одним із варіантів «урегулювання» кримського питання може стати повторне проведення референдуму на півострові під пильним міжнародним наглядом, який, зрозуміло, «підтвердить» «волю народу Криму» бути частиною Росії. А від підтримки сепаратистських утворень на сході України російська сторона може й узагалі відмовитися. «Зачистка» командирів угруповань «ДНР/ЛНР», що триває останні місяці, цілком може свідчити про підготовку до цього кроку.
«З іншого боку, інтеграція розорених війною і проросійськи налаштованих регіонів в Україну, навіть на умовах самого Києва, різко підвищить шанси Москви повернути собі контроль над українською політикою в цілому, особливо в умовах погіршення стосунків Києва, як із Вашингтоном, так і з європейськими столицями», ‒ міркує Царик.
При цьому білоруський аналітик зазначає: можливості впливу Москви на вибори в Німеччині і Франції набагато ширші, ніж у США, ‒ як через міграційну кризу, так і через терористичну загрозу, а також через взаємодію із правими політичними силами і кримінальними елементами.
Реальною може стати загроза застосування Москвою сили проти країн Балтії, на захист яких не виступлять ні НАТО, ні СШАЮрій Царик
«Найгірший сценарій, таким чином, полягає в тому, що занурені у власні проблеми і /чи почавши нормалізацію відносин із Росією Сполучені Штати отримають у Берліні й Парижі «праві» уряди, які будуть орієнтовані на співпрацю з Росією на основі принципу «поділу сфер впливу» й подальше скорочення ролі Вашингтона в європейських справах. У цьому випадку такі країни, як Білорусь, Україна й Молдова, будуть позбавлені підтримки США і Європи. Цілком зрозуміло, що розвиток подій у цьому напрямку підірве єдність НАТО. У підсумку це створить передумови для нічим не обмеженої експансії Росії в регіоні. Саме в таких умовах реальною може стати загроза застосування Москвою сили проти країн Балтії, на захист яких не виступлять ні НАТО, ні США», ‒ застерігає Юрій Царик.
Більш обережний прогноз робить аналітик із Вашингтона, експерт консалтингової компанії «Political Profiler» Єлизавета Єгорова ‒ фахівець зі складання психологічних портретів політичних лідерів.
Я не думаю, що будуть радикальні зміни в нинішній позиції щодо Криму ‒ санкції залишаться, але з новим колом санкцій можуть пригальмувати чи ж зробити їх несуттєвими для російської економікиЄлизавета Єгорова
«Зараз складно передбачити, що буде далі. Перші підказки з'являться після того, як оформиться кабінет Трампа, і будуть призначені ключові особи: міністр оборони, держсекретар і так далі. Потім можна буде проаналізувати їхні погляди й порівняти з поглядами традиційних представників республіканців, що стоять за санкціями щодо Росії. Я не думаю, що будуть радикальні зміни в нинішній позиції щодо Криму ‒ санкції залишаться, але з новим колом санкцій можуть пригальмувати чи ж зробити їх несуттєвими для російської економіки», ‒ припускає Єлизавета.
За її словами, незважаючи на заяви Трампа про готовність налагодити стосунки з Путіним, не варто забувати, що це була лише передвиборна кампанія, і до того ж і Трамп, і Путін «є прагматиками до мозку кісток».
«Тому, якщо раптом умови гри перестануть задовольняти їхні інтереси, і не надаватимуть очікуваних благ і вигод, так добре пропіарена в передвиборній кампанії дружба двох президентів може легко похитнутися. Не варто забувати, що новий президент США відрізняється особливою прямолінійністю й гарячим темпераментом, а президент Росії дуже уважний до слів політиків, висловленим на його адресу і щодо Росії. Будь-яке приниження й образа буде зарахована, і відповідь може бути непередбачуваною», ‒ нагадує вона.
